Add parallel Print Page Options

37 Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток!

І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!

І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!

Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете!

І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!

І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.

І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.

І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть!

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!...

11 І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!

12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!

13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!

14 І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!

15 І було мені слово Господнє таке:

16 А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.

17 І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!

18 І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?

19 то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!

20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.

21 І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.

22 І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.

23 І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.

25 І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!

26 І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.

28 І пізнають ці народи, що Я Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!

38 І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, зверни своє обличчя до Ґоґа, краю Маґоґа, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього

та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Ґоґу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!

І заверну тебе, і вкладу гачки в щелепи твої, і виведу тебе та все військо твоє, коней та верхівців, усі вони досконало озброєні, велике зборище, зо щитами та щитками, усі озброєні мечами.

Парас, Куш і Пут із ними, усі вони зо щитом та з шоломом.

Ґомер і всі орди його, дім Тоґарми, кінці північні та всі відділи його, численні народи з тобою.

Приготуйся, і приготуй собі ти та все зборище твоє, зібрані при тобі, і будеш для них сторожею.

По багатьох днях ти будеш потрібний, у кінці років прийдеш до Краю, що повернений від меча, що зібраний від численних народів, на Ізраїлеві гори, що завжди були руїною, а він був виведений від народів, і всі вони сидять безпечно.

І вийдеш, прийдеш як буря, будеш як хмара, щоб покрити землю, ти та всі відділи твої, та численні народи з тобою.

10 Так говорить Господь Бог: І станеться того дня, увійдуть слова на твоє серце, і ти будеш думати злу думку,

11 та й скажеш: Піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт,

12 щоб набрати здобичі, і чинити грабунок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі.

13 Шева та Дедан, і купці Таршішу, і всі левчуки його скажуть тобі: Чи ти прийшов набрати здобичі, чи ти зібрав своє зборище, щоб чинити грабунок, щоб винести срібло та золото, щоб набрати добутку та маєтку, щоб набрати великої здобичі?

14 Тому пророкуй, сину людський, та й скажеш до Ґоґа: Так говорить Господь Бог: Чи того дня, коли народ Мій сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це?

15 І прийдеш із свого місця, із північних кінців, ти та численні народи з тобою, всі вони гарцюють на конях, зборище велике й військо численне!

16 І здіймешся на народ Мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і виведу тебе на Мій Край, щоб народи пізнали Мене, коли Я покажу Свою святість тобі, Ґоґу, на їхніх очах.

17 Так говорить Господь Бог: Чи ти той, що про нього говорив Я за давніх днів через Моїх рабів, Ізраїлевих пророків, що пророкували за тих днів про роки, щоб привести тебе на них?

18 І станеться того дня, у дні приходу Ґоґа на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог, увійде ревність Моя в ніздрі Мої.

19 І в ревності своїй, в огні Свого гніву Я сказав: цього дня буде великий трус на Ізраїлевій землі.

20 І затремтять перед Моїм лицем морські риби та птаство небесне, і польова звірина, всяке гаддя, що плазує по землі, і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища, і всякий мур на землю впаде.

21 І покличу проти нього меча на всіх горах Моїх, говорить Господь Бог, меч кожного буде на брата його!

22 І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ та камінний град, огонь та сірку на нього та на відділи його, та на численні народи, що з ним.

23 І звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я Господь!

39 А ти, сину людський, пророкуй на Ґоґа та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ото Я на тебе, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!

І верну тебе, і попроваджу тебе, і підійму тебе з північних кінців, і впроваджу тебе на Ізраїлеві гори.

І виб'ю лука твого з твоєї лівиці, а твої стріли кину з твоєї правиці.

Упадеш на Ізраїлевих горах ти й усі відділи твої та народи, що з тобою; віддам тебе на з'їдження хижому птаству, усякому крилатому та польовій звірині.

На відкритому полі впадеш ти, бо це Я говорив, говорить Господь Бог!

І пошлю Я огонь на Маґоґа та на тих, що безпечно замешкують острови, і пізнають вони, що Я Господь!

А Своє святе Ім'я розголошу посеред Мого народу Ізраїля, і більше не дам зневажити святе Моє Ймення, і народи пізнають, що Я Господь, Святий Ізраїлів!

Ось прийде і станеться, говорить Господь Бог, це той день, що Я говорив.

І повиходять мешканці Ізраїлевих міст, і накладуть огонь, і палитимуть зброю та щитка й щита, лука та стріли, і ручноно кия та ратище, і будуть ними палити огонь сім років.

10 І не будуть носити дров з поля, і не будуть рубати з лісів, бо зброєю будуть палити огонь, і візьмуть здобич із тих, хто брав здобич із них, і пограбують тих, хто їх грабував, говорить Господь Бог.

11 І станеться того дня, дам Я там Ґоґові місце гробу в Ізраїлі, Долину Перехожих, на схід від моря, і що замикає дорогу перехожим. І поховають там Ґоґа й усе його многолюдство, та й назвуть: Долина Многолюдства Ґоґа.

12 І буде ховати їх Ізраїлів дім, щоб очистити землю, сім місяців.

13 І буде ховати ввесь народ краю, і він стане для них за пам'ятку, того дня, коли Я прославлю Себе, говорить Господь Бог.

14 І відділять людей, які без перерви ходитимуть по краю й ховатимуть з перехожими позосталих ще на поверхні землі, щоб її очистити. По семи місяцях вони ще будуть вишукувати.

15 І перейдуть ті обхідники по краю, і коли хто побачить людську кістку, то поставить при ній знака, аж поки не поховають її похоронники в Долині Многолюдства Ґоґа.

16 А ім'я міста Гамона. І очистять землю.

17 А ти, сину людський, так говорить Господь Бог: Скажи птахові, усякому крилатому, та всій польовій звірині: Згромадьтеся й прийдіть, зберіться навколо над жертвою, що Я принесу для вас, велика жертва на Ізраїлевих горах, і ви будете їсти м'ясо, і будете пити кров.

18 Ви будете їсти тіло лицарів, а кров князів землі будете пити, барани, і вівці, і козли, бики, ситі башанські бики всі вони.

19 І будете їсти лій аж до ситости, і будете пити кров аж до впоєння з Моєї жертви, яку Я приніс для вас,

20 і насититеся при Моєму столі кіньми та верхівцями, лицарями та всякими вояками, говорить Господь Бог!

21 І дам Свою славу між народами, і побачать усі народи Мій суд, що зроблю Я, та Мою руку, що на них покладу.

22 І пізнає Ізраїлів дім, що Я Господь, їхній Бог, від цього дня й далі.

23 І пізнають народи, що Ізраїлів дім пішов на вигнання за провини свої, за те, що спроневірилися Мені, а Я сховав був від них лице Своє, і віддав їх у руку їхніх неприятелів, і всі вони попадали від меча.

24 За їхньою нечистістю та за їхнє беззаконня зробив Я це з ними, і сховав від них лице Своє.

25 Тому так говорить Господь Бог: Тепер поверну долю Якова, і змилуюся над усім Ізраїлевим домом, і буду ревний за Своє святе Ймення.

26 І відчують вони свою ганьбу та все своє спроневірення, яким спроневірилися Мені, коли сядуть безпечно на своїй землі, і не буде вже нікого, хто б їх страшив,

27 коли поверну їх з народів, і позбираю їх із країв їхніх ворогів, і покажу Свою святість у них на очах численних народів.

28 І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, коли вижену їх у полон до народів, а потому позбираю їх на їхню землю, і більш не позоставлю там нікого з них.

29 І не сховаю вже від них Свого лиця, бо виллю Духа Свого на Ізраїлів дім, говорить Господь Бог!

Ведіння сухих кісток

37 Сила Господа зійшла на мене, Дух[a] Господній вивів мене й поставив серед долини[b]; вона була повна кісток. Він водив мене туди й сюди між ними, і побачив я силу силенну кісток по долині, і всі вони були вже пересохлі. Він спитав мене: «Сину людський, чи можуть ці кістки жити?» Я відповів: «О Господи Боже, тільки Ти знаєш». Тоді Він сказав мені: «Пророкуй цим кісткам і скажи їм: „Кістки сухі, почуйте слово Господа!” Ось що Господь Бог говорить цим кісткам: „Я зроблю так, щоб дух увійшов у вас і ви ожили. Я прикріплю сухожилля до вас і примушу плоть лягти на вас і вкрию вас шкірою; Я вдихну життя в вас, і ви оживете. Тоді ви знатимете, що Я Господь”».

Тож я пророкував, як мені було наказано. І поки я пророкував, був шум, якесь деренчання, і кістки складалися кістка до кістки. Я глянув, а на них з’явилися сухожилля та плоть, і шкіра вкрила їх, але духу в них не було.

Тоді Господь Всемогутній сказав мені: «Пророкуй вітру[c], сину людський, і скажи йому, що Господь Бог говорить: „Прийди з чотирьох вітрів, о вітре, й дихни на цих побитих, щоб ожили вони”. 10 Тож я пророкував, як Він наказав мені, й дух ввійшов у них, тож вони ожили й підвелися на ноги. Їх було величезне військо».

11 Тоді Він сказав мені: «Сину людський, ці кістки—весь дім Ізраїлю. Вони кажуть: „Життєва сила полишила нас,[d] надія залишила нас, нас вигублено”. 12 Тож пророкуй і скажи їм, що Господь Бог говорить: „О народе Мій, ось Я відкрию могили твої і виведу тебе з них. Я поверну тебе в землю Ізраїлю. 13 Тоді ти, народе Мій, знатимеш, що Я—Господь, коли Я відкрию могили твої й виведу тебе з них. 14 Я вдихну Дух[e] Мій у тебе, й ти житимеш. Я поселю тебе на твоїй власній землі. Тоді ти знатимеш, що Я, Господь, так сказав, і зробив це”». Так проголошує Господь Бог.

Об’єднання Ізраїлю та Юдеї

15 Слово Господа дійшло до мене: 16 «Сину людський, візьми дерев’яну палицю й напиши на ній: „Належить Юді та його друзям[f], народу Ізраїлю”. Тоді візьми ще одну дерев’яну палицю й напиши на ній: „Палиця Ефраїма, що належить Йосипові та його друзям, усьому народу ізраїльському”. 17 З’єднай їх в одну палицю, щоб вони стали єдиним в руці твоїй.

18 Земляки спитають тебе, що це означає? 19 Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Візьму я палицю Йосипа, яка у руці Ефраїма, та всіх його друзів: всі коліна ізраїльські—і з’єднаю її з палицею Юди, роблячи з них єдину дерев’яну палицю, і вони стануть єдиним в руці моїй”.

20 Тримай перед ними палиці, на яких ти писав. 21 Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Я заберу ізраїльтян від народів, між якими вони зараз і поверну їх до власної землі. 22 Я зроблю їх одним народом у цій землі, на горах ізраїльських. Над ними всіма буде один цар, і ніколи більше не будуть вони двома народами, не будуть розділені на два царства. 23 Більше вони не поганитимуть себе бовванами своїми і гидотними подобами, ані будь-якими з їхніх злочинів, бо Я врятую їх від усіх їхніх гріхів; Я очищу їх. Вони будуть народом Моїм, а Я буду Богом їхнім.

24 Слуга мій Давид буде царем над ними, і всі вони матимуть одного пастиря. Вони дотримуватимуться законів Моїх і ревно йтимуть за настановами Моїми. 25 Вони житимуть на землі, яку дав Я слузі Моєму Якову, на тій землі, де батьки їхні жили. Вони й діти їхні, і діти дітей їхніх житимуть там повік, і Давид, слуга Мій, буде царем їхнім повіки. 26 Я укладу з ними Угоду миру, й це буде віковічний союз. Я домовлюсь і примножу число їх, і поставлю святиню Мою серед них назавжди. 27 Святий намет Мій буде з ними, Я буду Бог їхній, а вони—народ Мій. 28 Тоді народи знатимуть, що Я, Господь, зробив Ізраїль святим, коли храм Мій збудований буде на землі їхній”».

Пророцтва проти Ґоґа

38 Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, повернись обличчям проти Ґоґа, в землі Маґоґа, верховного правителя Мешеха й Тувалу[g], пророкуй проти них. І скажи їм, що Господь Бог говорить: „Я проти тебе, Ґоґе, верховний князь Мешеха й Тувалу. Я схоплю тебе й виведу разом із усім твоїм військом. Я зажену гаки в губи твої й виведу тебе разом із твоїми кіньми і вершниками у повному озброєні, з великим юрмищем, озброєним мечами, великими й малими щитами. Воїни Персії, Ефіопії та Путу будуть із ними також, усі зі щитами й у шоломах. І буде з ними Ґомер з усім своїм військом і Тоґарма[h] з далекої півночі з усім своїм військом—багато народів буде з тобою.

Будь напоготові разом з усіма ватагами, що пристали до тебе, будь їм охоронцем. Через багато днів тебе покличуть до зброї. В останні роки захопиш країну, що оговталася від війни, народ якої було зібрано з багатьох народів до гір ізраїльських, що довго були спустошені. Їх привели з-поміж народів і зараз усі вони живуть безпечно. Ти і всі війська твої, і багато народів разом з тобою встанете, насунетесь, мов буря, мов та хмара, що вкриває землю”».

10 Ось що Господь Бог говорить: «Того дня спаде тобі на думку лихий план. 11 Ти скажеш: „Я вторгнуся в країну неукріплених мурами поселень. Я нападу на мирних людей, які нічого не підозрюють, адже гадають вони, що живуть в безпеці: без мурів, без брам, без засувів. 12 Я розіб’ю тих людей і заберу здобич, я підведу руку на заселені знову руїни і людей, зібраних з-поміж народів, багатих худобою і крамом, що живуть у центрі[i] землі”».

13 Шеба, Дедан, купці Таршиша й усі міста, з якими вони торгують, запитають тебе: «Чи прийшов ти, щоб грабувати? Чи зібрав ти війська свої, щоб забрати й вивезти срібло, золото, худобу, крам й захопити здобич велику?»

14 Отож, сину людський, пророкуй і скажи Ґоґу, що Господь Бог говорить: «Того дня, як народ Мій ізраїльський житиме безпечно, знатимеш ти про те? 15 Ти прийдеш зі свого краю на далекій півночі, ти й багато народів з тобою, усі вони верхи на конях—юрмисько величезне, військо могутнє. 16 Ти насунеш на народу Мій ізраїльський, мов хмара, що закриває землю. Настане час, Ґоґе, Я приведу тебе проти землі Моєї, щоб народи познали мене, як через тебе явлюсь Я святий перед очі їхні».

17 Ось що Господь Бог говорить: «У ті часи люди пригадають, що Я говорив про тебе через слуг своїх пророків: „Я приведу тебе для битви проти них”».

18 «Ось що станеться того дня: коли Ґоґ нападе на землю Ізраїльську, проллється Мій палкий гнів,—проголошує Господь Бог.— 19 У запалі Своєму, в палаючий люті обіцяю, що буде тоді землетрус великий у землі Ізраїльській. 20 Риби морські, птахи небесні, звірі польові, кожна істота, що рухається по землі, і всі люди на землі затремтять від жаху у присутності Моїй. Перевернуться гори, розваляться кручі і стіни всі на землю впадуть».

21 «В горах ізраїльських Я наведу жах[j] на Ґоґа,—проголошує Господь Бог.—Меч кожного його воїна обернеться на брата його. 22 Я покараю його чумою та кров’ю, Я проллю зливу, кам’яний град, палаючу сірку на нього й на військо його, і на багато народів із ним. 23 І так покажу Я велич Свою і святість Свою і зроблю Себе знаним в очах багатьох народів. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».

Смерть Ґоґа та його війська

39 Сину людський, пророкуй проти Ґоґа і скажи йому, що Господь Бог говорить: «Я проти тебе, Ґоґе, верховний князю Мешеха та Тувала. Я схоплю й поверну тебе з далекої півночі й пошлю воювати проти гір Ізраїлю. Тоді я виб’ю лук із лівої руки твоєї і примушу стріли випасти з правої руки. Впадеш ти на горах ізраїльських, ти й усі війська твої, і народи, що з тобою. Я віддам тебе на поживу птахам-стерв’ятникам та диким звірям. Тобі не ввійти у місто, впадеш ти в чистому полі. Так Я сказав!» Так проголошує Господь Бог.

Господь говорить: «Я нашлю вогонь на Маґоґа й тих, хто безпечно мешкає на узбережжі, і вони знатимуть, що Я Господь. Я зроблю знаним ім’я Моє святе серед Мого народу ізраїльського. Не дам я більше неславити ім’я Моє святе, і народи знатимуть, що Я—Господь, святий в Ізраїлі. Цей час не за горами! Це неодмінно станеться. Це той день, про який Я кажу». Так проголошує Господь Бог.

«Тоді ті, хто живе в містах Ізраїлю, вийдуть і пустять зброю на дрова і спалять її: малі й великі щити, луки і стріли, булави і списи. Сім років спалюватимуть вони її. 10 Не треба буде їм збирати дрова в полях, чи рубати їх у лісах, через те що вони використовуватимуть зброю як паливо. І грабуватимуть вони тих, хто грабував їх, і обдиратимуть тих, хто їх обдирав»,—проголошує Господь Бог.

11 «У той день надам я Ґоґу місце поховання в Ізраїлі у долині Мандрівників[k] на схід до моря[l]. Воно перекриє дорогу подорожнім, оскільки Ґоґ і всі його юрмища буде там поховано, тож називатимуть її долиною Юрмищ Ґоґових. 12 Сім місяців дім Ізраїля ховатиме їх, щоб землю очистити. 13 Усі люди краю ховатимуть їх, і в цей день прославляться вони, у день, коли Я здобуду Свою шану»,—проголошує Господь Бог.

14 Господь говорить: «Робітникам завжди буде робота: очищати землю й ховати померлих, які ще лишатимуться на поверхні. Сім місяців вони ходитимуть по землі. 15 Коли вони йтимуть краєм, і хтось із них побачить людську кістку, то поставить при ній знак, щоб могильники поховали її в долині Юрмищ Ґоґових. 16 Те місто назване буде Гамона[m]. І так очиститься земля».

17 Сину людський, ось що Господь Бог говорить: «Погукай все птаство, усіх диких звірів: „Збирайтеся, приходьте звідусіль на свято пожертви, яке Я вам готую, велике свято пожертви на горах ізраїльських: там ви їстимете плоть і питимете кров. 18 Ви їстимете плоть могутніх воїнів і питимете кров князів землі, так ніби вони барани та ягнята, козли та бики, вгодована худоба з Башану. 19 Зі свята пожертви, що Я готую для вас, ви їстимете жирні шматки, доки не наїстеся, і питимете кров, доки не сп’янієте. 20 За столом моїм ви досхочу наїстеся кіньми й вершниками, чоловіками могутніми й воїнами різними”». Так проголошує Господь Бог.

21 Сказав Всевишній: «Я славу Мою явлю перед народами, і усі народи відчують повагу до Мене, коли побачать Мою силу. 22 Відтоді й надалі дім Ізраїлю знатиме, що Я—Господь, їхній Бог. 23 І народи знатимуть, що люди Ізраїлю пішли в полон за гріх свій, за те, що були невірні Мені. Тож сховав Я від них обличчя Своє і видав їх ворогам їхнім, і всі вони полягли від меча. 24 Вони забруднили себе гріхом, тож Я відвернувся від них, повівшись з ними згідно з нечистотою і провиною їхньою».

25 Тож ось що Господь Бог говорить: «Я тепер поверну рід Якова з полону, виявивши милість до народу Ізраїльського. Я ревно постою за ім’я Своє святе. 26 Забудуть вони ганьбу свою і зрадливість, що виявили до Мене, живучи в безпеці на землі своїй, коли ніхто не загрожував їм. 27 Після того, як поверну Я їх із-поміж народів, та заберу із країн ворогів їхніх, тоді побачать інші землі святість Мою. 28 Тоді вони знатимуть, що Я Господь їхній Бог, бо хоч і віддав їх у полон поміж народами, Я зберу їх до власної землі, й не залишу нікого. 29 Проллю я Дух Мій на дім Ізраїлю, та більше не відвертатимусь ніколи Я від них». Так проголошує Господь Бог.

Footnotes

  1. 37:1 Дух Або «вітер».
  2. 37:1 долини Можливо, мова йде про «долину Єзреел».
  3. 37:9 вітру Або «духу».
  4. 37:11 Життєва… нас Або «кістки наші висушено».
  5. 37:14 Дух Або «дух», чи «вітер».
  6. 37:16 Юді… друзям Гра слів. Це також можна перекласти як «об’єднанні разом».
  7. 38:2 Мешеха й Тувалу Країна на південно-східному узбережжі Чорного моря.
  8. 38:6 Тоґарма Або «Бет-Тоґарма».
  9. 38:12 у центрі Або «на перехресті».
  10. 38:21 наведу жах Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«принесу меча проти».
  11. 39:11 долині Мандрівників Гра слів: «долина Мандрівників» співзвучна зі словосполученням «Арабська долина».
  12. 39:11 до моря Тут ідеться про Мертве море.
  13. 39:16 Гамона «Гамон» означає «юрмище».

А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.

І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.

І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!

Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;

і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;

і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,

а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,

бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,

то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,

10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,

11 хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.

12 Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,

13 і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.

14 Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.

15 Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,

16 але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.

17 Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!

18 Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.

19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.

20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.

21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!

22 Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...

Лженаставники і лжепророки

У минулому з’являлися лжепророки серед людей Божих, так само, як і серед вас будуть лженаставники. Вони будуть нести згубні вчення і заперечувати Господу, Який заплатив за їхню свободу. Тим самим вони самі ведуть себе до загибелі. Багато хто йтиме за ними у своїй розпусті. І через них дорога правди буде зневажена. Жадібні, вони зароблятимуть на вас, обдурених їхніми облесливими словами. Та вирок їм давно винесено, і Всевишній принесе їм неминучу загибель.

Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля у пекло, щоб перебували вони там аж до самого суду.

Всевишній не помилував й давнього світу, але захистив Ноя, людину, яка проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників. Він прирік міста Содом і Ґоморру і спопелив їх. То був приклад суду над нечестивцями, щоб знали, що з ними трапиться. Але Він врятував праведну людину Лота, який був пригнічений розпусною поведінкою нечестивих. Цей добрий чоловік мучився в душі своїй праведній через беззаконні вчинки, котрі він бачив і про які він чув, живучи день у день серед них.

Отож Господь знає, як благочесних врятувати від випробувань. І так само Він знає, як неправедних дотримати до Дня Суду, коли їх буде покарано. 10 Це покарання головним чином для тих, хто потурає брудній хтивості своїй, своїй людській природі й зневажає Його владу.

Ці лжевчителі зухвалі й самовпевнені, і без страху зневажають славних[a]. 11 Хоч Ангели й дужчі й могутніші, вони ж ніколи не обмовляють їх перед Господом!

12 Люди ці ганять те, чого не розуміють. Вони, мов та звірина нерозумна, яка чинить згідно з природою своєю, оскільки народжена для того, щоб її спіймали і вбили. І як та худоба дика, вони будуть забиті. 13 За їхнє зло їм заплатиться злом.

Ті люди насолоджуються злими вчинками, які роблять привселюдно серед білого дня. Вони—погань і мерзенність, та лише соромлять вас, бенкетуючи з вами. 14 У них хтиві очі, які дивляться на жінку тільки як на предмет перелюбу. Вони не можуть спинитися в гріховності своїй, та зваблюють нестійких, вводячи їх у пастку гріха. Серця їхні повні жадоби. Вони прокляті[b]. 15 Вони заблукали, збилися з праведної дороги, пішовши шляхом Валаама, сина Восора, який любив одержувати плату за неправедне. 16 Але ж йому було показано ослицею, що він неправий, коли ослиця заговорила людським голосом і зупинила божевільного провидця.

17 Ці лжевчителі—неначе сухі, безводні джерела, чи гнані бурею хмари. На них чекає морок темряви вічної. 18 Вони вихваляються безглуздими словами, та вводять людей у пастку гріха. Використовуючи як спокусу тілесні бажання, вони знаходять тих, хто тільки-но втекли від неправедного життя й повертають їх до гріха. 19 Вони обіцяють тим людям волю, хоча самі є раби гріховного розтління. Адже людина є рабом того, що підкорило її.

20 Бо коли люди, прийнявши й пізнавши Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, відійшли від опоганення світу, а потім знову загрузли в ньому, переможені, цього разу їхня доля буде ще гіршою, ніж коли вони вперше стали на шлях розпусти. 21 Краще для них було б і не пізнавати праведної дороги, ніж пізнати святу заповідь, передану їм, і знову зректися її. 22 Що трапляється з такими, справедливо говорить прислів’я: «Пес повертається до свого ж блювотиння»(A) або «Як свиню не мий, вона все одно грязюку знайде».

Footnotes

  1. 2:10 славні Буквально «слави». Очевидно, це якась Ангелоподібна істота.
  2. 2:14 прокляті Буквально «діти прокляття».