Font Size
Вихід 1-3
Ukrainian Bible
Вихід 1-3
Ukrainian Bible
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
16 і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
2 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13 І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
14 А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18 І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.
19 А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
20 І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
23 І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
3 А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
2 І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
3 І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?
4 І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!
5 І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
6 І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
7 І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
9 А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.
10 А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!
11 І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?
12 А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
13 І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?
14 І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
15 І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.
16 Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.
17 І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.
18 І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
19 І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.
20 І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
21 І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!
22 Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.
Исход 1-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Исход 1-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Нащадки Якова в Єгипті
1 Ось імена Ізраїлевих синів, що подалися до Єгипту з Яковом, кожен зі своєю родиною: 2 Рувим, Симеон, Левій та Юда, 3 Іссаха́р, Завулон та Веніамин, 4 Дан, Нафталі, Ґад і Ашер. 5 Усіх нащадків Якова було сімдесят чоловік; а Йосип (один з дванадцяти синів) уже був в Єгипті.
6 З часом Йосип, усі його брати, і все те покоління померли. 7 Та Ізраїлеві сини були плодючі, й кількість їх надзвичайно зросла. Вони стали чисельні й могутні, тож заповнили всю ту землю.
Пригноблення Ізраїлевого народу
8 Та от у Єгипті почав царювати новий фараон, який не знав Йосипа. 9 І мовив він до свого народу: «Народ синів Ізраїлевих чисельніший і могутніший від нас. 10 Тож треба повестися з ними мудро, щоб вони не могли множитися, і якщо трапиться війна, вони пристануть до наших ворогів, боротимуться проти нас і підуть з нашої землі».
11 Отже, Єгиптяни поставили над Ізраїльтянами наглядачів, щоб ті гнобили їх тяжкою працею, примусивши побудували фараонові міста-комори Питом і Рамзес. 12 І що більше Єгиптяни пригноблювали Ізраїльтян, то більше ті множились і зростали. І почали вони тоді боятися народу Бога живого. 13 І завалили ізраїльтян іще тяжчою працею. 14 І зробили єгиптяни їхнє життя гірким від тяжкої праці: вапно та цегла, праця в полі—всі роботи, що вони виконували для гнобителів, були тяжкі.
Наказ повитухам убивати хлопчиків
15 І сказав єгипетський цар двом єврейським[a] повитухам, яких звали Шифра та Пуа: 16 «Коли допомагатимете єврейським жінкам під час пологів, глядіть, якщо буде хлопчик, то вбийте його, а якщо дівчинка, то нехай живе». 17 Однак повитухи були богобоязні[b], то не зробили так, як єгипетський цар їм наказав, та лишали хлопчиків живими.
18 І покликав єгипетський цар повитух і запитав: «Чому ви так зробили й лишили хлопчиків живими?» 19 Та повитухи відповіли фараонові: «Через те, що єврейські жінки міцніші, ніж єгиптянки, тому вони завжди народжують раніше, ніж повитуха приходить до них». 20-21 Оскільки повитухи боялися Бога й спасли багато Ізраїльтян, то Він влаштував їхні родини, а народ примножився й дуже зміцнів. 22 Наказав тоді фараон усьому своєму народові таке: «Кожного народженого хлопчика кидайте до Нілу, а кожну дівчинку лишайте живою».
Народження Мойсея
2 Один чоловік з Левієвого дому взяв за себе Левієву дочку[c]. 2 Жінка завагітніла й народила сина. І побачивши, який він гарненький, переховувала його три місяці. 3 Коли вже вона не могла його переховувати, то взяла для нього кошик і вимастила його смолою та дьогтем. Тоді, поклавши хлопчика в кошик, поставила його в очереті на узбережжі Нілу. 4 А його сестра стала віддалік і спостерігала, що буде з ним. 5 На той час до Нілу вийшла купатися фараонова дочка, а її служниці ходили берегом річки. Побачивши кошик в очереті, вона послала служницю взяти його. 6 Відкривши його, фараонова дочка побачила дитину. Дитина плакала, і вона зглянулася на неї, подумавши: «Це одне з єврейських[d] немовлят».
7 Сестра його спитала фараонову дочку: «Може, мені піти й покликати когось із єврейських жінок, щоб вигодували тобі дитину?» 8 Фараонова дочка сказала їй: «Іди». І пішла дівчина, й покликала матір немовляти.
9 Фараонова дочка й каже їй: «Візьми цю дитину й годуй її для мене, а я платитиму тобі». Жінка взяла немовля й годувала його. 10 Коли хлопчик підріс, вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І назвала вона його Мойсеєм, сказавши: «Я витягла його з води»[e].
Мойсей допомагає своєму народові
11 На той час, коли Мойсей подорослішав, він пішов і побачив тяжку працю своїх братів-євреїв. Одного разу, помітивши, як єгиптянин б’є єврея, одного з його братів, 12 Мойсей озирнувся навколо, і пересвідчившись, що нікого нема, убив єгиптянина і сховав його в піску.
13 Вийшов Мойсей наступного дня і, побачивши як б’ються два єврея, звернувся він до кривдника: «Навіщо б’єш свого ближнього?» 14 А той каже: «Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи ти й мене надумав убити, як учора[f] вбив єгиптянина?» Мойсей злякався й подумав: «Певно, це стало відомо».
15 Довідавшись про це, фараон шукав Мойсея, щоб стратити його. Мойсей же втік від фараона й зупинився в землі Мидіанській. Він поселився біля криниці.
16 У мидіанського священика було сім дочок. Вони прийшли набрати води, щоб наповнити ринви й напоїти батькових овець. 17 Та прийшли вівчарі й повідганяли їх. Тоді встав Мойсей, захистив дівчат і напоїв їхніх овець. 18 Коли прийшли вони до свого батька Реуела[g], він спитав їх: «Чому ви так швидко повернулися сьогодні?» 19 Дочки відповіли: «Якийсь єгиптянин урятував нас від вівчарів, набрав води для нас і напоїв овець». 20 Реуел сказав своїм дочкам: «То де ж він? Чому ви залишили чоловіка самого? Запросіть його поїсти».
21 Мойсей погодився залишитися в того чоловіка, а він віддав за Мойсея свою дочку Циппору. 22 Вона народила сина й назвала його Ґершомом[h], бо Мойсей сказав: «Я був зайдою в чужій землі».
Бог вирішує допомогти
23 Минуло багато часу, і єгипетський фараон помер. Діти Ізраїлеві стогнали від тяжкої праці й голосили. І їхнє благання про допомогу дійшло до Бога. 24 І почув Бог їхній стогін, і згадав про свою Угоду з Авраамом, Ісааком та Яковом. 25 Бог бачив дітей Ізраїлевих, Бог знав їхнє становище.
Палаючий кущ
3 Мойсей пас овець у свого тестя Єтра[i], мидіанського священика. Одного дня погнав він овець на дальній край степу, і прийшов до гори Божої Хорев[j]. 2 І Ангел Господній явився йому в язиках полум’я всередині куща. Подивився він і побачив, що кущ палає вогнем, та не згорає. 3 Мойсей подумав: «Підійду й погляну на це дивне видовище, велике диво, чому це кущ не згорає».
4 Коли Господь побачив, що той обійшов, щоб подивитися ближче, Бог покликав його з куща і сказав: «Мойсею, Мойсею». Той відповів: «Ось я». 5 Він промовив: «Не підходь ближче. Скинь сандалі з ніг, бо місце, де ти стоїш,—це свята земля». 6 І ще Він мовив: «Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова». Мойсей сховав обличчя, оскільки боявся поглянути на Бога.
7 Господь сказав: «Я добре бачив лихо народу Мого в Єгипті й чув його волання через гнобителів. Я знаю про їхні страждання. 8 Тож Я зійшов, щоб визволити їх від єгиптян і вивести з цієї землі до землі гарної і просторої[k], до землі, де молоко тече й мед, до місця, де живуть ханаанці, хиттити, аморійці, перизійці, хивійці та євусити. 9 І от плач дітей Ізраїлевих дійшов до Мене, і Я побачив, як єгиптяни гноблять їх. 10 Іди ж, Я посилаю тебе до фараона, щоб ти зміг вивести Мій народ, дітей Ізраїлевих, з Єгипту».
11 Мойсей звернувся до Бога: «Хто я такий, що маю йти до фараона й вивести дітей Ізраїлевих з Єгипту?»
12 І сказав Бог: «Я буду з тобою. Це буде знаком того, що Я посилаю тебе. Коли ти виведеш людей з Єгипту, то помолитеся Богу на цій горі». 13 Мойсей запитав: «Коли я піду до Ізраїлевих дітей і скажу їм: „Бог пращурів ваших послав мене до вас”. Коли ж вони спитають мене: „Як Його ім’я?”—то що я їм скажу?» Бог відповів: «Я Той, Хто Є»[l]. І сказав Він: 14 «Ось що кажи Ізраїлевим дітям: „Господь послав мене до вас”».
15 І ще Бог сказав Мойсею: «Ось що скажи Ізраїлевим дітям: „Ягве, Бог ваших пращурів, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас”. Це навіки Моє ім’я, нагадування для кожного покоління. 16 Йди й збери всіх старійшин Ізраїлевих і скажи їм: „Господь Бог ваших батьків явився мені, Бог Авраама, Ісаака та Якова, і сказав: „Я звернув увагу на вас і на те, що чинять із вами в Єгипті. 17 Я вирішив вивести вас із бідування єгипетського до землі Ханаанської, хиттитської, аморейської, перизійської, хивійської та євуситської, до землі, що тече молоком і медом”.
18 Вони слухатимуть тебе. Тоді ти й Ізраїлеві старійшини підете до єгипетського царя і скажете йому: „Ягве, Бог євреїв[m], зустрівся з нами. Тож дозволь нам піти у триденний похід до пустелі, щоб ми могли принести жертву Ягве, нашому Богові”. 19 Та Я знаю, що єгипетський цар не дозволить вам іти, хіба що змусити силою. 20 І простягну Я руку, щоб ударити Єгипет усіма Моїми дивами, що чинитиму в ньому. І після того він відпустить вас. 21 Я обдарую цих людей ласкою єгиптян. Тож, коли йтимете, то не підете з порожніми руками. 22 Кожна жінка попросить у своєї сусідки або ж у того, хто мешкає в її домі, золоті й срібні коштовності та вбрання. Ви вберете своїх синів та дочок у нього та й обберете Єгипет”».
Footnotes
- 1:15 єврейським Або «ізраїльським». Також може йтися про «нащадків Евера» (див.: Вих. 10:25-31) або «народ, який мешкав за Євфратом». Також див.: Вих. 1:19.
- 1:17 богобоязні Тобто «вірили в Бога» або «поважали Його». Також див.: Вих. 1:20-21.
- 2:1 Левієву дочку Або «жінку з Левієва коліна». Також див.: Вих. 6:20; Числ. 26:59.
- 2:6 єврейських Або «ізраїльських». Також див.: Вих. 2:7, 11, 13.
- 2:10 Я… з води «Мойсей» єгипетською мовою звучить подібно як до слова «мати», так і до слів «врятований з води».
- 2:14 учора Ці слова наведені виключно у давньогрецькому тексті.
- 2:18 Реуел Його також звали «Єтрою».
- 2:22 Ґершом Ім’я «Ґершом» походить від слів «чужинець» і «там».
- 3:1 Єтро Його також звали «Реуелом».
- 3:1 Хорев Тобто «Синай».
- 3:8 до землі… просторої Або «до землі, де немає турбот».
- 3:13 Я Той, Хто Є Див.: «Ягве».
- 3:18 євреїв Або «ізраїльтян». Також див.: Вих. 3:22.
Exodus 1-3
New International Version
Exodus 1-3
New International Version
The Israelites Oppressed
1 These are the names of the sons of Israel(A) who went to Egypt with Jacob, each with his family: 2 Reuben, Simeon, Levi and Judah; 3 Issachar, Zebulun and Benjamin; 4 Dan and Naphtali; Gad and Asher.(B) 5 The descendants of Jacob numbered seventy[a] in all;(C) Joseph was already in Egypt.
6 Now Joseph and all his brothers and all that generation died,(D) 7 but the Israelites were exceedingly fruitful; they multiplied greatly, increased in numbers(E) and became so numerous that the land was filled with them.
8 Then a new king, to whom Joseph meant nothing, came to power in Egypt.(F) 9 “Look,” he said to his people, “the Israelites have become far too numerous(G) for us.(H) 10 Come, we must deal shrewdly(I) with them or they will become even more numerous and, if war breaks out, will join our enemies, fight against us and leave the country.”(J)
11 So they put slave masters(K) over them to oppress them with forced labor,(L) and they built Pithom and Rameses(M) as store cities(N) for Pharaoh. 12 But the more they were oppressed, the more they multiplied and spread; so the Egyptians came to dread the Israelites 13 and worked them ruthlessly.(O) 14 They made their lives bitter with harsh labor(P) in brick(Q) and mortar and with all kinds of work in the fields; in all their harsh labor the Egyptians worked them ruthlessly.(R)
15 The king of Egypt said to the Hebrew midwives,(S) whose names were Shiphrah and Puah, 16 “When you are helping the Hebrew women during childbirth on the delivery stool, if you see that the baby is a boy, kill him; but if it is a girl, let her live.”(T) 17 The midwives, however, feared(U) God and did not do what the king of Egypt had told them to do;(V) they let the boys live. 18 Then the king of Egypt summoned the midwives and asked them, “Why have you done this? Why have you let the boys live?”
19 The midwives answered Pharaoh, “Hebrew women are not like Egyptian women; they are vigorous and give birth before the midwives arrive.”(W)
20 So God was kind to the midwives(X) and the people increased and became even more numerous. 21 And because the midwives feared(Y) God, he gave them families(Z) of their own.
22 Then Pharaoh gave this order to all his people: “Every Hebrew boy that is born you must throw into the Nile,(AA) but let every girl live.”(AB)
The Birth of Moses
2 Now a man of the tribe of Levi(AC) married a Levite woman,(AD) 2 and she became pregnant and gave birth to a son. When she saw that he was a fine(AE) child, she hid him for three months.(AF) 3 But when she could hide him no longer, she got a papyrus(AG) basket[b] for him and coated it with tar and pitch.(AH) Then she placed the child in it and put it among the reeds(AI) along the bank of the Nile. 4 His sister(AJ) stood at a distance to see what would happen to him.
5 Then Pharaoh’s daughter went down to the Nile to bathe, and her attendants were walking along the riverbank.(AK) She saw the basket among the reeds and sent her female slave to get it. 6 She opened it and saw the baby. He was crying, and she felt sorry for him. “This is one of the Hebrew babies,” she said.
7 Then his sister asked Pharaoh’s daughter, “Shall I go and get one of the Hebrew women to nurse the baby for you?”
8 “Yes, go,” she answered. So the girl went and got the baby’s mother. 9 Pharaoh’s daughter said to her, “Take this baby and nurse him for me, and I will pay you.” So the woman took the baby and nursed him. 10 When the child grew older, she took him to Pharaoh’s daughter and he became her son. She named(AL) him Moses,[c] saying, “I drew(AM) him out of the water.”
Moses Flees to Midian
11 One day, after Moses had grown up, he went out to where his own people(AN) were and watched them at their hard labor.(AO) He saw an Egyptian beating a Hebrew, one of his own people. 12 Looking this way and that and seeing no one, he killed the Egyptian and hid him in the sand. 13 The next day he went out and saw two Hebrews fighting. He asked the one in the wrong, “Why are you hitting your fellow Hebrew?”(AP)
14 The man said, “Who made you ruler and judge over us?(AQ) Are you thinking of killing me as you killed the Egyptian?” Then Moses was afraid and thought, “What I did must have become known.”
15 When Pharaoh heard of this, he tried to kill(AR) Moses, but Moses fled(AS) from Pharaoh and went to live in Midian,(AT) where he sat down by a well. 16 Now a priest of Midian(AU) had seven daughters, and they came to draw water(AV) and fill the troughs(AW) to water their father’s flock. 17 Some shepherds came along and drove them away, but Moses got up and came to their rescue(AX) and watered their flock.(AY)
18 When the girls returned to Reuel(AZ) their father, he asked them, “Why have you returned so early today?”
19 They answered, “An Egyptian rescued us from the shepherds. He even drew water for us and watered the flock.”
20 “And where is he?” Reuel asked his daughters. “Why did you leave him? Invite him to have something to eat.”(BA)
21 Moses agreed to stay with the man, who gave his daughter Zipporah(BB) to Moses in marriage. 22 Zipporah gave birth to a son, and Moses named him Gershom,[d](BC) saying, “I have become a foreigner(BD) in a foreign land.”
23 During that long period,(BE) the king of Egypt died.(BF) The Israelites groaned in their slavery(BG) and cried out, and their cry(BH) for help because of their slavery went up to God. 24 God heard their groaning and he remembered(BI) his covenant(BJ) with Abraham, with Isaac and with Jacob. 25 So God looked on the Israelites and was concerned(BK) about them.
Moses and the Burning Bush
3 Now Moses was tending the flock of Jethro(BL) his father-in-law, the priest of Midian,(BM) and he led the flock to the far side of the wilderness and came to Horeb,(BN) the mountain(BO) of God. 2 There the angel of the Lord(BP) appeared to him in flames of fire(BQ) from within a bush.(BR) Moses saw that though the bush was on fire it did not burn up. 3 So Moses thought, “I will go over and see this strange sight—why the bush does not burn up.”
4 When the Lord saw that he had gone over to look, God called(BS) to him from within the bush,(BT) “Moses! Moses!”
And Moses said, “Here I am.”(BU)
5 “Do not come any closer,”(BV) God said. “Take off your sandals, for the place where you are standing is holy ground.”(BW) 6 Then he said, “I am the God of your father,[e] the God of Abraham, the God of Isaac and the God of Jacob.”(BX) At this, Moses hid(BY) his face, because he was afraid to look at God.(BZ)
7 The Lord said, “I have indeed seen(CA) the misery(CB) of my people in Egypt. I have heard them crying out because of their slave drivers, and I am concerned(CC) about their suffering.(CD) 8 So I have come down(CE) to rescue them from the hand of the Egyptians and to bring them up out of that land into a good and spacious land,(CF) a land flowing with milk and honey(CG)—the home of the Canaanites, Hittites, Amorites, Perizzites, Hivites(CH) and Jebusites.(CI) 9 And now the cry of the Israelites has reached me, and I have seen the way the Egyptians are oppressing(CJ) them. 10 So now, go. I am sending(CK) you to Pharaoh to bring my people the Israelites out of Egypt.”(CL)
11 But Moses said to God, “Who am I(CM) that I should go to Pharaoh and bring the Israelites out of Egypt?”
12 And God said, “I will be with you.(CN) And this will be the sign(CO) to you that it is I who have sent you: When you have brought the people out of Egypt, you[f] will worship God on this mountain.(CP)”
13 Moses said to God, “Suppose I go to the Israelites and say to them, ‘The God of your fathers has sent me to you,’ and they ask me, ‘What is his name?’(CQ) Then what shall I tell them?”
14 God said to Moses, “I am who I am.[g] This is what you are to say to the Israelites: ‘I am(CR) has sent me to you.’”
15 God also said to Moses, “Say to the Israelites, ‘The Lord,[h] the God of your fathers(CS)—the God of Abraham, the God of Isaac and the God of Jacob(CT)—has sent me to you.’
16 “Go, assemble the elders(CW) of Israel and say to them, ‘The Lord, the God of your fathers—the God of Abraham, Isaac and Jacob(CX)—appeared to me and said: I have watched over you and have seen(CY) what has been done to you in Egypt. 17 And I have promised to bring you up out of your misery in Egypt(CZ) into the land of the Canaanites, Hittites, Amorites, Perizzites, Hivites and Jebusites—a land flowing with milk and honey.’(DA)
18 “The elders of Israel will listen(DB) to you. Then you and the elders are to go to the king of Egypt and say to him, ‘The Lord, the God of the Hebrews,(DC) has met(DD) with us. Let us take a three-day journey(DE) into the wilderness to offer sacrifices(DF) to the Lord our God.’ 19 But I know that the king of Egypt will not let you go unless a mighty hand(DG) compels him. 20 So I will stretch out my hand(DH) and strike the Egyptians with all the wonders(DI) that I will perform among them. After that, he will let you go.(DJ)
21 “And I will make the Egyptians favorably disposed(DK) toward this people, so that when you leave you will not go empty-handed.(DL) 22 Every woman is to ask her neighbor and any woman living in her house for articles of silver(DM) and gold(DN) and for clothing, which you will put on your sons and daughters. And so you will plunder(DO) the Egyptians.”(DP)
Footnotes
- Exodus 1:5 Masoretic Text (see also Gen. 46:27); Dead Sea Scrolls and Septuagint (see also Acts 7:14 and note at Gen. 46:27) seventy-five
- Exodus 2:3 The Hebrew can also mean ark, as in Gen. 6:14.
- Exodus 2:10 Moses sounds like the Hebrew for draw out.
- Exodus 2:22 Gershom sounds like the Hebrew for a foreigner there.
- Exodus 3:6 Masoretic Text; Samaritan Pentateuch (see Acts 7:32) fathers
- Exodus 3:12 The Hebrew is plural.
- Exodus 3:14 Or I will be what I will be
- Exodus 3:15 The Hebrew for Lord sounds like and may be related to the Hebrew for I am in verse 14.
Від Матвія 14:1-21
Ukrainian Bible
Від Матвія 14:1-21
Ukrainian Bible
14 Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
2 і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...
3 Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
4 Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
5 І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
6 А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
7 Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
8 А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...
9 І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
10 І послав стяти Івана в в'язниці.
11 І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...
12 А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
19 І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
Read full chapter
От Матфея 14:1-21
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
От Матфея 14:1-21
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ірод думає що Іоан Хреститель повстав із мертвих
(Мк. 6:14-29; Лк. 9:7-9)
14 На той час до царя Ірода, правителя Ґалилеї, дійшла чутка про Ісуса. 2 Він сказав своїм слугам: «Я вважаю, що цей Чоловік й насправді є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу».
Смерть Іоана Хрестителя
3 Іще раніше Ірод схопив Іоана, закував його в кайдани й кинув до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб.
4-5 Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі жити з Іродіадою». Але ж Ірод не слухався Іоана, й хотів убити його, однак боявся людей, бо народ вважав Іоана пророком. 6-7 Та коли настав день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед ним і гостями та так догодила йому, що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання. 8 Мати навчила її сказати: «Подай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці». 9 Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, які сиділи за столом, тож наказав виконати прохання дівчини. 10 Він послав людей до в’язниці, щоб ті стяли голову Іоанові.
11 Голову Іоана принесли на тарілці й віддали дівчині, а та віднесла її своїй матері. 12 Почувши про це, прийшли учні Іоанові, забрали тіло його й поховали. Потім вони пішли до Ісуса й розповіли про все, що сталося.
Як Ісус нагодував п’ять тисяч чоловіків
(Мк. 6:30-44; Лк. 9:10-17; Ін. 6:1-14)
13 Довідавшись про смерть Іоана, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то послідували за Ним зі своїх міст. 14 Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей і зцілив хворих, яких вони привели з собою.
15 Наближався вечір. Ісусові учні прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по селах і придбати собі якоїсь їжі». 16 Та Ісус відповів апостолам: «Їм не треба йти звідси. Ви нагодуйте їх!» 17 Учні тоді Йому кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин». 18 І мовив Ісус: «Приведіть усіх до Мене».
19 Ісус звелів людям посідати на траву, тоді узяв п’ять хлібин й дві рибини, підвівши очі до неба, возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, а вони роздали народу. 20 Всі поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі. 21 А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
Read full chapter
Matthew 14:1-21
New International Version
Matthew 14:1-21
New International Version
John the Baptist Beheaded(A)
14 At that time Herod(B) the tetrarch heard the reports about Jesus,(C) 2 and he said to his attendants, “This is John the Baptist;(D) he has risen from the dead! That is why miraculous powers are at work in him.”
3 Now Herod had arrested John and bound him and put him in prison(E) because of Herodias, his brother Philip’s wife,(F) 4 for John had been saying to him: “It is not lawful for you to have her.”(G) 5 Herod wanted to kill John, but he was afraid of the people, because they considered John a prophet.(H)
6 On Herod’s birthday the daughter of Herodias danced for the guests and pleased Herod so much 7 that he promised with an oath to give her whatever she asked. 8 Prompted by her mother, she said, “Give me here on a platter the head of John the Baptist.” 9 The king was distressed, but because of his oaths and his dinner guests, he ordered that her request be granted 10 and had John beheaded(I) in the prison. 11 His head was brought in on a platter and given to the girl, who carried it to her mother. 12 John’s disciples came and took his body and buried it.(J) Then they went and told Jesus.
Jesus Feeds the Five Thousand(K)(L)
13 When Jesus heard what had happened, he withdrew by boat privately to a solitary place. Hearing of this, the crowds followed him on foot from the towns. 14 When Jesus landed and saw a large crowd, he had compassion on them(M) and healed their sick.(N)
15 As evening approached, the disciples came to him and said, “This is a remote place, and it’s already getting late. Send the crowds away, so they can go to the villages and buy themselves some food.”
16 Jesus replied, “They do not need to go away. You give them something to eat.”
17 “We have here only five loaves(O) of bread and two fish,” they answered.
18 “Bring them here to me,” he said. 19 And he directed the people to sit down on the grass. Taking the five loaves and the two fish and looking up to heaven, he gave thanks and broke the loaves.(P) Then he gave them to the disciples, and the disciples gave them to the people. 20 They all ate and were satisfied, and the disciples picked up twelve basketfuls of broken pieces that were left over. 21 The number of those who ate was about five thousand men, besides women and children.
Ukrainian Bible (UKR)
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.