Add parallel Print Page Options

11 І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,

і до царів, що з півночі на горі та в степу на південь Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з заходу,

ханаанеянин зо сходу та з заходу, а амореянин, і хіттеянин, і періззеянин, і євусеянин, а хіввеянин під Гермоном, у краї Міцпи.

І вийшли вони та всі їхні табори з ними, народ, численний кількістю, як пісок, що на березі моря, і коней та колесниць дуже багато.

І змовилися всі ці царі, і прийшли й таборували разом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.

І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо взавтра коло цього часу Я покладу їх усіх трупами перед Ізраїлем; їхнім коням попідрізуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні.

І вийшов на них зненацька Ісус та всі вояки з ним при озері Мером, та й напали на них.

І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибивали їх, так що не зоставили їм жодного врятованого.

І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім коням попідрізував жили, а їхні колесниці попалив ув огні.

10 І вернувся Ісус того часу, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.

11 І вони повбивали вістрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.

12 А всі царські міста та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх вістрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.

13 Тільки всі міста, що стоять на згір'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, одного його спалив Ісус.

14 А всю здобич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну людину побили вістрям меча, аж поки вони не вигубили їх, не позоставили жодної душі.

15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, не занехав ані слова зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.

16 І взяв Ісус ввесь той Край: гори Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізраїлеві, і їхню надморську низину,

17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в ливанській долині під горою Гермон. А всіх їхніх царів він забрав, і бив їх, і повбивав їх.

18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма тими царями.

19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хіввеянина, ґів'онських мешканців, усе взяли війною.

20 Бо від Господа було, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.

21 І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.

22 Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.

23 І взяв Ісус увесь Край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізраїлеві на спадок, за їхнім поділом на їхні племена. А Край заспокоївся від війни.

12 А оце царі того Краю, яких побили Ізраїлеві сини, і посіли їхній Край по тім боці Йордану на схід сонця, від арнонського потоку аж до гори Гермон, та ввесь степ на схід:

Сигон, цар аморейський, що сидів у Хешбоні, що панував від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і середина потоку, і половина Ґілеаду, і аж до потоку Яббоку, границі синів Аммонових,

і степ аж до озера Кінроту на схід, і аж до степового моря, моря Солоного на схід, дорогою на Бет-Гаєшімот, і від Теману під узбіччями Пісґі.

І границя Оґа, царя башанського, із остатку рефаїв, що сидів в Аштароті, і в Едреї,

і що панував на горі Гермон, і на Салха, і на всім Башані аж до границі ґешурейської та маахатейської, і половина Ґілеаду, границя Сигона, царя хешбонського.

Мойсей, раб Господній, та Ізраїлеві сини повбивали їх. І дав його Мойсей раб Господній, на спадок Рувимовому та Ґадовому та половині племени Манасіїного.

А оце царі того Краю, що повбивав Ісус та Ізраїлеві сини по той бік Йордану на захід від Баал-Ґаду в ливанській долині аж до гори Халак, що підіймається до Сеїру, і Ісус віддав її Ізраїлевим племенам на спадок за їхнім поділом,

на горі, і в Шефілі, і в Араві, і на узбіччі, і в пустині, і на півдні, хіттеянина, амореянина, і ханаанеянина, періззеянина, хіввеянина й євусеянина:

цар єрихонський один, цар гайський, що з боку Бет-Елу, один,

10 цар єрусалимський один, цар хевронський один,

11 цар ярмутський один, цар лахіський один,

12 цар єґлонський один, цар ґезерський один,

13 цар девірський один, цар ґедерський один,

14 цар хоремський один, цар арадський один,

15 цар лівенський один, цар адулламський один,

16 цар маккедський один, цар бет-елський один,

17 цар таппуахський один, цар хеферський один,

18 цар афекський один, цар шаронський один,

19 цар мадонський один, цар хацорський один,

20 цар шімронський один, цар ахшафський один,

21 цар таанахський один, цар меґіддівський один,

22 цар кедеський один, цар йокнеамський при Кармелі один,

23 цар дорський при Нафат-Дорі один, цар ґоїмський при Ґілґалі один,

24 цар тірцький один. Усіх царів тридцять і один.

Розгром північних міст

11 1-2 Як почув про це Явін, цар хазорський, то послав він до Йовава, царя мадонського, до царя шимронського, до царя ахшафського і до всіх царів, що жили на півночі в горах та в пустелі, на південь від озера Кіннерет[a], і в західному підгір’ї, і в Нафот-Дорі на заході, до ханаанців на сході й на заході до амореїв, хиттитів, перизійців, до євуситів у гори, і до хивійців, що жили під горою Хермон у землі Міцпа.

Вирушили вони величезним військом, зібрали всі свої сили. Були їх воїни численні, як пісок на морському березі. Мали вони багато коней та колісниць. Усі ті царі зустрілися в призначеному місці й розбили спільний табір при озері Мером, щоб разом виступити проти Ізраїлю.

Господь сказав Ісусу: «Не бійся їх, бо завтра по цій порі я віддам їх у руки ізраїльтян і всіх їх буде вбито. А ви мусте перерізати жили їхнім коням і спалити їхні колісниці». Отож Ісус зі своїм військом виступив і напав на них зненацька при водах Мерома. І віддав Господь їх у руки ізраїльтян. Ті атакували їх і погнали аж до Великого Сидона[b] і Місрефот-Маїму, а на схід аж до долини Міцпа. І били вони їх, аж поки не знищили.

Ісус усе зробив так, як наказав Господь. Він поперерізав жили їхнім коням і поспалював їхні колісниці. 10 Тим часом Ісус повернувся й захопив Хазора. І зарубав Ісус їхнього царя мечем. Хазор стояв на чолі об’єднаних царів, що виступили проти Ізраїлю. 11 Від меча ізраїльтян загинуло все живе. Жодної душі не лишилося. А місто Ісус спалив.

12 Ісус захопив усі міста царські та їхніх царів. І всі вони загинули від меча Його, як і наказав був Мойсей слуга Господній. 13 Але ізраїльтяни не спалили ті міста, що стояли на узвишшях, крім Хазора, яке спалив сам Ісус. 14 Усе добро, що було в тих містах, і худобу ізраїльтяни взяли собі. А людей усіх понищили до одного. Жодної живої душі не лишилося.

15 Ісус усе зробив саме так, як Господь звелів слузі своєму Мойсею, а Мойсей наказав Ісусу. Отож Ісус виконав усе точнісінько так, як Господь наказав Мойсею. 16-17 Ісус захопив усі верховинні землі, увесь Неґев, і землі Ґошена, західне підгір’я, Арав (Йорданську долину), Ізраїльську гору з її підніжжям, від гори Халак[c], що сягає Сеїру, і аж до Ваал-Ґаду в Ливанській долині під горою Хермон. І схопив Ісус усіх їхніх царів і стратив усіх. 18 Довго Ісус воював з усіма тими царями. 19 Жодне місто не піддалося миром ізраїльтянам, окрім хивійців, що мешкали в Ґівеоні. Ізраїльтяни усіх захоплювали війною. 20 Бо то Сам Господь укріпив їхні серця й надав рішучості на війну проти Ізраїлю. Тож були вони винищені ізраїльтянами до ноги, як Господь наказав Мойсею.

21 На той час Ісус пішов і знищив анакійців, що мешкали у горах, в Хевроні, Девірі й Анаві, в усіх горах юдейських і в усіх горах ізраїльських. Ісус вигубив їх до ноги з усіма їхніми містами. 22 Жодного анакійця не лишилося на ізраїльській землі. Дехто лишився ще в Ґазі, Ґаті та Ашдоді. 23 Отож Ісус захопив усі землі, як Господь наказав Мойсею. І роздав Ісус землі у власність ізраїльтянам, відповідно до колін. І запанував мир тоді у всьому краї.

Царі земель, підкорених Ізраїлем

12 Ось царі, яких ізраїльтяни розбили і чиї землі вони підкорили. Вони посіли землі по той бік ріки Йордан на схід, від ріки Арнон до гори Хермон і всю східну частину Араву (Йорданської долини).

Сихон аморійський царював у Хешбоні. Він правив землями від Ароера, що на березі ріки Арнон, і аж до середини долини і також половиною Гілеаду, аж до ріки Яввок, що на кордоні з аммонійцями. Він також панував над східною частиною Йорданської долини від Ґалилейського озера до Мертвого (Солоного) моря, до Бет-Єшимоту, і на південь до підгір’їв Пізґи.

І край царя Оґа башанського, останнього з рефаїв, який панував в Аштароті та Едреї. Він правив над горою Хермон, Салхою і над усім Башаном аж до кордону ґешуритського і маакейського, над половиною Ґілеаду аж до межі з землями Сихона, царя хешбонського. Мойсей, слуга Господній, та ізраїльтяни розгромили, та віддали землі ті у володіння колінам Рувима і Ґада та половині коліна Манассії.

Ісус та ізраїльтяни також розбили царів на захід від ріки Йордан, від Ваал-Ґада у Ливанській долині до гори Халак, що простирається до Сеїру. І віддав Ісус ці землі у власність ізраїльтянам відповідно до поділу на коліна. Йдеться про гори, західне передгір’я, долину Арав, пустелю Неґев, землі хиттитів, аморійців, ханаанців, перизійців, хивійців та євуситів:

Цар Єрихона, цар Аї, коло Бетела,

10 Цар Єрусалима, цар Хеврона,

11 Цар Ярмута, цар Лахиша,

12 Цар Еґлона, цар Ґезера,

13 Цар Девіра, цар Ґедера,

14 Цар Хорми, цар Арада,

15 Цар Ливни, цар Адуллама,

16 Цар Маккеди, цар Бетела,

17 Цар Таппуа, цар Хефера,

18 Цар Афека, цар Шарона,

19 Цар Мадона, цар Хазора,

20 Цар Шимрон-Мерона, цар Ахшафа,

21 Цар Таанаха, цар Меґіддо,

22 Цар Кедеша, цар Йокнеама кармельського,

23 Цар Дора при Нафат-Дорі, цар Ґоїм ґілґальський,

24 Цар Тирци.

Усіх царів було тридцять один.

Footnotes

  1. 11:1-2 Кіннерет Стародавня назва «Ґалилейського озера».
  2. 11:8 до Великого Сидона Найбільше, найбагатше й найзнаменитіше финикійське місто.
  3. 11:16-17 Халак Або «Лиса»—безліса гора на південь від Мертвого моря.