Add parallel Print Page Options

Нащадки Якова в Єгипті

Ось імена Ізраїлевих синів, що подалися до Єгипту з Яковом, кожен зі своєю родиною: Рувим, Симеон, Левій та Юда, Іссаха́р, Завулон та Веніамин, Дан, Нафталі, Ґад і Ашер. Усіх нащадків Якова було сімдесят чоловік; а Йосип (один з дванадцяти синів) уже був в Єгипті.

З часом Йосип, усі його брати, і все те покоління померли. Та Ізраїлеві сини були плодючі, й кількість їх надзвичайно зросла. Вони стали чисельні й могутні, тож заповнили всю ту землю.

Пригноблення Ізраїлевого народу

Та от у Єгипті почав царювати новий фараон, який не знав Йосипа. І мовив він до свого народу: «Народ синів Ізраїлевих чисельніший і могутніший від нас. 10 Тож треба повестися з ними мудро, щоб вони не могли множитися, і якщо трапиться війна, вони пристануть до наших ворогів, боротимуться проти нас і підуть з нашої землі».

11 Отже, Єгиптяни поставили над Ізраїльтянами наглядачів, щоб ті гнобили їх тяжкою працею, примусивши побудували фараонові міста-комори Питом і Рамзес. 12 І що більше Єгиптяни пригноблювали Ізраїльтян, то більше ті множились і зростали. І почали вони тоді боятися народу Бога живого. 13 І завалили ізраїльтян іще тяжчою працею. 14 І зробили єгиптяни їхнє життя гірким від тяжкої праці: вапно та цегла, праця в полі—всі роботи, що вони виконували для гнобителів, були тяжкі.

Наказ повитухам убивати хлопчиків

15 І сказав єгипетський цар двом єврейським[a] повитухам, яких звали Шифра та Пуа: 16 «Коли допомагатимете єврейським жінкам під час пологів, глядіть, якщо буде хлопчик, то вбийте його, а якщо дівчинка, то нехай живе». 17 Однак повитухи були богобоязні[b], то не зробили так, як єгипетський цар їм наказав, та лишали хлопчиків живими.

18 І покликав єгипетський цар повитух і запитав: «Чому ви так зробили й лишили хлопчиків живими?» 19 Та повитухи відповіли фараонові: «Через те, що єврейські жінки міцніші, ніж єгиптянки, тому вони завжди народжують раніше, ніж повитуха приходить до них». 20-21 Оскільки повитухи боялися Бога й спасли багато Ізраїльтян, то Він влаштував їхні родини, а народ примножився й дуже зміцнів. 22 Наказав тоді фараон усьому своєму народові таке: «Кожного народженого хлопчика кидайте до Нілу, а кожну дівчинку лишайте живою».

Народження Мойсея

Один чоловік з Левієвого дому взяв за себе Левієву дочку[c]. Жінка завагітніла й народила сина. І побачивши, який він гарненький, переховувала його три місяці. Коли вже вона не могла його переховувати, то взяла для нього кошик і вимастила його смолою та дьогтем. Тоді, поклавши хлопчика в кошик, поставила його в очереті на узбережжі Нілу. А його сестра стала віддалік і спостерігала, що буде з ним. На той час до Нілу вийшла купатися фараонова дочка, а її служниці ходили берегом річки. Побачивши кошик в очереті, вона послала служницю взяти його. Відкривши його, фараонова дочка побачила дитину. Дитина плакала, і вона зглянулася на неї, подумавши: «Це одне з єврейських[d] немовлят».

Сестра його спитала фараонову дочку: «Може, мені піти й покликати когось із єврейських жінок, щоб вигодували тобі дитину?» Фараонова дочка сказала їй: «Іди». І пішла дівчина, й покликала матір немовляти.

Фараонова дочка й каже їй: «Візьми цю дитину й годуй її для мене, а я платитиму тобі». Жінка взяла немовля й годувала його. 10 Коли хлопчик підріс, вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І назвала вона його Мойсеєм, сказавши: «Я витягла його з води»[e].

Мойсей допомагає своєму народові

11 На той час, коли Мойсей подорослішав, він пішов і побачив тяжку працю своїх братів-євреїв. Одного разу, помітивши, як єгиптянин б’є єврея, одного з його братів, 12 Мойсей озирнувся навколо, і пересвідчившись, що нікого нема, убив єгиптянина і сховав його в піску.

13 Вийшов Мойсей наступного дня і, побачивши як б’ються два єврея, звернувся він до кривдника: «Навіщо б’єш свого ближнього?» 14 А той каже: «Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи ти й мене надумав убити, як учора[f] вбив єгиптянина?» Мойсей злякався й подумав: «Певно, це стало відомо».

15 Довідавшись про це, фараон шукав Мойсея, щоб стратити його. Мойсей же втік від фараона й зупинився в землі Мидіанській. Він поселився біля криниці.

16 У мидіанського священика було сім дочок. Вони прийшли набрати води, щоб наповнити ринви й напоїти батькових овець. 17 Та прийшли вівчарі й повідганяли їх. Тоді встав Мойсей, захистив дівчат і напоїв їхніх овець. 18 Коли прийшли вони до свого батька Реуела[g], він спитав їх: «Чому ви так швидко повернулися сьогодні?» 19 Дочки відповіли: «Якийсь єгиптянин урятував нас від вівчарів, набрав води для нас і напоїв овець». 20 Реуел сказав своїм дочкам: «То де ж він? Чому ви залишили чоловіка самого? Запросіть його поїсти».

21 Мойсей погодився залишитися в того чоловіка, а він віддав за Мойсея свою дочку Циппору. 22 Вона народила сина й назвала його Ґершомом[h], бо Мойсей сказав: «Я був зайдою в чужій землі».

Бог вирішує допомогти

23 Минуло багато часу, і єгипетський фараон помер. Діти Ізраїлеві стогнали від тяжкої праці й голосили. І їхнє благання про допомогу дійшло до Бога. 24 І почув Бог їхній стогін, і згадав про свою Угоду з Авраамом, Ісааком та Яковом. 25 Бог бачив дітей Ізраїлевих, Бог знав їхнє становище.

Footnotes

  1. 1:15 єврейським Або «ізраїльським». Також може йтися про «нащадків Евера» (див.: Вих. 10:25-31) або «народ, який мешкав за Євфратом». Також див.: Вих. 1:19.
  2. 1:17 богобоязні Тобто «вірили в Бога» або «поважали Його». Також див.: Вих. 1:20-21.
  3. 2:1 Левієву дочку Або «жінку з Левієва коліна». Також див.: Вих. 6:20; Числ. 26:59.
  4. 2:6 єврейських Або «ізраїльських». Також див.: Вих. 2:7, 11, 13.
  5. 2:10 Я… з води «Мойсей» єгипетською мовою звучить подібно як до слова «мати», так і до слів «врятований з води».
  6. 2:14 учора Ці слова наведені виключно у давньогрецькому тексті.
  7. 2:18 Реуел Його також звали «Єтрою».
  8. 2:22 Ґершом Ім’я «Ґершом» походить від слів «чужинець» і «там».