Йов 22-24
Ukrainian Bible
22 І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:
2 Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!
3 Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!
6 Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!
7 Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...
8 А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.
9 Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,
10 тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,
11 твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!
13 А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,
16 що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,
17 що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?
18 А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
20 Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!
21 Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.
22 Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
24 І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,
25 і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,
27 будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
28 А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.
29 Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.
23 А Йов відповів та й сказав:
2 Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...
3 О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
5 розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
8 Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
9 на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...
10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
11 Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
13 Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
14 бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
15 Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...
16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
17 бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
24 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
3 займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
4 вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
5 Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7 наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
8 мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
9 Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17 бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
24 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
Иов 22-24
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Слово Еліфаза
22 Тоді озвався Еліфаз із Темана:
2 «Чи має користь Бог із чоловіка?
Чи може мудрий у нагоді Йому бути.
3 Чи втішить Бога, як очистиш ти свій шлях?
Чи шлях твій бездоганний вигідний Йому?
4 Хіба через побожність і боязкість
повчає Він тебе і йде судитися з тобою?
5 Чи не занадто ти гріхів набрався?
Немає ні кінця, ні краю беззаконню.
6 Ти ні за що з братів своїх зідрав заставу[a]
і бідняків до нитки обібрав.
7 Ти спраглому не подаси води напитись,
а у голодного із рота видереш шматок.
8 Хто має силу, той землею володіє,
живе на ній вельможний чоловік.
9 Ти проганяєш удовиць, не даючи нічого,
безбатченки-сирітки через це страждають.
10 Тому й наставили кругом на тебе сіті,
тому і страх тебе зненацька обіймає.
11 Тому і темінню стає для тебе світло,
тому і з ніг зіб’є тебе раптово повінь.
12 Хіба не вище всіх Господь на небесах?
Хіба величні зорі він не зверху споглядає?
13 А ти говориш: „Що там знає Бог,
чи може Він судити через темну хмару?
14 Він схований за хмарами густими,
і нас Він не побачить на землі,
як Небесами походжає”.
15 Чи будеш ти триматися стезі,
якою твої предки йшли,
яку безбожники для себе протоптали?
16 До часу їх не стало, їх знесло,
як ту оселю повінню змиває.
17 Вони звертаються до Бога: „Дай нам спокій!”
„Що Всемогутній зробить нам?”—вони говорять.
18 Хоча це Він добро у їхній дім приніс,
але триматимуся я від них подалі.
19 Радіють праведні, коли зачують про біду злостивих,
невинні потішаються над злими:
20 „Хіба не згинули у вогні всі ті,
хто нам наперекір ішов?”
Й багатство їхнє у вогні палає.
21 Корися і живи у згоді з Богом,
тоді лиш доброта зійде на тебе.
22 Із Божих уст приймай поради слушні,
і серцем дослухайся і сприймай їх.
23 Якщо повернешся до Всемогутнього,
відродишся. Подалі викинь злість.
24 Якщо на золото ти глянеш, як на порох,
якщо офірське золото ти викинеш у ріку,
25 якщо лиш Всемогутній буде золотом твоїм
і найдорожчим твоїм сріблом,
26 тоді у Всемогутньому ти радість відшукаєш,
тоді повернешся лицем до Бога.
27 Помолишся йому, і Він тебе почує,
обітницю, що Богу дав, ти сповниш.
28 Ти приймеш рішення, і здійсниться твій задум,
тебе чекає світлий шлях.
29 Коли у інших трапиться біда,
порадиш ти піднять лице до Бога,
і Він спасе смиренних.
30 Він навіть винного звільнить,
своєю чистотою ти спасеш і грішних».
Відповідь Йова
23 Йов сказав:
2 «Навіть сьогодні скаржусь гірко,
я стогну, та тверда й важка рука у Бога.
3 Як я хотів би знати, де його знайти,
щоб міг дістатися туди, де Він живе.
4 Я розповів би по порядку все, як сталось,
я б мовив переконливі слова.
5 Я знав би відповідь Його тоді
і зрозумів би, що мені сказати Він має.
6 Хіба почав би Бог зі мною сперечатись,
лиш правом сили скориставшись?
Ніколи! Він би слухати мене почав.
7 Тоді людина чесна з Ним судитися б могла,
і я б звільнивсь нарешті від судових справ.
8 Вперед іду я, а Його немає,
вертаюся назад, Його не помічаю.
9 Якщо ліворуч Він, я повернусь і не впізнаю,
коли праворуч, тоді не помічу Його й там.
10 Але ж насправді знає Він, який я,
якби мене Він випробував і побачив,
що вийшов чистим я, мов золото найвищого ґатунку.
11 Ступали мої ноги по Його слідах,
Його тропами і не збився зі шляху.
12 Його наукою я керувався безвідмовно,
у серці пестив я слова, що з уст Його злітали.
13 Бог—праведний, і цей закон незмінний.
Хто з смертних може сперечатись з цим?
Що забажає Він здійснити, те і зробить.
Що забажає Він здійснити, те і зробить.
14 Бог зробить те для мене, що задумав,
і інших Він так само, як мене, веде.
15 Тож ось чому наляканий я перед Ним стою,
роздумую про все і страхом переймаюсь.
16 Із волі Божої я мужність втратив,
мене лякає Всемогутній Бог,
17 Оскільки й досі я у темряву вдивляюсь,
і морок лиха огорнув моє лице,
та все ж мовчати я не стану».
Страждання убогих під гнітом безбожників
24 «Чому Всемогутній бачить весь наш час,
а ми про дні Його не знаємо нічого?
2 Лихі людці межі переставляють на свій розсуд,
крадуть худобу і женуть на інше пасовисько.
3 І у сиріт крадуть вони ослів,
і відбирають за борги худобу у вдів.
4 Збивають бідняків з путі,
й вони десь переховуватись мусять.
5 Мов дикі віслюки, сіроми у пустелі бродять,
вишукують в пісках, де б хліб знайти для діток.
6 Вони збирають на полях багатіїв солому,
у кривдників по виноградниках збирають рештки.
7 Голі й неприкриті, ніч вони проводять,
від холоду нема чим захиститись.
8 Під зливами до нитки промокають в горах
і туляться до виступів гірських, аби сховатись.
9 Зловмисники сиріток від грудей крадуть,
беруть дітей у бідних як заставу[b]
10 Тиняються вони із неприкритим тілом,
самі голодні, ситому снопи несуть.
11 Оливу з-поміж жорен добувають,
із винограду вина чавлять,
а самі ж геть від спраги чорні.
12 По місту котить хвилі стогін мертвих,
поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує.
Та Бог поводиться так ніби все нормально.
13 Є ті, для кого світло—ворог,
вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.
14 Убивця в сутінках встає,
слабких вбиває та нужденних,
а ніч настане, тоді злодієм він стає.
15 Про вечір мріє перелюбник і каже:
„Хто мене побачить?”—
й обличчя прикриває своє.
16 Вони вночі в оселі прокрадаються,
удень, замкнувшись, причаїлись по кутках,
адже до світла геть вони не звикли.
17 Для них глибока ніч—то ранок,
бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.
18 Вони, мов та билина у стрімкім потоці,
і проклята земля, що їм дісталася у спадок,
тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.
19 Як посуха і спека талий сніг крадуть,
так і Шеол поглине грішників земних.
20 Забуде про людину рідна матір,
і черви посмакують ним,
йому немає місця в пам’яті людській,
і гине зло, як дерево з оголеним корінням.
21 Бездітну жінку нечестивець ошукає,
і помічником не буде він вдові.
22 Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх
й стають могутніми самі,
однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.
23 На мить їм успіх і багатство голову кружляє,
а завтра що?
24 Зловмисникам недовго тішитися і пишатись,
так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт,
і зріжуть їх, як колоски пшениці.
25 Якщо це все не так, хай доведуть мені,
що я брехун, й моєму слову не повірять».
Дії 11
Ukrainian Bible
11 Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,
3 кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
5 Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
7 І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!
8 А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!
9 І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.
12 І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,
14 він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.
15 А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.
17 Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!
19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!
25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.
28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.
Деяния 11
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Повернення Петра до Єрусалиму
11 Апостоли й віруючі по всій Юдеї довідалися, що поганам також було дароване Слово Боже. 2 Але ж, коли Петро повернувся до Єрусалиму, віруючі з Юдеї[a] почали дорікати йому. 3 Вони казали: «Ти заходив до осель необрізаних поган і обідав з ними!»
4 Петро їм докладно пояснив, як усе було: 5 «Я знаходився у місті Йоппії, і під час молитви мені було видіння. Я побачив щось на зразок великого простирадла, яке спускалося з небес до мене, підтримуване з чотирьох кутів. 6 Я пильно придивився й побачив там чотириногих земних тварин, диких звірів, гадів, птахів небесних.
7 Потім я почув голос, який промовив: „Встань, Петре. Вбий і їж”. 8 Але я відповів: „Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого”. 9 Голос з небес промовив вдруге: „Не вважай нечистим те, що очищене Богом”. 10 Так повторилося тричі, а після того все знову піднялося на небо.
11 Тієї ж миті троє чоловіків підішли до дому, де я перебував. Їх послали до мене з Кесарії. 12 Дух Святий звелів мені йти з ними без зволікань. Ці шестеро братів наших також вирушили зі мною, і ми прийшли до оселі того чоловіка. 13 Він розповів нам, як побачив Ангела, в своєму домі, і той сказав: „Пошли людей до Йоппії, щоб вони привели Симона, якого ще називають Петром. 14 Він принесе тобі Слово, яким ти і всі твої домашні будуть врятовані”.
15 І коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на всіх присутніх, так само як він спустився спочатку на нас[b]. 16 І тут я згадав, що Господь говорив нам: „Іоан хрестив водою, а ви будете охрещені Духом Святим”. 17 Отже, якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, коли ми повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб протистояти Богу?»
18 Почувши ці слова, вони перестали сперечатися і славили Бога кажучи: «Отож, навіть поганам Бог дав покаяння, яке веде до вічного життя!»
Перші християни в Антиохії
19 Під час переслідувань віруючих, що почалися після вбивства Степана, багато з них мусили тікати в далекі краї: до Фінікії, Кіпру й Антиохії. Там вони проповідували Слово Боже, але тільки юдеям. 20 Дехто з тих віруючих походив з Кіпру та Киринеї, та коли вони потрапили до Антиохії, то почали проповідувати й грекам[c], розповідаючи їм Благовість про Господа Ісуса. 21 Сила Господня була з ними, і багато людей повірило й навернулося до Господа.
22 Чутки про це дійшли й до віруючих у Єрусалимі, й вони послали Варнаву до Антиохії. 23 Прибувши туди, Варнава побачив милість Божу в дії і сильно зрадів з того, та закликав їх усім серцем бути вірними Господу. 24 Бо він був добрим чоловіком, сповненим Духа Святого й віри, і чимало людей прилучилося до Господа.
25 Звідти Варнава вирушив до Тарса, шукати там Савла і 26 коли знайшов його, привів його до Антиохії. Цілий рік зустрічалися вони з віруючими й навчали багатьох людей. Саме в Антиохії учні були вперше названі християнами.
27 У той час приходили з Єрусалиму в Антиохію пророки. 28 Один з них, на ймення Аґав, встав і, натхнений Духом Святим, прорік, що великий голодомор настане по всьому світі. (І таке справді сталося в часи цезаря Клавдія[d]). 29 Кожен учень вирішив послати скільки міг братам і сестрам, які жили в Юдеї. 30 Вони так і зробили, передавши все через Варнаву та Савла старійшинам церкви в Юдеї.
Footnotes
- 11:2 віруючі з Юдеї Буквально «ті, хто сповідували обрізання». Деякі з юдеїв вважали, що усі послідовники Христа, повинні бути обрізаними та ретельно виконувати Закон Мойсея. Див.: Гал. 2:12.
- 11:15 спочатку на нас В день П’ятидесятниці Святий Дух спустився на Ісусових учнів, та наділив їх силою проповідувати Добру Звістку й спасіння через Христа. Див.: Дії 2.
- 11:20 грекам Буквально «елліністам» або «неюдеям».
- 11:28 Клавдій Римський імператор, який правив з 41 до 54 рр. н. е. Голодомор був приблизно в 45-48 році.
Copyright © 2007 by Bible League International