Благословення Боже приходить через віру

3 О нерозумні галати! Хтось зачарував вас, хоча на ваших очах Христа проголосили розіп’ятим! ² Лише одне я хочу дізнатися від вас: чи одержали ви Дух Святий, дотримуючись Закону, чи слухаючи Добру Звістку і повіривши в неї. ³ Чи ви вже такі нерозумні, що життя, яке почали з Духом Святим, зараз намагаєтеся закінчити людськими зусиллями? ⁴ Невже ви стільки вистраждали—і даремно? Сподіваюся, що ні! ⁵ Хіба Бог, Який дарує вам Духа Святого і творить чудеса серед вас, робить усе це через те, що ви дотримуєтеся Закону? Чи може через те, що ви слухали Добру Звістку і повірили в неї?

⁶ У Святому Писанні сказано про Авраама: «Він повірив у Бога, і був цим виправданий перед Ним»^(A). ⁷ Вам слід знати, що ті, хто має віру, є справжніми нащадками Авраамовими. ⁸ У Святому Писанні передрікалося, що Бог виправдає поган завдяки їхній вірі. Він перший виявив Авраамові Добру Звістку: «Всі народи благословенними будуть через тебе»^(B). ⁹ Тож усі, хто вірить, благословенні разом з Авраамом, який повірив.

¹⁰ А хто залежить від Закону, той під прокляттям. Бо як сказано у Святому Писанні: «Прокляті ті, хто не дотримується всього написаного в книзі Закону»^(C). ¹¹ Тож зрозуміло, що нікого не буде виправдано перед Богом через Закон, бо як сказано у Святому Писанні: «Праведний житиме вічно вірою в Господа»^(D).

¹² Закон не оснований на вірі. Навпаки. Як сказано у Святому Писанні: «Для тих, хто під Законом, існує лише один спосіб успадкувати життя: дотримуватися й виконувати усі його заповіді»^[a]. ¹³ Христос звільнив нас від прокляття Закону, взявши прокляття наше на Себе, бо як сказано у Святому Писанні: «Проклятий кожен, хто висить на дереві»^(E). ¹⁴ Христос звільнив нас, щоб благословення Авраамове було дароване поганам через Ісуса Христа, щоб через віру ми отримали обітницю Духа.

Закон і обітниця

¹⁵ Браття і сестри, хочу навести вам приклад із повсякденного життя: ніхто не може ні скасувати угоду між людьми, ні додати щось до неї або ухилятися її після того, як вона була затверджена. ¹⁶ Авраамові та його нащадкові^[b] були дані обітниці. У Писанні не сказано «його нащадкам», як багатьом людям, а одній людині—«і Нащадкові твоєму», яким є Христос. ¹⁷ Ось що я маю на увазі: Закон, що з’явився чотириста тридцять років по тому, не міг скасувати Угоди, яка була підтверджена Богом. Отже, Закон не міг скасувати цю обітницю.

¹⁸ Тож якби благословення Боже залежало від Закону, то не було б воно засновано на обітниці. Бог же дарував його Авраамові через обітницю.

¹⁹ Навіщо ж тоді Закон? Його було дано щоб викрити гріхи, які коїли люди. Він діяв, поки не прийде від Господа саме Той Нащадок Авраама, Якому й була дана обітниця. Закон було проголошено через Ангелів з допомогою Мойсея як посередника. ²⁰ Але ж коли Всевишній дав Свої обітниці, Він зробив це без посередників, бо не потрібні посередники там, де усього одна сторона. Та Бог—єдиний!

Призначення Мойсеєвого Закону

²¹ Чи означає це, що Закон діє проти Божих обітниць? Звісно, ні! Бо якби було даровано Закон, що міг би давати людям нове життя, то праведність Божа прийшла б від цього Закону. ²² Але Святе Писання проголосило, що весь світ перебуває під владою гріха. Отже, обітниця може бути дана вірою тільки тим, хто вірить^[c] в Ісуса Христа.

²³ До приходу цієї віри ми були під охороною Закону—у в’язниці, аж доки не настав час, коли Господь відкрив нам шлях віри. ²⁴ Тож Закон був нашим охоронцем й захисником, та мав привести нас до Христа, щоб ми змогли виправдатися перед Богом вірою своєю. ²⁵ А зараз, коли ця віра прийшла, ми більш не потребуємо, щоб Закон був нашим охоронцем.

²⁶ Усі ви—Божі діти через віру в Ісуса Христа. ²⁷ Бо усі, хто хрестилися в Христі, в Христа одяглися. ²⁸ Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви—єдині в Ісусі Христі. ²⁹ І якщо ви належите Христу, то ви—Авраамові нащадки і спадкоємці, згідно з обітницею, даною Авраамові Богом.

4 Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім. ² Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком. ³ Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами^[d] цього світу.

⁴ Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом. ⁵ Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас. ⁶ А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!»^[e]—тобто «Отче».

⁷ Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.

Про Павлову любов до галатських християн

⁸ У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами. ⁹ Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити? ^10-11 Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.

¹² Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре. ¹³ Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку. ¹⁴ Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа! ¹⁵ То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені. ¹⁶ Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?

¹⁷ Ті, хто бажають^[f], щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік. ¹⁸ Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.

¹⁹ Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу. ²⁰ Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.

Ми—сини вільної жінки

²¹ Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон? ²² А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий—від вільної жінки. ²³ Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.

²⁴ Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар^[g]. ²⁵ Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. ²⁶ Небесний же Єрусалим—вільний. Він є матір’ю всім нам. ²⁷ Бо сказано у Святому Писанні:

²⁸ Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку^[i], народжені через Божу обітницю. ²⁹ Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер. ³⁰ А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки»^(G). ³¹ Тож, брати і сестри мої, ми не діти рабині, але діти вільної жінки.