Add parallel Print Page Options

15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.

16 Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.

17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.

18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.

19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.

20 І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.

21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.

22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.

23 На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

Read full chapter

Хмара і полум’я

15 Того дня, коли поставили намет зібрання, хмара вкрила святий намет, намет Свідчення. Ввечері вона висіла над святим наметом і була вогняною до ранку. 16 Так було завжди: хмара вкривала його вдень, а вночі ставала вогняною. 17 Як тільки хмара з’являлася над наметом, то народ Ізраїлю мав рушати. І щоразу, як хмара зупинялася, народ Ізраїлю ставав табором. 18 За знаком Господа народ Ізраїлю рушав і за знаком Господа ставав табором. Вони стояли табором весь час, доки хмара перебувала над святим наметом. 19 Навіть коли хмара перебувала над святим наметом багато днів, народ Ізраїлю дотримувався наказів Господа і не рушав. 20 І коли хмара була над святим наметом лише кілька днів, за знаком Господа вони ставали табором і за знаком Господа вони рушали. 21 Коли хмара була з вечора до ранку, а вранці піднімалася, вони рушали. Чи день, чи ніч, та коли хмара здіймалася, вони рушали. 22 Чи два дні, чи місяць, чи рік, увесь час доки хмара перебувала над святим наметом, спочиваючи на ньому, народ Ізраїлю стояв табором і не рушав. Та коли вона піднімалася, вони рушали. 23 За знаком Господа вони ставали табором, і за знаком Господа вони рушали. Вони дотримувалися наказів Господа за Господніми знаками, що отримували від Мойсея.

Read full chapter