Add parallel Print Page Options

14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.

Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

10 і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

Ісус—наш Первосвященик

14 У нас є великий Первосвященик, Який пішов на небо і тепер живе з Господом. Це Ісус, Син Божий. Тож давайте міцно триматися нашої віри в Нього. 15 Христос, наш Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, бо, пройшовши через усі випробування, через які й нам доводиться йти, жодного разу не згрішив. 16 Тож рушаймо впевнено до Божого престолу благодаті, щоб здобути милість і підтримку в тяжкі часи нашої скрути.

Обраний Богом

Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його—допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи. Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості. Його обов’язок—приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні.

І ніхто не може сам собі надати цю велику честь—бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном. Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому:

«Ти—Син Мій,
    сьогодні Я став Твоїм Отцем».(A)

Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання:

«Священик Ти навіки,
    як той Мелхіседек».(B)

Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання. І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання. А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому. 10 Тож Бог проголосив Його первосвящеником за чином Мелхіседековим.