Осія 1-7
Ukrainian Bible
1 Слово Господнє, що було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя.
2 Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа.
3 І він пішов, і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.
4 І сказав Господь до нього: Назви ім'я йому Їзреел, бо ще трохи, і покараю кров Їзреелу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізраїлевого дому.
5 І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел.
6 І зачала вона ще, і породила дочку. І сказав Він йому: Назви ім'я їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу Я їм.
7 А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.
8 І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина.
9 А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!
10 (2-1) І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.
11 (2-2) І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
2 (2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.
2 (2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
3 (2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
4 (2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
5 (2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
6 (2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.
7 (2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
8 (2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
9 (2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
10 (2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
11 (2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
12 (2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!
13 (2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
14 (2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
15 (2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
16 (2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
17 (2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
18 (2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
19 (2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
20 (2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
21 (2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,
22 (2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
23 (2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!
3 І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.
2 І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю.
3 І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.
4 Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків.
5 Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.
4 Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.
2 Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови.
3 Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть.
4 Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.
5 І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!
6 Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!
7 Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!
8 Вони жертву за прогріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиляють.
9 І буде священикові, як і народові, і дороги його навіщу Я на нім, і йому відплачу згідно вчинків його.
10 І вони будуть їсти, але не наситяться, чинитимуть блуд, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.
11 Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.
12 Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця, бо дух блудодійства заводить до блуду, і вони заблудили від Бога свого.
13 На верховинах гірських вони жертви приносять, і кадять на взгір'ях під дубом, і тополею та теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки блудливими стали, а ваші невістки вчиняють перелюб.
14 Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невісток, що чинять перелюб, як відходять вони з блудодійками і жертви приносять з розпусницями. А народ без знання загибає!
15 Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!
16 Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на привіллі!
17 Прилучивсь до бовванів Єфрем, покинь ти його!
18 Збір п'яниць звироднілих учинився розпусним, їхні провідники покохали нечистість.
19 Вітер їх похапає на крила свої, і вони посоромляться жертов своїх.
5 Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.
2 І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.
3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.
4 Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.
5 І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.
6 З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.
7 Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля.
8 Засурміте у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!
9 В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.
10 Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!
11 Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
12 І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
13 І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
14 Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!
15 Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!
6 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!
2 Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його.
3 І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.
4 Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,
5 тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.
7 Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.
8 Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
9 І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.
10 У домі Ізраїля бачу жахливе, там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.
11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!
7 Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.
2 І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.
3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.
4 Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.
5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.
6 Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.
7 Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.
8 Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.
9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.
11 А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
12 Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
15 А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...
16 Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!
Осия 1-7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Господнє послання Осії
1 Ось слово Господа, що було Осії, синові Веері за царювання Уззії, Йотама, Агаза, Езекії,[a] царів Юдеї, та за часів правління Єровоама[b], сина Йоаша, царя Ізраїлю.
2 Коли Господь, почавши говорити через Осію, сказав йому: «Іди й одружися з розпусницею[c] й дітей прийми від розпусти її. Бо земля й люди в ній повернулися спиною до Всевишнього й, невірні Господу, чинять розпусту».
Народження Єзреела
3 Тож Осія пішов і одружився з Ґомер, дочкою Дивлаїма. І завагітніла вона, й народила йому сина. 4 Господь сказав йому: «Назви його Єзреел[d], бо невдовзі Я покараю дім Єгу[e] за кров, що він пролив у долині Єзреел. Тоді Я покладу край царюванню дому[f] Ізраїлю. 5 Того дня Я зламаю лук Ізраїлю в долині Єзреел».
Народження Ло-Ругами
6 Після того завагітніла Ґомер знову і народила дочку. Сказав Господь Осії: «Назви її Ло-Ругама[g], бо Я більше не буду милостивий до дому Ізраїля, і нічого йому не прощу. 7 Але Я буду милостивий до дому Юди і врятую його не луком чи списом, чи кіньми бойовими, ані вершниками, а Своєю силою[h]».
Народження Ло-Аммі
8 Після того, як Ґомер відлучила Ло-Ругаму, вона завагітніла й народила ще одного сина. 9 І Господь сказав: «Назви його Ло-Аммі[i], бо ви—не Мій народ, і Я не буду вашим Богом».
Господь звертається до народу ізраїльського
10 Але ізраїльтяни будуть численні, немов морський пісок, який ні зміряти, ні полічити не можна. І в тому місці, де їм сказано було: «Ви—не Мій народ». Буде їм сказано: «Ви—діти Бога живого». 11 І дітей Юди та дітей Ізраїля буде зібрано разом. І призначать вони собі одного голову, бо земля буде занадто мала для цього народу[j]. Який великий буде день Єзреела!
2 Скажіть братам своїм: «Ви—народ Мій» і сестрам своїм: «Ви—любі мої»[k].
Господь звертається до народу Ізраїля
2 «Звинувачуйте матір вашу[l],
бо вона не дружина Мені більше,
а Я більше не чоловік їй!
Але вона мусить припинити розпусту
і позбутися коханців[m] з-поміж грудей її.
3 А якщо вона не припинить,
то Я роздягну її й виставлю голу,
як у той день, коли народилася вона.
Я перетворю її на пустку, зроблю її,
мов суха земля, і спрагою вб’ю її.
4 Я не змилосерджуся над дітьми її,
бо вони діти розпусти.
5 Бо мати їхня повією була,
та ганьбою вкрила себе!
Вона казала: „Піду я за коханцями[n] своїми,
хто дає мені хліб і воду, вовну і льон, олію й напої”.
6 Тож перекрию шляхи її непролазними тернами
й зведу мур навколо неї,
щоб не знайшла вона не своїх стежок.
7 Хоча вона й женеться за своїми коханцями,
та не дожене, хоч вона й шукає їх, та не знайде.
Тоді вона промовить:
„Повернусь я до свого першого чоловіка (Господа),
бо тоді було мені ліпше, ніж зараз”.
8 Але вона не знала,
що то Я давав їй зерно, молоде вино й олію.
Я примножував для неї срібло й золото,
з яких вони поробили бовванів Ваала.
9 Тож повернусь Я і заберу геть зерно в жнива,
і Моє молоде вино, як буде готове.
І заберу Я вовну й льон, який дав,
щоб вона прикрила голизну свою.
10 А тепер виставлю Я весь сором її перед очима коханців її.
Жоден не зможе врятувати її від влади[o] Моєї.
11 Я припиню її веселі свята,
відзначення нового місяця, суботи, всі врочистості[p].
12 Я спустошу лози її та смоковниці,
про які вона казала: „Це подарунки,
що їх мені давали мої коханці”.
Я оберну їх на ліс,
і звірі дикі пожеруть їх».
13 «Я покараю її за всі ті дні,
що вона спалювала запашне куріння,
поклоняючись лжебогам[q], коли,
прикрасивши себе каблучками та оздобами,
вона ходила за коханцями своїми,
а Мене забула,—каже Господь.—
14 Тому Я заманю її, заведу в пустелю
і там говоритиму до її серця.
15 Розіб’ю там для неї виноградники,
і стане долина Ахор[r] дверима надії.
І вона відповість Мені там, як відповідала,
коли була молода, коли виходила з землі Єгипетської».
16 Господь говорить:
«Того дня ти зватимеш мене: „Мій чоловік”,—
і більше не зватимеш мене „Володар мій”[s].
17 Я зітру з уст їхніх імена ваалів,
і ніколи більше не згадають їхнього імені.
18 Укладу Я тоді Угоду для них
з дикими звірями й небесними птахами,
і з плазунами земними.
Я лук і меч, і зброю знищу, зітру їх з лиця землі.
Так Я зроблю, щоб вони лежали в мирі.
19 Навічно Я тебе візьму за Себе,
згідно з праведністю й справедливістю,
у відданості й милосерді.
20 І візьму Я тебе за себе з вірністю,
і ти істинно пізнаєш Господа».
21 Господь говорить:
«Того дня Я говоритиму небесам,
та вони відповідатимуть
землі проливним дощем.
22 Земля ж дасть життя збіжжю
і молодому вину, й олії прегарній,
і вони відгукнуться Єзреелові.
23 І посаджу Я Ізраїль у цій землі для Себе.
Я змилосерджуся над Ло-Ругамою[t]
й Ло-Аммові[u] скажу: „Ти—Мій народ”,
а Він відповість: „А Ти—мій Бог”».
Осія викупає Ґомер із рабства
3 Тоді Господь знову промовив до мене: «У Гомер є багато коханців, але ти повинен любити її як перелюбку, оскільки Господь любить дітей Ізраїля, хоч вони й навернулися до інших богів і полюбляють печиво з родзинками[v], що принесли їм у пожертву».
2 Я купив Гомер собі за п’ятнадцять шекелів[w] та гомер і летек[x] ячменю. 3 Я їй сказав: «Ти мусиш зі мною жити довго, і розпустою займатися не повинна. Більше ні за кого ти не вийдеш заміж, я тобі буду чоловіком». 4 Бо саме так тривалий час сини Ізраїлю житимуть без царя й провідника, без пожертви, без пам’ятного стовпа й без ефоду[y], і без домашніх богів. 5 Після цього сини Ізраїлю повернуться й шукатимуть Господа їхнього Бога і Давида, царя їхнього. І наприкінці днів вони наблизяться зі страхом до Господа і Його доброти.
Господь—розгніваний на Ізраїль
4 Діти Ізраїля, почуйте слово Всевишнього, бо Господь висуває звинувачення проти мешканців краю:
«Немає відданості, ні послуху,
ні знання Бога в землі Ізраїльській.
2 Є прокляття, брехня, вбивства,
крадіжки та перелюб, і ллється кров.
3 Ось тому весь край стогне,
а люди стають немічними.
Дикі звіри, птахи небесні й,
навіть риби морські зникають[z].
4 Нехай ніхто не звинувачує,
нехай ніхто не сперечається,
бо, священику, проти тебе звинувачення Мої[aa].
5 І спотикатимешся ти вдень,
і пророки спотикатимуться з тобою вночі,
і матір твою погублю Я.
6 Народ Мій загине через брак знань,
і за те, що ти відмовився від знань,
не дозволю Я тобі бути Моїм священиком.
Забув ти закон Бога твого,
тож і Я забуду дітей твоїх.
7 Що більше їх ставало,
то дужче грішили вони проти Мене,
тож Я заміню їхню славу на ганьбу.
8 Вони живляться гріхами народу Мого,
ненажерливі вони на провини його.
9 Та буде зі священиком те саме, що й з народом:
Я кожному дам те, на що він заслуговує,
Я відплачу кожному за вчинки його.
10 І їстимуть вони, та не наситяться,
і розпустою будуть займатися,
та не матимуть дітей[ab].
Бо зневажили вони Господа,
щоб зберегти розпусту свою.
11 Вино, міцні напої й перелюб відбирають розум.
12 Народ Мій до дерев звертається з запитаннями,
гадаючи, що їм палиця відповість,
бо дух розпусти зводить їх з пуття,
в розпусті відступилися вони від Бога свого.
13 На верхівках гір вони приносять жертви
й на пагорбах вони спалюють запашне куріння.
Займаються цим під дубом, під тополею, під берестом,
бо вони прохолодну тінь дають.
Тому ж бо й дочки твої блудливі,
а невістки твої перелюб чинять.
14 Я не виню дочок ваших за те, що вони розпусні,
чи невісток ваших за те, що вони чинять перелюб.
Натомість покараю тих,
хто злигався з розпусницями,
й тих, хто приносить жертви з храмовими повіями.
Тож народ, який не розуміє, загине.
Ганебні гріхи Ізраїлю
15 Ізраїлю, коли розпутний ти,
не роби винним народ Юдеї.
Не входьте до Ґілґала,
не піднімайтеся до Бет-Авена
і не присягайтеся: „Як Господь живий…”
16 Всевишній благословив їх благами численними,
та пасе їх, немов овець на пасовиську.
Та Ізраїль упертий, як та вперта телиця,
що неодночасно збігає зі стада.
17 Ефраїм злигався з бовванами,
тож лишіть його самого.
18 Він бунтівник і п’яниця.
Вони розпусні, вони кохаються в безсоромній ганьбі[ac].
19 Вони пішли до тих бовванів, шукаючи притулок,
та затуманився їхній розум,
тож знеславлено їх буде за їхні пожертви[ad]».
Провідники ведуть Ізраїль та Юдею до гріха
5 Священики, почуйте це!
Прислухайся, доме[ae] Ізраїлю!
Доме царський, слухай,
бо проти вас цей присуд,
тому що визнано вас винними.
Бо ви були пасткою у Міцпі[af],
тенетами, напнутими на Таворі[ag].
2 Ви скоїли багато гріхів,[ah]
і Я покараю всіх вас.
3 Я знаю Ефраїм,
Ізраїль не прихований від Мене.
Я знаю, Ефраїме,
що ти займаєшся розпустою,
що Ізраїль нечистий.
4 Вчинки їхні не дають їм повернутися до Бога їхнього.
Справді, просякнуті вони розпустою
й Господа не знають.
5 Пиха Ізраїлю буде свідчити проти нього[ai].
Ізраїль і Ефраїм спіткнуться через провини свої,
Юдея також спіткнеться разом із ними.
6 Вони підуть з отарами та чередою[aj] своєю шукати Господа,
але не знайдуть, бо Він відвернувся від них.
7 Невірні були вони Господу,
бо породили байстрюків.
Тепер же Він на Новий Місяць пожере їх разом з тим,
що їм належить[ak].
Пророцтво про зруйнування Ізраїлю
8 Трубіть у ріг в Ґівеа!
Сурміть у сурму в Рамі[al]!
Вигукуйте у Бет-Авені:
«Веніамине, вони за спиною у тебе!»
9 Приречено до зруйнування Ефраїм
у день, як Я прийду карати.
Поміж ізраїльських колін Я показав це ясно.
10 Юдейські вельможі, мов ті, що межу переносять.
Я лють Свою виллю на них, наче воду.
11 Ефраїма пригноблено, роздавлено,
немов ті ґрона у давильні,
бо знався залюбки з гидотою[am].
12 Зруйную Ефраїма так, як точить міль тканину,
зруйную дім Юдеї, як іржа з’їдає крицю.
13 Коли побачив Ефраїм свою хворобу,
побачила Юдея свою рану,
пішов в Ассирію по допомогу Ефраїм,
послав по неї до великого царя.
Однак він не спроможний лікувати,
не зцілить він тебе від ран твоїх.
14 Бо кинусь Я, мов лев, на Ефраїма,
Я на Юдею кинусь, наче юний лев,
Я роздеру їх, віднесу до Себе,
щоб там пожерти їх,
і нікому спасти їх буде.
15 Я повернусь додому, а вони, зганьблені,
благатимуть Мене, щоб їх простив.
Коли в біді, вони Мене шукають ревно.
Повернімося до Господа!
6 Ходім повернемось до Господа.
Хоч Він пошматував, Він зцілить нас,
хоч Він і вдарив нас, Він перев’яже наші рани.
2 Він знову оживить нас за два дні,
на третій день підвестись нас примусить.
Тоді ми житимемо в присутності Його.
3 Невпинно будем прагнути пізнати Господа,
як і світанок має в певний час постати з ночі,
так Він прийде до нас, як дощ,
як злива весняна, що землю напуває.
Народ не має віри
4 Господь говорить:
«Ефраїме, що з тобою вдіять?
Що вдіяти з тобою, о Юдеє?
Вся вірність ваша, мов туман ранковий,
мов вранішня роса, яка зникає хутко.
5 Тому Я через пророків дав їм закон.
Я їх убив наказами Своїми.
Та всі ці рішення—праведні,
наче світло, бездоганні вони.
6 Бо вірності Я прагну, а не жертви,
пізнання Бога прагну, а не всеспалень.
7 Вони ж порушили Угоду, як Адам,[an]
де заколот вчинили проти Мене.
8 А Ґілеад—то місто тих, хто чинить зло,
то місто, кров’ю заплямоване.
9 Мов зграя злодіїв, що в засідці сидить,
священики убивства коять на шляху в Сихем.
Кажу Я так, бо в них лихі діла.
10 У домі[ao] Ізраїлю бачив Я страшне:
розпусту Ефраїма,[ap] опоганений Ізраїль.
11 Юдея, прийде той час,
коли відновлено талан для народу твого[aq].
Це трапиться,
коли Я поверну народ Мій із неволі[ar]».
7 Коли зцілю Ізраїль Я,
відкриється провина Ефраїма.
Тоді люди дізнаються про злі діла (брехню),
що кояться в Самарії,
де грабіжники ошукують людей,
і зграї злодіїв по вулицях грабують.
2 І не замисляться й на мить,
що їхнє зло Я пам’ятаю.
Вони в полоні своїх вчинків,
вони переді Мною.
3 Свого царя своїми злочинами тішать,
вельмож своїх брехнею (лжебогами) потішають.
4 Пекар ставить тісто в піч,
тож не розводить багаття.
Та народ ізраїльський веде себе інакше:
постійно вуглі ворушить, та жару підбавляє.
5 На Цареві свята[as] вони все жару підбавляють,
влаштовуючи п’яні гульбища.
Вельможі п’яніють від вина,
та п’ють вони із богохульцями разом.
6 Вони замислюють лихе,
серця розпалюючи, наче піч.
Мов жаром невтомним,
палають змовами серця,
та ніч усю горить жага до грішних справ,
та вранці з новою силою палає.
7 Усі вони мов піч гарячі,
аж пожирають правителів своїх.
Пали їхні всі царі,
не звернеться до Мене жоден у молитвах.
Ізраїль не знає, яка руїна чекає на нього
8 Ефраїм[at] з народами змішався.
Він, мов млинець, що підгорів з одного боку,
бо не перевертали його вчасно.
9 Чужинці зжерли його силу,
а він й не знає про те нічого.
Він сивиною вкритий,
та про те не має й гадки.
10 Ізраїлева пиха свідчить проти нього ж.
Вони не повертаються до Господа, до свого Бога,
і не шукають Бога навіть нині,
коли халепа та біда усюди.
11 Немов пуста і безголова горлиця той Ефраїм.
Вони Єгипет кликали, пішли за поміччю до Ассирії.
12 Якщо підуть вони за поміччю до інших народів,
то розкину Я на них тенета.
Їх скину вниз, немов птахів небесних,
Я покараю їх за їхні зібрання та змови[au],
коли шукатимуть допомоги у поган, а не у Мене.
13 Тож горе їм, бо геть пішли від Мене;
спустошення—ось їхня доля,
бо зрадили вони Мене.
Я б сповна їм усе віддав,
але ж вони про Мене брешуть.
14 Не звернуться вони до Мене щиро,
тільки голосять у своїх ліжках.
І ріжуть одне одного, благаючи,
щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино,
та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.
15 Хоча Я їх навчав, зміцнив їх,
вони все проти Мене замишляли.
16 Як повертаються до того, хто не Бог,
вони, немов отой зрадливий бумеранг,
не повертаються до Мене[av].
Вельможі, які пишалися своєю силою,
від меча впадуть через свої безчесні язики,
з них насміхатимуться у Єгипетському краї.
Footnotes
- 1:1 Уззії… Езекії Уззія, Йотам, Агаз, Езекія—нащадки Даниїла, які царювали в Юдеї між 800-700 рр. до Р. Х.
- 1:1 Єровоама Єровоам правив десятьма північними колінами у той же час що й Уззія правив Юдеєю. Див.: 2 Царств 14-20.
- 1:2 розпусницею Ті люди, котрі віддавалися розпусним розвагам за гроші або ті, хто не вірять в Бога, або більш не слідують Його вченню. Це символ, що Осія приймає життя з розпусною людиною, як і Господь приймає невірний народ ізраїльський.
- 1:4 Єзреел У перекладі означає «Бог насаджує сім’я».
- 1:4 дім Єгу Царський дім Ізраїлю. Див.: 2 Царів 9-10.
- 1:4 дім Або «народ», чи «царська родина».
- 1:6 Ло-Ругама З гебрейської це означає «Та, яку не жаліють» або «Нелюба».
- 1:7 Своєю силою Або «силою Господа Бога їхнього».
- 1:9 Ло-Аммі З гебрейської це означає «Не мій народ».
- 1:11 бо земля… народу Буквально «і вийдуть вони із краю».
- 2:1 Ви… мої Гра слів. Див.: посилання до 1:6.
- 2:2 матір вашу Мається на увазі «народ Ізраїлю».
- 2:2 коханців Тобто «лжебогів».
- 2:5 за коханцями Тобто іншими богами. Осія вдається до аналогії з повією, щоб описати, як Ізраїль поклонявся іншим богам.
- 2:10 від влади Буквально «від руки».
- 2:11 врочистості Йдеться про релігійні свята, встановлені Богом. Їх не було скасовувано, бо люди дякували лжебогам у ті дні, які були призначені Богом.
- 2:13 лжебогам Буквально «Ваалам».
- 2:15 Ахор З гебрейсьскої це слово означає «неприємності» або «турботи».
- 2:16 Мій чоловік… Володар мій Ці слова вживалися жінками Ізраїлю при зверненні до чоловіків. Однак «володар» (ваал) також є ім’ям ханаанського бога. Осія теж вживає цей термін, щоб звинуватити ізраїльтян у поклонінні лжебогу Ваалу.
- 2:23 Ло-Ругама З гебрейської це означає «Та, яку не жаліють» або «Нелюба».
- 2:23 Ло-Аммі З гебрейської це означає «Не мій народ».
- 3:1 печиво з родзинками Ймовірно, що це було типове приношення лжебогам. Можливо, його їли ті, хто приносили пожертви.
- 3:2 п’ятнадцять шекелів Приблизно 172,5 гр.
- 3:2 гомер і летек Міра об’єму, приблизно 231 л.
- 3:4 стовпа… ефоду За тих часів люди встановлювали кам’яні стовпи, щоб визначити святе місце. Ефод—частина вбрання священика.
- 4:3 зникають Або «вмирають».
- 4:4 священику… Мої Або «Люди твої звинувачують священиків».
- 4:10 розпустою… дітей Релігійні ритуали поклоніння лжебогам включали в себе сексуальні контакти зі священиками.
- 4:18 кохаються… ганьбі Очевидно, тут ідеться про горезвісних бовванів.
- 4:19 знеславлено… пожертви Або «їх наче тим вихором знесе». У древньогебрейських рукописах значення цього речення незрозуміле.
- 5:1 доме Або «народе», чи «царська родина». Також див.: Ос. 5:14.
- 5:1 Міцпа Гора в Ізраїлі. Народ поклонявся бовванам на багатьох пагорбах та горах.
- 5:1 Тавор Гора в Ізраїлі.
- 5:2 Ви скоїли багато гріхів У древньогебрейських рукописах значення цього вірша незрозуміле.
- 5:5 проти нього Буквально «проти його обличчя».
- 5:6 підуть… чередою Очевидно, це означає, що вони принесуть багато жертв.
- 5:7 що їм належить На свято Нового Місяця, родини приймали священну їжу, яка присвячувалася миру і злагоді. Але тому що народ відвернувся від Господа, ці свята принесуть ще більше страждань, ніж злагоди.
- 5:8 Ґівеа, Рама Гори на кордоні між Ізраїлем та Юдеєю.
- 5:11 гидотою Тобто «ідолами».
- 6:7 порушили… Адам Або «зламали Заповіт, як і інші із людей». Див.: Буття 3.
- 6:10 дім Або «народ», чи «царська родина».
- 6:10 розпусту Ефраїма Або «Мого народу».
- 6:11 коли… твого Або «Я поверну народ Мій з полону».
- 6:11 поверну… неволі Або «дам народу кращу долю».
- 7:5 Цареві свята Особливий день, який святкує кожного року смерть та відродження одного з лжебогів. Це також день, коли святкується новий рік правління Царя.
- 7:8 Ефраїм Тут «Північне царство Ізраїлю».
- 7:12 зібрання та змови Або «угоди».
- 7:16 Як повертаються… Мене Або «вони повернули, але не вгору», чи «вони повернулися, але до тих, хто не є богами (бовванів)».
Copyright © 2007 by Bible League International