Ісая 20-22
Ukrainian Bible
20 Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,
2 того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв'яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та босий.
3 І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,
4 так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!
5 І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.
6 І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І як ми втечемо?
21 Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
2 Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
3 Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
4 Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
5 Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!
6 Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.
7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
8 І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!
9 Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?
12 А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
13 Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
15 Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
16 Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
17 А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.
22 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
2 Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.
3 Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, хоч вони повтікали далеко.
4 Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,
5 бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
6 А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
7 І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.
8 І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.
9 І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
10 і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
11 і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!
14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.
15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
16 Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,
17 та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,
18 звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
19 І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.
20 І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
21 і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
22 І дам ключа дому Давидового на рамено його, і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.
23 І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.
24 І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!
25 Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...
Исаия 20-22
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ассирія переможе Єгипет та Ефіопію
20 Сталося це того року, коли посланий царем Сарґоном[a], Тартан[b] підійшов до Ашдода й завоював його. 2 У той час Господь говорив устами Ісаї, сина Амоса. Він сказав: «Піди й зніми з себе волосяницю жалобну, скинь сандалії з ніг». Так і зробив Ісая, ходив босий, голий.
3 Тоді Господь мовив: «Раб мій Ісая ходив неприкритий і босий три роки. Це було знаменням для Єгипту та Єфіопії. 4 Цар Ассирії також виведе полонених з Єгипту та вигнанців з Єфіопії: молодих і старих, неприкритих і босих, з голими сідницями, щоб зганьбити Єгипет. 5 Вони будуть налякані й присоромлені, бо вірили в Єфіопію й пишалися Єгиптом. 6 Скажуть тоді люди, що живуть біля моря: „Погляньте, що сталося з тими, кому ми довіряли, до кого бігли по допомогу, сподіваючись, що вони спасуть нас від царя ассирійського”». Як же ми врятуємося?
Пророцтво про Вавилон
21 Ось послання[c] про Приморську пустелю[d]:
Щось насувається з пустелі, з землі страшної,
немов піщана буря все змітає в Неґеві.
2 Мені було страшне видіння:
Я бачив тих, хто зраджує і продає тебе,
і тих, хто загрібає твоє багатство.
Еламе, піднімися й відсіч дай,
їх оточи й розбий, Мидіє!
Я покладу кінець твоїм тяжким зітханням.
3 Тому і обважніло тіло моє болем.
Мов породіллю корчить мене біль.
Ятрить мене усе, що я почув,
жахає все, що я побачив.
4 Гучно б’ється серце, і жах мене проймає,
приємний вечір переріс у страхітливу ніч.
5 Поставте стіл,
розстеляйте скатертину, їжте й пийте.
Воєначальники, вставайте!
Промасліть, приготуйте всі щити до бою.
6 Бо мій Володар каже:
«Піди й постав сторожу в місті,
нехай тобі доповідає про все, що бачить.
7 Коли побачить колісниці й вершників попарно,
чи на ослах, чи на верблюдах,
нехай гарненько пильнує».
8 І закричав спостерігач[e]:
«Володарю! Щоденно я на вежі стежу.
Щоночі я стою на варті.
9 Поглянь, ось наближається людина в колісниці,
запряженій двійкою коней».
А потім знову закричав:
«Вавилон пав, пав!
Розкидано бовванів по всій землі».
10 Мій народ був битий, мов на току зерно.
Я кажу те, що чув від Господа Всемогутнього,
що Бог Ізраїлю мені сказав.
Пророцтво про Едом
11 Ось послання про Думу[f]:
Гукає хтось мені з Сеїра[g]:
«Стороже, скільки ночі ще зосталось?
Чи далеко ще до ранку?»
12 І варта їм відповідає:
«Приходить ранок, але й ніч приходить».
Якщо ви хочете спитати,
то поверніться[h] знову і спитайте.
Пророцтво про Аравію
13 Ось послання про Аравію:
Деданський караван заночує в оазах аравійських.
14 Несіть води, щоб напувати спраглих,
ви, мешканці країни Теми,
зустріньте втікачів і хлібом, й сіллю.
15 Вони втекли від неминучого меча,
від лука тятиви пругкої, від битви запеклої.
16 Ось що сказав мені мій Володар: «За один рік (як наймит його рахує), слава Кедара пощезне. 17 Уціліє зовсім мало лучників, а воїнів Кедара[i]—іще менше». Так сказав Господь, Бог Ізраїлю.
Пророцтво про Єрусалим
22 Сумне послання[j] про долину З’яви[k]:
Що з вами сталося, чому ви всі
піднялись на дахи, покрівлі?
2 О, місто гомінке, вируюче й веселе місто.
Хто був убитий тут, не від меча загинув,
не впав, підкошений, в борні.
3 Усі правителі твої втекли,
хоч і без луків, їх в полон забрали.
Усіх, кого знайшли, разом схопили,
хоч як далеко утекли вони.
4 Тому я й кажу: «На мене не дивіться,
наплакатися дайте вволю гірко.
Загинув мій народ,
тож утішать мене не поспішайте».
5 Тому що Всемогутній Бог, Володар,
обрав день «Руїни»,
коли долина З’яви побачить заколоти й сум’яття,
зруйновані міські мури,
почує крики про допомогу в горах.
6 Еламські вершники і воїни на колісницях налаштували стріли,
а солдати з Кира приготували щити.
7 Ваші найкращі долини заповнили колісниці,
вершники зайняли позиції в брамах.
8 Ворог зруйнував захисний мур Юдеї.
Тож ви шукали зброю в Лісовому палаці,
щоб оборонятися.
9 Ви побачили, що в стінах Давидового міста
з’явилося багато проламів.
І ви зібрали воду в нижньому водосховищі.
10 Ви порахували будинки Єрусалима
і розібрали деякі з них,
щоб укріпити міські вали тим камінням.
11 Між двома стінами ви влаштували водозбірник,
щоб затримати воду, яка текла зі старого ставу.
Але ви не зверталися до Того,
Хто це місто заснував, ви не помітили Того,
Хто в давнину його створив.
12 Того дня Господь Всемогутній
закликав оплакувати й тужити,
голити голови в жалобі й носити волосяниці[l].
13 Але погляньте, що діється навкруги:
всі святкують і веселяться,
биків та молодих ягничок ріжуть.
Їдять те м’ясо, заливаються вином,
і кажуть: «Нумо ж їсти й пити,
бо завтра ми загинемо».
14 Господь Всемогутній мені це розповів:
«До смерті вам не проститься цей гріх».
Пророцтво про Шевну
15 Мій Володар, Господь Всемогутній наказав ось що: «Піди до Шевни, керуючого палацом. 16 Спитай його: „Що ти тут робиш? Хто дозволив тобі тут жити, викрешувати собі гробницю?” Він на узвишші споруджує собі гробницю! Видовбує в скелі собі спочивальню!
17 Послухай-но, Господь тебе викине звідси, сильний чоловіче! Він тебе міцно вхопить. 18 Потім скрутить тебе добряче й викине, мов м’яч, у розкриті долоні чужої країни. Там ти й згинеш, твої славні колісниці будуть ганьбою в оселі твого господаря. 19 Я прожену тебе з роботи, тебе виштовхають з посади.
20 Я покличу слугу Свого Еліакима, сина Гилкії. 21 Вберу Я його в твої шати, підпережу його твоїм паском урочистим і передам йому владу твою. Він стане батьком[m] народу, який живе в Єрусалимі, домі Юдеї. 22 Ключ від дому Давидового Я почеплю йому на плечі. Те, що він відчинить, ніхто не зачинить, а що замкне, ніхто не відімкне. 23 Він стане мовби почесним престолом для батькового дому, Я посаджу його в надійному місці, мов цвях, який вганяють у тверде. 24 Уся слава його батьківського дому залежатиме від нього, його нащадків і паростків, усі великі й малі будуть від нього залежати, увесь дрібний посуд: від чашок до глечиків».
25 Тоді кілок, міцно вбитий у надійне місце, розхитається і впаде, зламаний. Все, що на ньому трималося, буде загине, бо так сказав Господь Всемогутній.
Footnotes
- 20:1 Сарґон Ассирійський цар, царював у 721-705 рр. до Р. Х.
- 20:1 Тартан Ассирійський воєначальник.
- 21:1 послання Або «тягар». Також див.: Іс. 21:11, 13.
- 21:1 про Приморську пустелю Очевидно, йдеться про «Вавилон».
- 21:8 спостерігач Або «провидець», тобто «пророк». У древньогебрейських текстах—«лев».
- 21:11 Дума З гебрейської мови це слово може перекладатися як «мовчання» або «биття».
- 21:11 Сеїр Гора в Едомі.
- 21:12 поверніться Це також може означати «змініться» або «покайтеся».
- 21:17 Кедар Країна на сході від Єрусалима.
- 22:1 послання Або «тягар».
- 22:1 долина З’яви Можливо, одна з долин в Єрусалимі. Також див.: Іс. 22:5.
- 22:12 носити волосяницю В знак суму.
- 22:21 батьком Або «царем».
До ефесян 6
Ukrainian Bible
6 Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,
3 щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!
4 А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
5 Раби, слухайтеся тілесних панів зо страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа!
6 Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
7 служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!
8 Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.
9 А пани, чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться!
10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
18 Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,
19 і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії,
20 для якої посол я в кайданах, щоб сміливо про неї звіщати, як належить мені.
21 А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,
22 якого послав я до вас на це саме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він потішив.
23 Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
24 Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь.
К Ефесянам 6
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Батьки й діти
6 Діти, слухайтеся батьків своїх, як це бажано Господу, бо так правильно поводити себе. 2 «Шануйте батька й матір своїх»(A)—це перша заповідь, що має обітницю. 3 Та ось що обіцяв Господь: «Все буде добре для тебе, й житимеш довго на землі»(B).
4 Батьки, не дратуйте дітей своїх, а краще виховуйте їх в навчанні і в настановах Господніх.
Господарі й раби
5 Раби, коріться господарям вашим земним зі страхом і повагою, зі щирістю в серці, як корилися б Христу. 6 Працюйте не лише тоді, коли ви під наглядом, неначе заради похвали людської. Працюйте як раби Христові, виконуючи волю Божу від усього серця. 7 Працюйте ревно, як служили б Господу, а не тільки людям. 8 Якщо хто з вас творить добро, то добро йому й повернеться від Господа, однаково рабу, чи вільному.
9 Ви ж, пани, ставтеся до рабів своїх так само й полиште свої погрози. Пам’ятайте, що й ваш Господар і їхній—на небі. Він—справедливий, і ні до кого з вас не схиляється більше, ніж до іншого.
Уберіться в обладунок Божий
10 І нарешті таке. Будьте міцні в Господі, в Його могутній силі. 11 Зодягніться в повний обладунок Божий, щоб протистояти диявольським підступам. 12 Бо ми боремося не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, володарів темряви цього світу, духовних сил зла на небесах.
13 А тому зодягніться в повний обладунок Божий, щоб змогли ви протистояти, коли настане лихий день, і вистояти, перемігши все. 14 Тож будьте стійкими. Підпережіться паском правди, а праведність візьміть своїм панцирем. 15 І, щоб мати стійку опору, взуйтесь у Добру Звістку про мир. 16 А також візьміть віру як щит, за допомогою якого ви зможете зупинити всі вогняні стріли лукавого. 17 Візьміть спасіння своїм шоломом вашим, а мечем Духа—Послання Боже.
18 Палкими молитвами і благаннями в Дусі моліться завжди. Ви завжди мусите бути пильними в молитвах за всіх людей Божих.
19 Моліться також за мене, щоб хоч коли я говорив, вірні слова були дані мені, і я сміливо міг сповістити таємницю Доброї Звістки. 20 Моє призначення—завжди проповідувати Добру Звістку, навіть зараз, знаходячись у в’язниці. Моліться, щоб я міг сміливо проповідувати: так, як це мені належить робити.
Прощальні вітання
21 А щоб ви також могли дізнатися все про мене і про те, що я роблю, то Тихик, наш улюблений брат і вірний слуга в Господі, докладно розповість вам. 22 Я посилаю його до вас саме для того, щоб він повідав вам усі новини про мене, і міг утішити серця ваші. 23 Мир вам, брати і сестри мої, та любов, яка йде з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. 24 Благодать Божа усім тим, хто любить Господа Ісуса Христа любов’ю нескінченною.
Copyright © 2007 by Bible League International