Йов 1-2
Ukrainian Bible
1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
2 І народилися йому семеро синів та три дочки.
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
4 А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.
6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
7 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.
8 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.
9 І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?
10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
12 І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.
13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,
14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.
19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,
21 та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!
2 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.
2 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:
3 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...
4 І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.
5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
6 І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!
7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...
8 А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...
9 І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...
10 А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...
11 І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.
12 І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...
13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...
Иов 1-2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 В країні Уз жив собі чоловік, звали його Йов. І був то чоловік цнотливий і чесний, шанував Бога, зла сторонився. 2 Народилося в нього семеро синів та три доньки. 3 Мав на господарстві він сім тисяч овець і кіз, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар биків, п’ятсот ослиць та дуже багато слуг. Отож він був найбагатшим на Сході.
4 Сини його по черзі влаштовували у себе вдома застілля та ще й трьох сестер звали їсти й пити разом. 5 А коли минав час гулів, тоді Йов їх від гріхів очищав. Рано-вранці він приносив пожертви всеспалення за кожного з дітей, думаючи: «Мабуть, діти мої згрішили, зневаживши в серці Бога». І так робив він завжди.
6 Настав день, коли сини Божі[a] постали перед Господом. Був серед них і сатана. 7 Господь спитав сатану: «Звідки ти взявся?» І відповів йому сатана: «Всю землю я обійшов». 8 Господь спитав сатану: «Чи бачив ти Мого слугу Йова? Немає таких, як він, на землі. Він цнотливий і чесний, боїться Бога й цурається зла».
9 А сатана на те йому відповідає: «Хіба Йов боїться Бога не тому, що має з того якусь вигоду? 10 Хіба не Ти огородив Йова, дім його і все, чим володіє він? Ти благословив труди Йова на успіх, то ж надбання його на землі такі великі. 11 Тільки руку простягни і знищ все, що він має, то він прокляне Тебе просто в вічі».
12 Господь на те відповів сатані: «Що хочеш, те й роби з усім його майном, проте його самого чіпати не смій». І пішов сатана від Господа.
Йов усе втрачає
13 Настав день, коли сини й дочки Йова їли й пили вино, гостюючи в найстаршого брата. 14 А до Йова прийшов посланець і сказав: «Воли землю орали, а ослиці біля них паслися. 15 Аж тут налетіли севійці[b], худобу погнали і зарубали пастухів мечами. Лиш я врятувався, щоб принести тобі новину».
16 Не встиг замовкнуть перший утікач, як другий підійшов і мовив: «Вогонь Господній впав з небес[c] і вщент спалив овець і кіз, і юних пастухів. Лиш я втік, щоб принести тобі новину». 17 Ще говорив той чоловік, а інший вже наблизився й промовив: «Халдеї трьома загонами налетіли на нас, забрали верблюдів й порубали мечами слуг. Лише мені вдалося утекти із вісткою до тебе».
18 Ще говорив той утікач, як інший вже прибіг і мовив: «Твої сини й дочки їли й вино пили в гостях у свого старшого брата. 19 Та раптом налетів з-за пустелі дужий вітер, обрушився на всі чотири кути будинку; той завалився на молодих людей, і вони загинули. Лиш мені вдалося утекти з новиною для тебе».
20 І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися. 21 І сказав:
«З’явився голим я у світ із лона материнського,
голим і повернусь туди.
Господь дав, Господь і забрав.
Благословенне будь ім’я Господнє!»
22 Не згрішив Йов, незважаючи на все це, ні в чому Бога він не звинуватив.
Сатана знов випробовує Йова
2 І настав день, коли сини Божі[d] з’явилися перед Господом. Приєднався до них і сатана, щоб перед Богом стати. 2 Спитав Господь сатану: «Звідки ти прийшов?» А сатана відповів: «Я обійшов усю землю».
3 Господь сказав сатані: «Чи бачив ти слугу Мого Йова? Йому немає рівних на землі. Він чоловік цнотливий і чесний, шанує Бога, зла сторониться. Свої чесноти він плекає, хоч ти й спонукав Мене надаремне знищити його пожитки й нащадків».
4 Сатана відповів Господу: «Шкура за шкуру[e]. Заради спасіння свого життя людина піде на все. 5 Але якщо Ти руку простягнеш, завдавши болю його плоті, він напевне в вічі Тебе прокляне». 6 І відповів Господь сатані: «Роби що хочеш з ним, та тільки життя його збережи».
7 Пішов сатана з очей Господніх. І наслав на Йова виразки пекучі, обсипавши ними чоловіка від ступенів до маківки. 8 Узяв Йов черепок від розбитого горщика, щоб пошкребтись, коли сидів на попелищі. 9 І сказала йому дружина: «Ти все ще чеснот своїх тримаєшся? Прокляни Бога та й помри».
10 Та Йов на це їй відповів: «Ти говориш, як дурна жінка. Невже нам від Бога брати тільки добре, а лихе не приймати?» Незважаючи на все, що сталося, Йов не згрішив, слова ті мовивши.
Друзі Йова
11 Коли про всі нещастя, що сталися з Йовом, почули три його побратими: Еліфаз з Темана, Білдат з Шуа, Зофар з Наамата—вони залишили свої домівки й разом прийшли до нього, щоб поспівчувати йому, та розважити Йова. 12 Та коли наблизилися, вони першими побачили свого друга і ледве впізнали його. Заголосили, заридали, рвали на собі одяг, сипали попіл на голови в ознаку туги. 13 А потім сиділи поряд з Йовом сім днів і сім ночей, не промовивши ні слова, бо бачили, як тяжко він страждає.
Copyright © 2007 by Bible League International