Десять заповідей

5 Скликав Мойсей весь народ ізраїльський і сказав їм: «Послухай, Ізраїлю, ці настанови й закони, що я виголошую тобі сьогодні. Вивчи їх і старанно дотримуйся. ² Господь Бог наш уклав з нами Угоду на горі Хорев. ³ Господь не з нашими батьками уклав цю Угоду, а з нами, хто є тут сьогодні. ⁴ Віч-на-віч говорив з вами Господь із вогню на горі. ⁵ Я стояв тоді між Господом і вами, щоб проголосити вам слово Господа, бо налякані ви були вогнем і не зійшли на гору. Господь сказав:

⁶ „Я—Господь Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.

⁷ Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.

⁸ І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді. ⁹ Не поклоняйся ані служи їм, бо Я—Господь твій, ревнивий Бог^[a], Який карає дітей і навіть онуків за гріхи їхніх батьків, які Мене ненавидять, аж до третього й четвертого поколінь. ¹⁰ Але Я буду віддано любити тисячі поколінь, тих, що люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.

¹¹ Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.

¹² Дбай про дотримання дня суботнього, щоб святити його, як Господь Бог твій заповів тобі. ¹³ Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу. ¹⁴ Та сьомий день—це субота для Господа, твого Бога. Не виконуйте ніякої роботи: ні ти сам, ані син або дочка твоя, ані раб чи рабиня твоя, ані будь-яка худобина: ані віл твій, ані віслюк, ані жоден чужинець, що живе по містах твоїх, щоб раб твій і рабиня твоя відпочивати могли, як і ти. ¹⁵ Пам’ятай, що сам ти був рабом у землі Єгипетській, що Господь Бог твій вивів тебе звідти Своєю сильною рукою, простягнутою правицею. Саме через те Господь Бог твій заповів тобі дотримуватися дня суботнього^[b].

¹⁶ Шануй батька і матір свою, як Господь Бог твій заповів тобі, щоб довшими були твої дні, щоб добре було тобі на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.

¹⁷ Не вбивай.

¹⁸ Не чини гріх перелюбу.

¹⁹ Не кради.

²⁰ Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.

²¹ Не зазіхай на дружину ближнього свого. Не зазіхай на оселю ближнього свого чи його поля, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині”».

Страх Божий

²² Господь промовив заповіді ці голосом гучним для всієї вашої громади на горі з полум’я, хмари й темряви і більше Він нічого не додав. Написав Він їх на двох кам’яних скрижалях і дав мені.

²³ Як почули ви голос із темряви, коли гора палала вогнем, ви приступили до мене, всі вожді колін ваших і всі старійшини ваші. ²⁴ Ви сказали: «Господь Бог наш показав нам славу Свою і Свою велич, чули ми голос Його з вогню. Сьогодні побачили ми, що Господь може говорити з людиною, і та лишиться живою^[c]. ²⁵ Чого ж нам вмирати тепер? Адже вогонь цей величезний пожере нас. Якщо ми й далі слухатимемо голос Господа Бога нашого, ми помремо. ²⁶ Хіба ж колись хтось із смертних чув голос Бога живого, як ми, і лишився живим? ²⁷ Ти сам підійди й почуй усе те, що Господь Бог наш хоче сказати нам. Тоді розповіси нам усе, що Господь Бог наш мовив до тебе, а ми вислухаємо і зробимо це».

Господь промовляє до Мойсея

²⁸ Господь почув слова ваші, коли промовляли ви до мене, і сказав мені Господь: «Чув Я слово, яке цей народ сказав тобі. Все, що вони говорили—добре. ²⁹ Якби ж то вони завжди боялися Мене й дотримувалися всіх заповідей Моїх, щоб усе було в них добре, і в дітей їхніх повік!

³⁰ Іди скажи їм: „Поверніться до наметів своїх”. ³¹ А сам лишайся тут, зі Мною, Я дам тобі всі заповіді, настанови і вказівки, яких ти їх навчиш, щоб вони виконували їх на землі, яку Я даю їм у власність.

³² Тож старанно виконуйте все, що Господь Бог ваш заповідає вам. ³³ Живіть так, як Господь Бог ваш наказав, щоб жили ви, щоб добре все було, щоб був достаток і довгий вік вам на землі, яку посядете ви».