Буття 10-12
Ukrainian Bible
10 Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
2 Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
3 А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.
4 А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.
5 Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.
6 А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
7 А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
8 Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.
9 Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
10 А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
11 З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,
12 і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.
13 А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,
14 і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.
15 А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,
16 і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,
17 і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,
18 і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.
19 І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
20 Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
21 А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.
22 Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.
23 А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
24 А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
25 А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.
26 А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,
27 і Гадорама, і Узала, і Диклу,
28 і Увала, і Авімаїла, і Шеву,
29 і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.
30 А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.
31 Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
32 Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.
11 І була вся земля одна мова та слова одні.
2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
6 І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
9 І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
32 І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
12 І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
2 І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
7 І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
8 А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
9 І подавався Аврам усе далі на південь.
10 І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
12 І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
13 Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
16 І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
Бытие 10-12
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ноєві нащадки
10 Ось нащадки синів Ноєвих Сима, Хама та Яфета, що народилися після потопу.
Нащадки Яфетові
2 Синами Яфетовими були Ґомер, Маґоґ, Мадай, Яван, Тувал, Мешех і Тирас.
3 Синами Ґомеровими були Ашкеназ, Ріфат і Тоґарма.
4 Синами Явановими були Елішах, Таршиш, Киттим і Доданим[a]. 5 Від цих Яфетових синів походять люди, що заселили узбережжя Середземномор’я.
Вони мали свою землю, у кожного була своя сім’я. Ці сім’ї розрослися, утворивши народи зі своїми мовами.
Нащадки Хамові
6 Синами Хамовими були Куш[b], Мицраїм[c], Пут і Ханаан.
7 Синами Кушевими були Сева, Хавіла, Савта, Раама і Савтека. Синами Рааминими були Шеба і Дедан.
8 Куш був батьком Німрода, а Німрод став першим могутнім воїном на землі. 9 Він був великим мисливцем перед Господом. Тож люди й казали: «Як Німрод, великий мисливець перед Господом».
10 В царство Німрода спочатку входили Вавилон, Ерех, Аккад і Халне, що в землях Шинарських. 11 Звідти Німрод пішов до Ассирії, де збудував міста Ниневію, Роховот-Ір, Калах і 12 Ресен, що між Ниневією та Калахом. Та Калах був великим містом.
13-14 Мицраїм був батьком лудіїв, анаміїв, легавіїв, нафтугіїв, патрузіїв, каслугіїв (від яких пішли филистимляни) та кафторіїв.
15-18 Ханаан був батьком Сидона, свого первістка, а також хиттитів, євуситів, аморійців, ґірґашитів, хивійців, аркітів, синітів, арвадіїв, земаріїв та гаматіїв.
Згодом роди ханаанців розселилися по всьому світу. 19 Землі Ханаанові простяглися від Сидона до Ґерара й аж до Ґази, від Сидона до Содома, Ґоморри, Адми й Цевоїма, аж до Лаші. 20 Все це були нащадки Хама. Кожен їхній рід мав свою мову, землю, народ.
Нащадки Симові
21 Сим також мав дітей. Він був пращуром Еверових дітей і старшим братом Яфета.
22 Синами Симовими були Елам, Ашур, Арпахшад, Луд і Арам.
23 Синами Арамовими були Уз, Ґул, Ґетер і Маш.
24 Арпахшад був батьком Шелаха, а Шелах був батьком Евера. 25 В Евера народилося два сини. Одного звали Пелеґ, через те, що за його життя землю було поділено[d], а його брата звали Йоктан.
26-29 Йоктан був батьком Алмодада, Шелефа, Хазармавета, Єри, Гадорама, Узала, Дікли, Овала, Авімаїла, Шеби, Офіра, Хавіли та Йовава. Всі вони були синами Йоктана. 30 Вони жили в східних горах від Меші до Сефару.
31 Це Симові нащадки. Кожна їхня сім’я мала свою мову, землю, народ.
32 Оце родовід Ноєвих нащадків за їхніми родинами. Від них беруть початок усі народи, що заселили землю після потопу.
Вавилонська башта
11 На всій землі існувала одна мова й ті самі слова. 2 Переселяючись зі сходу[e], люди знайшли рівнину в Шинарських землях[f] і оселилися там. 3 І сказали вони одне одному: «Зробімо цеглу й гарненько її обпалимо, щоб стала вона міцною». Вони використовували цеглу замість каміння і дьоготь замість вапна. 4 Тоді вони сказали: «Збудуймо місто для себе, а в місті—башту аж до небес. Таким чином здобудемо собі славу, бо інакше розкидає нас по всій землі».
5 Господь спустився з небес подивитися на місто й башту, що її сини людські будували. 6 Він мовив: «Бачу, ці люди об’єдналися. У них єдина мова. І це лише початок того, що вони можуть зробити. Згодом вони зможуть виконати все, що задумають. 7 Тож зійдемо додолу й змішаймо їхні мови, щоб вони не розуміли одне одного».
8 І Господь розсіяв людей по всій землі. Отже, вони припинили будівництво міста. 9 Тож місто й назвали Вавилоном[g], оскільки Господь змішав мови всього світу, а людей розвіяв по землі.
Родовід Симового роду
10 Ось нащадки Сима. Коли Симові сповнилося сто років, він став батьком, і назвали його сина Арпахшадом. Сталося це через два роки після потопу. 11 Після народження Арпахшада Сим прожив іще п’ятсот років, і за цей час у нього були й інші сини й дочки.
12 Коли Арпахшадові сповнилося тридцять п’ять років, він став батьком, і назвали його сина Шелахом. 13 Після народження Шелаха Арпахшад прожив іще чотириста три роки, і за цей час у нього були й інші сини й дочки.
14 Коли Шелахові сповнилося тридцять років, він став батьком Евера. 15 Після народження Евера Шелах прожив іще чотириста три роки і мав іще інших синів та дочок.
16 Коли Еверу виповнилося тридцять чотири роки, він став батьком Пелеґа. 17 Після народження Пелеґа Евер прожив іще чотириста тридцять років і мав іще інших синів та дочок.
18 Коли Пелеґу сповнилося тридцять років, він став батьком Реу. 19 Після народження Реу Пелеґ прожив іще двісті дев’ять років і мав іще інших синів та дочок.
20 Коли Реу сповнилося тридцять два роки, він став батьком Серуґа. 21 Після народження Серуґа Реу прожив іще двісті сім років і мав іще інших синів та дочок.
22 Коли Серуґові сповнилося тридцять років, він став батьком Нагора. 23 Після народження Нагора Серуґ прожив іще двісті років і мав іще інших синів та дочок.
24 Коли Нагору сповнилося двадцять дев’ять років, він став батьком Тери. 25 Після народження Тери Нагор прожив іще сто дев’ятнадцять років і мав іще інших синів та дочок.
26 Коли Тері сповнилося сімдесят років, він став батьком трьох синів: Аврама, Нагора та Гарана.
Родовід Тери
27 Ось родовід Тери. Він був батьком трьох синів: Аврама, Нагора й Арона. Гаран став батьком Лота. 28 Гаран помер іще за життя свого батька Тери в своєму місті Урі халдейськім[h].
29 Аврам і Нагор взяли собі жінок. Аврам одружився з Сарою, а Нагор узяв собі Милку. Милка була Гарановою дочкою, Гаран же був батьком Милки та Іски. 30 Сара була неплідна і не мала дітей.
31 Забравши свою родину: сина Аврама, онука Лота, сина Арона, невістку Сару, Аврамову дружину—Тера залишив Ур халдейський і подався до землі Ханаанської. Дійшовши до Гарана, вони оселилися там. 32 Тера прожив усього двісті п’ять років. Він помер у Гарані.
Покликання Аврама
12 І мовив Господь до Аврама: «Полиш свою землю і свій народ, полиш дім свого батька і йди до землі, яку Я вкажу тобі.
2 Я виведу з тебе великий народ,
благословлю і возвеличу ім’я твоє,
і ти станеш благословенням.
3 Я благословлятиму тих, хто благословляє тебе,
і проклинатиму тих, хто проклинає тебе.
В тобі всі родини в світі будуть благословенні[i]».
Аврам у Ханаані
4 І зробив Аврам так, як Господь йому вказав. З ним пішов і Лот. На той час, коли він покинув Гаран, Аврамові було сімдесят п’ять років. 5 Аврам узяв із собою свою жінку Сару, свого племінника Лота, все майно, що нажили вони, і рабів, що вони мали в Гарані, та й рушили вони в землі Ханаанські. І прийшли вони до земель Ханаанських.
Діброва Мамре
6 Авраам пройшов цією землею аж до священного місця в Сихемі, до діброви Море[j]. Там жили ханаанці.
7 Господь явився[k] Аврамові й мовив до нього: «Я віддам цю землю твоїм нащадкам». Аврам спорудив на тому місці вівтар Господу, що явився йому.
8 Звідти Аврам крок за кроком подався в гори на схід від Бетела. Там напнув намет. Місто Бетел було на захід від нього, а місто Аї[l]—на схід. На цьому місці Аврам спорудив вівтар Господу і поклонявся Йому. 9 Тоді Аврам знову помандрував у напрямку Неґева.
Аврам у Єгипті
10 Був голод. Тож Аврам подався до Єгипту, щоб перебути там деякий час, бо голод у тих краях лютував. 11 Коли вже до Єгипту було зовсім близько, він сказав своїй дружині Сарі: «Послухай. Я знаю, що ти вродлива жінка. 12 Коли єгиптяни побачать тебе, вони мовлять: „Це його дружина!” І вб’ють мене, а тебе залишать живою. 13 Кажи, що ти моя сестра, тоді вони будуть добрі зі мною, і ти врятуєш моє життя».
14 Отож як Аврам прийшов до Єгипту, єгиптяни побачили, яка красуня Сара. 15 Побачивши її вроду, вельможі розповіли про неї фараону. Тож Сару забрали до фараонового палацу. 16 Фараон був добрий з Аврамом за Сару. І Аврам дістав овець, худобу, ослів, рабів, наложниць, ослиць і верблюдів.
17 І наслав Господь на фараона і всю його родину лихі хвороби за те, що він узяв собі Сару, Аврамову дружину. 18 Тоді фараон покликав Аврама і сказав: «І що ж це ти зі мною зробив? Чому не сказав, що вона твоя дружина? 19 Навіщо сказав, що Сара твоя сестра? Через це я і взяв її собі за жінку. Ось вона. Забирай її і йди геть». 20 І дав тоді фараон наказ своїм людям, і вони випроводили Аврама та його дружину разом з усім їхнім майном.
Footnotes
- 10:4 Доданим Або «Роданим».
- 10:6 Куш Інша назва «Ефіопії».
- 10:6 Мицраїм Інша назва «Єгипту».
- 10:25 поділено Гебрейське слово «ділити» подібне за звучанням до імені «Пелеґ».
- 11:2 Переселяючись зі сходу Йдеться про територію між Тиґром і Євфратом аж до Перської затоки.
- 11:2 Шинарських землях Тобто «Вавилонських землях».
- 11:9 Вавилоном Слово «Вавилон» звучить гебрейською подібно до слова «змішувати».
- 11:28 Урі халдейськім Місто на півдні Вавилонського царства.
- 12:3 В тобі… благословенні Або «Всі родини на землі благословлятимуть себе твоїм іменем».
- 12:6 Море Діброва називалася за іменем її власника. В іншому місці вона має назву Мамре.
- 12:7 Господь явився Бог невидимий, але щоб можна було побачити Його, Він являвся людям у різних образах. Інколи в образі людини або Ангела, інколи в образі яскравого світла.
- 12:8 Аї Або «Гай»—столиця ханаанського царства. Саме слово означає «руїна».
Від Матвія 4
Ukrainian Bible
4 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.
2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
4 А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
6 та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
7 Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
9 та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.
12 Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.
13 І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,
14 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
15 Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
16 Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.
17 Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
18 Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.
19 І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!
20 І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.
21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх.
22 Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.
23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
24 А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.
25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.
От Матфея 4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Диявол спокушає Ісуса
(Мк. 1:12-13; Лк. 4:1-13)
4 Тоді ж Дух повів Ісуса до пустелі, щоб диявол Його спокушав. 2 Протягом сорока днів і ночей Ісус нічого не їв, та після цього Він був дуже голодним. 3 Тоді спокусник[a] прийшов до Нього і сказав: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому камінню перетворитися на хліб». 4 На те Ісус відповів йому: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими”».(A)
5 Після того диявол переніс Його до святого Єрусалиму, поставив на найвище місце храму 6 й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм берегти Тебе,
і вони понесуть Тебе на руках,
щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».(B)
7 Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також сказано: „Не спокушай Господа Бога свого!”(C)»
8 Знову диявол узяв Його на дуже високу гору і показав усі царства світу, всю їхню розкіш. 9 І сказав він Ісусові: «Я дам Тобі все це, якщо впадеш долілиць і поклонишся мені».
10 На те Ісус відповів йому: «Відійди, сатано! У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому!”»(D)
11 Тоді диявол залишив Ісуса, і Ангели прийшли й служили Йому.
Ісус проповідує в Ґалилеї
(Мк. 1:14-15; Лк. 4:14-15)
12 Коли Ісус довідався, що Іоана ув’язнено, Він повернувся до Ґалилеї. 13 Проте Він не залишився в Назареті, а пішов і оселився в Капернаумі, що біля Ґалилейського озера у поселеннях Завулона й Нафталі. 14 Бо мусило справдитися пророцтво Ісаї:
15 «Земле Завулона та земле Нафталі,
що знаходяться по дорозі до моря на захід від ріки Йордан!
Ґалилеє неюдейська! Слухайте уважно!
16 Народ, що скніє в темряві,
побачив величне світло,
і на тих, хто живе в країні під тінню смерті,
зійшло світло!»(E)
17 Відтоді Ісус почав проповідувати, кажучи: «Покайтеся, бо Царство Боже вже близько!»
Ісус обирає перших учнів
(Мк. 1:16-20; Лк. 5:1-11)
18 Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив двох братів: Симона, який звався Петром, та його брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками. 19 І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських». 20 Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.
21 Потім Він пішов далі й побачив іще двох братів: Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які, сидячи зі своїм батьком Зеведеєм у човні, лагодили рибальські сіті. Ісус покликав і їх. 22 Вони одразу ж покинули човен батька свого й подалися за Ним.
Ісус навчає та зціляє людей
(Лк. 6:17-19)
23 Ісус обійшов усю Ґалилею, проповідуючи в синагогах і навчаючи про Царство Боже, зціляючи всі недуги та хвороби людські.
24 Чутка про Нього рознеслася по всій Сирії. До Нього приводили всіх хворих: тих, що страждали від хвороб та тяжких болів, а також біснуватих, хворих на епілепсію, немічних. І Ісус зціляв їх. 25 Великий натовп людей ішов за Ним із Ґалилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму та з-за Йордану.
Footnotes
- 4:3 спокусник Або «диявол».
Copyright © 2007 by Bible League International