Ангел сповіщає про народження Іоана Хрестителя

⁵ У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія^[a]. Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових. ⁶ Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов. ⁷ Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.

^8-9 Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до храму Господнього й покадити там.

¹⁰ Дуже багато людей зібралося біля стін храму молитися, коли Захарія почав кадити. ¹¹ І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній. ¹² Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.

¹³ Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном. ¹⁴ Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження. ¹⁵ Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим. ¹⁶ І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього. ¹⁷ Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».

¹⁸ І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».

¹⁹ У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку. ²⁰ Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».

²¹ Люди біля храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить. ²² А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим. ²³ Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.

²⁴ Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців. ²⁵ Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».