Иов 1-2

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

1 В країні Уз жив собі чоловік, звали його Йов. І був то чоловік цнотливий і чесний, шанував Бога, зла сторонився. ² Народилося в нього семеро синів та три доньки. ³ Мав на господарстві він сім тисяч овець і кіз, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар биків, п’ятсот ослиць та дуже багато слуг. Отож він був найбагатшим на Сході.

⁴ Сини його по черзі влаштовували у себе вдома застілля та ще й трьох сестер звали їсти й пити разом. ⁵ А коли минав час гулів, тоді Йов їх від гріхів очищав. Рано-вранці він приносив пожертви всеспалення за кожного з дітей, думаючи: «Мабуть, діти мої згрішили, зневаживши в серці Бога». І так робив він завжди.

⁶ Настав день, коли сини Божі^[a] постали перед Господом. Був серед них і сатана. ⁷ Господь спитав сатану: «Звідки ти взявся?» І відповів йому сатана: «Всю землю я обійшов». ⁸ Господь спитав сатану: «Чи бачив ти Мого слугу Йова? Немає таких, як він, на землі. Він цнотливий і чесний, боїться Бога й цурається зла».

⁹ А сатана на те йому відповідає: «Хіба Йов боїться Бога не тому, що має з того якусь вигоду? ¹⁰ Хіба не Ти огородив Йова, дім його і все, чим володіє він? Ти благословив труди Йова на успіх, то ж надбання його на землі такі великі. ¹¹ Тільки руку простягни і знищ все, що він має, то він прокляне Тебе просто в вічі».

¹² Господь на те відповів сатані: «Що хочеш, те й роби з усім його майном, проте його самого чіпати не смій». І пішов сатана від Господа.

Йов усе втрачає

¹³ Настав день, коли сини й дочки Йова їли й пили вино, гостюючи в найстаршого брата. ¹⁴ А до Йова прийшов посланець і сказав: «Воли землю орали, а ослиці біля них паслися. ¹⁵ Аж тут налетіли севійці^[b], худобу погнали і зарубали пастухів мечами. Лиш я врятувався, щоб принести тобі новину».

¹⁶ Не встиг замовкнуть перший утікач, як другий підійшов і мовив: «Вогонь Господній впав з небес^[c] і вщент спалив овець і кіз, і юних пастухів. Лиш я втік, щоб принести тобі новину». ¹⁷ Ще говорив той чоловік, а інший вже наблизився й промовив: «Халдеї трьома загонами налетіли на нас, забрали верблюдів й порубали мечами слуг. Лише мені вдалося утекти із вісткою до тебе».

¹⁸ Ще говорив той утікач, як інший вже прибіг і мовив: «Твої сини й дочки їли й вино пили в гостях у свого старшого брата. ¹⁹ Та раптом налетів з-за пустелі дужий вітер, обрушився на всі чотири кути будинку; той завалився на молодих людей, і вони загинули. Лиш мені вдалося утекти з новиною для тебе».

²⁰ І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися. ²¹ І сказав:

²² Не згрішив Йов, незважаючи на все це, ні в чому Бога він не звинуватив.

Сатана знов випробовує Йова

2 І настав день, коли сини Божі^[d] з’явилися перед Господом. Приєднався до них і сатана, щоб перед Богом стати. ² Спитав Господь сатану: «Звідки ти прийшов?» А сатана відповів: «Я обійшов усю землю».

³ Господь сказав сатані: «Чи бачив ти слугу Мого Йова? Йому немає рівних на землі. Він чоловік цнотливий і чесний, шанує Бога, зла сторониться. Свої чесноти він плекає, хоч ти й спонукав Мене надаремне знищити його пожитки й нащадків».

⁴ Сатана відповів Господу: «Шкура за шкуру^[e]. Заради спасіння свого життя людина піде на все. ⁵ Але якщо Ти руку простягнеш, завдавши болю його плоті, він напевне в вічі Тебе прокляне». ⁶ І відповів Господь сатані: «Роби що хочеш з ним, та тільки життя його збережи».

⁷ Пішов сатана з очей Господніх. І наслав на Йова виразки пекучі, обсипавши ними чоловіка від ступенів до маківки. ⁸ Узяв Йов черепок від розбитого горщика, щоб пошкребтись, коли сидів на попелищі. ⁹ І сказала йому дружина: «Ти все ще чеснот своїх тримаєшся? Прокляни Бога та й помри».

¹⁰ Та Йов на це їй відповів: «Ти говориш, як дурна жінка. Невже нам від Бога брати тільки добре, а лихе не приймати?» Незважаючи на все, що сталося, Йов не згрішив, слова ті мовивши.

Друзі Йова

¹¹ Коли про всі нещастя, що сталися з Йовом, почули три його побратими: Еліфаз з Темана, Білдат з Шуа, Зофар з Наамата—вони залишили свої домівки й разом прийшли до нього, щоб поспівчувати йому, та розважити Йова. ¹² Та коли наблизилися, вони першими побачили свого друга і ледве впізнали його. Заголосили, заридали, рвали на собі одяг, сипали попіл на голови в ознаку туги. ¹³ А потім сиділи поряд з Йовом сім днів і сім ночей, не промовивши ні слова, бо бачили, як тяжко він страждає.