Пасха

16 Пам’ятай про місяць авів і святкуй Пасху на честь Господа Бога твого, бо в місяці авіві Господь Бог твій вивів тебе ввечері з Єгипту^[a]. ² Принеси до храму Господа Бога твого як пасхальну жертву велику чи дрібну худобу. ³ Не їж із цим нічого, що зроблено з дріжджами. Протягом семи днів їж хліб, замішений без дріжджів. Це—«хліб недолі», бо ти поспіхом покинув землю Єгипту. ⁴ Сім днів у всій землі не повинно бути дріжджів, а з м’яса, що ти заб’єш увечері першого дня, нічого не лишай до ранку.

⁵ Не можна приносити пасхальну жертву в будь-яких містах твоїх, що їх Господь Бог твій дає тобі. ⁶ Тільки в тому місці, де храм Господа, приноситимеш пасхальну жертву. Роби це ввечері, як раз під час заходу сонця—час, коли ти вийшов з Єгипту. ⁷ Ти варитимеш м’ясо і їстимеш у тому місці, яке Господь Бог твій обере. Тоді вранці знову повернешся до наметів своїх. ⁸ Шість днів мусиш їсти хліб, замішений без дріжджів, а на сьомий день вчини свято для Господа Бога твого, і не виконуй ніякої роботи.

Свято Седмиць

⁹ Відрахуй сім тижнів. Почни рахувати сім тижнів від того часу, коли почнуться жнива. ¹⁰ Тоді відзначатимеш свято Седмиць на честь Господа Бога твого^[b]. Принеси дарунки свої щедрою рукою згідно з тим, як благословив тебе Господь Бог твій. ¹¹ Радій перед Господом Богом твоїм: ти і сини, й дочки твої, слуги твої і служниці, левити по містах твоїх, чужинці, сироти і вдови між тебе. Роби це в храмі Господа Бога твого. ¹² Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, і пильно дотримуйся цих настанов.

Свято Кущів

¹³ Відзначай свято Кущів протягом семи днів після того, як збереш урожай з току й винокурні^[c]. ¹⁴ Радій під час свят: ти й сини, й дочки твої, слуги й служниці твої, левити і чужинці, сироти і вдови по містах твоїх. ¹⁵ Відзначай це свято на честь Господа Бога твого протягом семи днів у тому місці, яке Господь обере, і Він благословить тебе у всіх врожаях твоїх і у всій роботі твоїй. І буде твоє життя сповнене втіхи.

¹⁶ Тричі на рік кожен із твоїх чоловіків мусить з’являтися перед Господом Богом твоїм у тому місці, яке Він обере, на свято Опрісноків, на свято Седмиць й на свято Кущів. Ніхто не може з’являтися перед Господом з порожніми руками. ¹⁷ Кожен дає скільки може, відповідно до того, скільки благословення Господа Бога твого дало тобі.

Судді й урядовці для народу

¹⁸ Признач суддів та урядовців для колін твоїх по всіх містах, що Господь Бог твій дає тобі. Вони мусять судити людей праведно. ¹⁹ Не перекручуй Закон, не зважай на особу, не бери хабарів, бо хабар засліплює очі мудрих і перекручує слова в устах справедливих. ²⁰ Справедливість! Чини за справедливістю, щоб жив ти і володів землею, яку Господь Бог твій дає тобі.

Бог ненавидить бовванів

²¹ Не встановлюй жодного стовпа дерев’яного, як для Ашери, біля вівтаря Господа Бога твого, що спорудиш. ²² І не встановлюй кам’яного стовпа. Господь Бог твій їх ненавидить.

Принось у жертву тільки добрих тварин

17 Не принось у жертву Господу Богу твоєму вола або вівцю, що мають якусь ваду або недугу, бо Господь Бог твій терпіти цього не може.

Кара за поклоніння бовванам

² Якщо знайдеться в якомусь із міст твоїх, які дає тобі Господь Бог твій, чоловік або жінка, що грішать проти Господа Бога твого і порушують Угоду з Ним, ³ і служать іншим богам, низько вклоняючись їм, чи місяцю чи зіркам, що я заборонив, ⁴ і якщо тобі про це розкажуть, і ти почуєш, то ретельно досліди, і якщо виявиться, що це правда, що цей гріх скоєно в Ізраїлі, ⁵ то виведи цього чоловіка чи жінку, які скоїли таку гидоту, до воріт своїх і забий їх камінням на смерть. ⁶ Людину можуть скарати за свідченням двох або трьох свідків, але не тоді, коли є тільки один свідок. ⁷ Свідки перші кидають у неї камінь щоб забити її, а вже потім усі люди. У такий спосіб ви викоріните гріх з-поміж вас.

Складні судові рішення

⁸ Якщо тобі буде занадто важко розсудити справу між однією смертю та другою, між одним позовом та іншим, між однією шкодою та іншою, будь-яку спірну справу по містах твоїх, піди до того місця, яке Господь Бог твій обере. ⁹ Піди до священиків-левитів та судді, який буде на той час. Спитай їх, і вони скажуть тобі рішення. ¹⁰ Зроби саме те, що вони скажуть тобі зробити на тому місці, що Господь обере. І ретельно виконай усе, чого вони навчать. ¹¹ Чини згідно зі вказівками, що вони тобі дадуть, і згідно з рішенням, яке вони приймуть для тебе. Не відхиляйся від того рішення.

¹² Хто поводиться зухвало, не слухаючи священика, який стоїть там, щоб служити Господу Богу твоєму, або суддю, той помре. І так ти викоріниш зло з Ізраїлю. ¹³ Увесь народ почує і боятиметься, і вони більше не будуть зухвалими.

Як обирати царя

¹⁴ Коли ввійдеш ти в землю, що Господь Бог твій дає тобі, і заволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «Я поставлю над собою царя, як в усіх народів довкола»^[d], ¹⁵ мусиш бути певним, що ставиш над собою царя, якого Господь Бог твій обирає. Він мусить бути ізраїльтянином, а не чужинцем.

¹⁶ Тільки пильнуй, щоб він не заводив собі все більше й більше коней і не посилав людей назад до Єгипту^[e] купувати їх. Бо Господь наказав вам: «Ніколи не повертайтеся тим шляхом». ¹⁷ І хай не заводить собі багато жінок, інакше він відступиться від Господа, і хай не накопичує собі золота й срібла.

¹⁸ І коли сяде він на престолі царському, мусить він перед священиками-левитами зробити собі список Закону цього. ¹⁹ Хай тримає цей сувій при собі й читає його щодня протягом усього життя, щоб навчитися шанувати Господа Бога свого й ретельно виконувати кожне слово Закону цього. ²⁰ Хай не думає, що він кращий за будь-кого з його народу, хай не відступає від заповідей ні праворуч, ані ліворуч, щоб той цар і нащадки його довго царювали над царством ізраїльським.

Підтримка священиків та левитів

18 «Священики-левити, все коліно Левієве, не матимуть ні клаптика землі в Ізраїлі. Натомість житимуть вони з жертв, що приносяться Господу на вогні. Це спадщина їхня. ² Але коліно Левія не матиме спадщини серед братів своїх, бо Господь—їхня спадщина, як Він і обіцяв їм.

³ Ось що по праву належить священикам від тих, хто приносить жертву вола чи вівцю: вони мають дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок. ⁴ Віддай йому перший ужинок пшениці твоєї, молодого вина й олії, а також першу вовну, що настрижеш з овець своїх. ⁵ Бо Господь Бог твій обрав левита й нащадків його з усіх колін стояти й правити службу в ім’я Господа, на віки віків.

⁶ Якщо левит лишає свою оселю в одному з міст твоїх, хоч би де було воно в Ізраїлі, в якому живе, і чинить так, як вважає за потрібне, йдучи до храму Господа, ⁷ тоді він матиме право служити при пожертвах в ім’я Господа Бога вашого, як усі брати його левити. ⁸ Вони матимуть рівні частки їжі, крім того, дістануть ще й від продажу родинного майна».

Ізраїль не повинен жити, як інші народи

⁹ «Як прийдеш ти в землю, яку Господь Бог дає тобі, не вчися наслідувати мерзенні вчинки тих народів. ¹⁰ Серед вас не повинно бути такого, хто приносить у жертву своїх дочок і синів у вогні^[f], ворожить або пророкує, або шукає віщих знаків, ¹¹ або чаклує, або розпитує привидів чи духів, розмовляє з померлими. ¹² Кожен, хто робить усе це, огидний Господу. Господь Бог твій виганяє ці народи поперед тебе саме за ці їхні мерзенні звичаї. ¹³ Будь цілком відданим Господу Богу твоєму».

Пророк Господній

¹⁴ «Бо ці народи, що ти їх проганяєш, слухають чаклунів і ворожбитів, а Господь Бог твій не дозволяє тобі цього. ¹⁵ Господь Бог твій піднесе з-поміж твоїх братів-ізраїльтян пророка такого, як я. Слухайтеся його. ¹⁶ Це саме те, про що просив ти Господа Бога свого на горі Хорев, у день зібрання. Ти сказав: „Хай більше ніколи не почую я голосу Господа Бога мого, хай більше ніколи не побачу я цього полум’я великого, щоб не померти мені”.

¹⁷ Тоді Господь сказав мені: „Праві вони в тому, що сказали. ¹⁸ Я підніму з-поміж народу їхнього пророка такого, як ти, і скажу йому, що говорити, і він говоритиме їм усе, що Я накажу йому. ¹⁹ Я приведу до відповіді кожного, хто не слухатиме слів Моїх, які він говоритиме від імені Мого”».

Як упізнати лжепророків

²⁰ «Але пророк, який насмілиться говорити щось, наче від імені Мого, чого Я йому не наказував, або промовлятиме від імені інших богів, смерть тому пророку. ²¹ А якщо ти скажеш собі: „Як же ми розпізнаємо слово, якого Господь не промовляв до нього?” ²² То коли пророк промовляє в ім’я Господа, а це не виповнюється й не справджується, то це слово, якого Господь не промовляв йому. Пророк сказав його самовільно. Не бійся його».

Ісус передрікає руйнування Єрусалимського храму

(Мт. 24:1-44; Лк. 21:5-33)

13 Коли Ісус виходив з подвір’я храму, один з учнів Його сказав: «Вчителю, поглянь, які дивовижні будівлі, з якого чудового каміння вони збудовані!» ² Та Ісус йому відповів: «Ти бачиш ці величні споруди? У майбутньому, каменя на камені тут не залишиться—все буде зруйноване»^[a].

³ Згодом, коли Ісус знаходився на Оливній горі, навпроти храму, Петро, Яків, Іоан та Андрій наодинці спитали Його: ⁴ «Скажи нам, коли це трапиться? І яке буде знамення того, що все це вже близьке до здійснення?»

⁵ У відповідь Ісус мовив до них: «Стережіться, щоб ніхто вас не обдурив. ⁶ Бо чимало прийде людей, які користуватимуться іменем Моїм, кажучи: „Я—Той Самий”^[b],—і багатьох вони обдурять. ⁷ Як почуєте ви відлуння близьких боїв, та дізнаєтеся про віддаленні битви, не лякайтеся; це неодмінно має статися, але це ще не кінець. ⁸ Народ повстане проти народу, а царство—проти царства. Прийде голод, й землетруси траплятимуться в різних кінцях світу. Та все це буде лише початком мук і страждань, то лише перші перейми, на зразок тих, що жінка має під час пологів».

Ісус попереджає апостолів про переслідування

(Мт. 10:16-20; Лк. 21:12-17)

⁹ «Стережіться за самих себе! За те, що ви йшли за Мною, люди арештовуватимуть вас й кидатимуть до суддів, битимуть у синагогах. Вас поведуть до царів та правителів через ім’я Моє, але ж все це дасть вам можливість свідчити про Мене. ¹⁰ Але спершу Добру Звістку треба донести до всіх народів. ¹¹ Коли ж вас заарештують і поведуть до суду, не варто наперед турбуватися про те, що і як казати. Бог дасть вам, що сказати у той час, бо то говоритимете не ви, а Дух Святий промовлятиме вашими устами.

¹² Брат видасть брата на смерть, а батьки віддадуть дітей своїх. Діти повстануть проти батьків своїх і віддадуть їх на смерть. ¹³ І ненавидітимуть вас усі за те, що ви йшли за Мною, але той, хто витерпить усе до кінця, врятується.

¹⁴ Коли ви побачите „гидоту спустошення”^[c], що запанує там, де бути їй не слід (читач має зрозуміти, про що йдеться)^[d], ті, хто лишатимуться в Юдеї на той час, змушені будуть рятувати життя, тікаючи в гори. ^15-16 Вони мусять тікати не гаячи часу: хто сидітиме на даху своєї оселі, не повинен спускатися по свої пожитки, а хто працюватиме в полі, тому не слід забігати додому по вбрання своє. ¹⁷ Найтяжче буде в ті дні вагітним жінкам та матерям із немовлятами на руках! ¹⁸ Моліться, аби хоч не взимку те трапилося, ¹⁹ бо то буде такий жах, якого світ не бачив від самого свого початку, коли Бог створив його. Та у всі прийдешні часи ніколи більше такого не буде. ²⁰ І якби не Божа воля скоротити ті жахливі дні, то жоден не врятувався б. Господь скоротив дні ті тільки заради обранців Своїх.