Add parallel Print Page Options

І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.

Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:

Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.

Хай не буде тобі інших богів при Мені!

Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини перелюбу!

19 Не кради!

20 Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,

24 та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!

25 А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.

Десять заповідей

Скликав Мойсей весь народ ізраїльський і сказав їм: «Послухай, Ізраїлю, ці настанови й закони, що я виголошую тобі сьогодні. Вивчи їх і старанно дотримуйся. Господь Бог наш уклав з нами Угоду на горі Хорев. Господь не з нашими батьками уклав цю Угоду, а з нами, хто є тут сьогодні. Віч-на-віч говорив з вами Господь із вогню на горі. Я стояв тоді між Господом і вами, щоб проголосити вам слово Господа, бо налякані ви були вогнем і не зійшли на гору. Господь сказав:

„Я—Господь Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.

Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.

І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді. Не поклоняйся ані служи їм, бо Я—Господь твій, ревнивий Бог[a], Який карає дітей і навіть онуків за гріхи їхніх батьків, які Мене ненавидять, аж до третього й четвертого поколінь. 10 Але Я буду віддано любити тисячі поколінь, тих, що люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.

11 Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.

12 Дбай про дотримання дня суботнього, щоб святити його, як Господь Бог твій заповів тобі. 13 Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу. 14 Та сьомий день—це субота для Господа, твого Бога. Не виконуйте ніякої роботи: ні ти сам, ані син або дочка твоя, ані раб чи рабиня твоя, ані будь-яка худобина: ані віл твій, ані віслюк, ані жоден чужинець, що живе по містах твоїх, щоб раб твій і рабиня твоя відпочивати могли, як і ти. 15 Пам’ятай, що сам ти був рабом у землі Єгипетській, що Господь Бог твій вивів тебе звідти Своєю сильною рукою, простягнутою правицею. Саме через те Господь Бог твій заповів тобі дотримуватися дня суботнього[b].

16 Шануй батька і матір свою, як Господь Бог твій заповів тобі, щоб довшими були твої дні, щоб добре було тобі на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.

17 Не вбивай.

18 Не чини гріх перелюбу.

19 Не кради.

20 Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.

21 Не зазіхай на дружину ближнього свого. Не зазіхай на оселю ближнього свого чи його поля, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині”».

Страх Божий

22 Господь промовив заповіді ці голосом гучним для всієї вашої громади на горі з полум’я, хмари й темряви і більше Він нічого не додав. Написав Він їх на двох кам’яних скрижалях і дав мені.

23 Як почули ви голос із темряви, коли гора палала вогнем, ви приступили до мене, всі вожді колін ваших і всі старійшини ваші. 24 Ви сказали: «Господь Бог наш показав нам славу Свою і Свою велич, чули ми голос Його з вогню. Сьогодні побачили ми, що Господь може говорити з людиною, і та лишиться живою[c]. 25 Чого ж нам вмирати тепер? Адже вогонь цей величезний пожере нас. Якщо ми й далі слухатимемо голос Господа Бога нашого, ми помремо. 26 Хіба ж колись хтось із смертних чув голос Бога живого, як ми, і лишився живим? 27 Ти сам підійди й почуй усе те, що Господь Бог наш хоче сказати нам. Тоді розповіси нам усе, що Господь Бог наш мовив до тебе, а ми вислухаємо і зробимо це».

Господь промовляє до Мойсея

28 Господь почув слова ваші, коли промовляли ви до мене, і сказав мені Господь: «Чув Я слово, яке цей народ сказав тобі. Все, що вони говорили—добре. 29 Якби ж то вони завжди боялися Мене й дотримувалися всіх заповідей Моїх, щоб усе було в них добре, і в дітей їхніх повік!

30 Іди скажи їм: „Поверніться до наметів своїх”. 31 А сам лишайся тут, зі Мною, Я дам тобі всі заповіді, настанови і вказівки, яких ти їх навчиш, щоб вони виконували їх на землі, яку Я даю їм у власність.

32 Тож старанно виконуйте все, що Господь Бог ваш заповідає вам. 33 Живіть так, як Господь Бог ваш наказав, щоб жили ви, щоб добре все було, щоб був достаток і довгий вік вам на землі, яку посядете ви».

Footnotes

  1. 5:9 Я… Бог Або «Я ненавиджу, коли Мій народ поклоняється іншим богам».
  2. 5:15 дня суботнього Див.: Вих. 20:11, де пояснюється, що ця заповідь пов’язана зі створенням світу протягом шести днів. Див.: Бут. 1.
  3. 5:24 і та лишиться живою В Ізраїлі вважалося, що ніхто не лишиться в живих, якщо побачить Бога. Але кілька біблійних сюжетів спростовують це. Див.: Суд. 6:22; Іс. 6:5.