Вихід 1-2
Ukrainian Bible
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
16 і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
2 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13 І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
14 А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18 І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.
19 А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
20 І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
23 І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
Исход 1-2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Нащадки Якова в Єгипті
1 Ось імена Ізраїлевих синів, що подалися до Єгипту з Яковом, кожен зі своєю родиною: 2 Рувим, Симеон, Левій та Юда, 3 Іссаха́р, Завулон та Веніамин, 4 Дан, Нафталі, Ґад і Ашер. 5 Усіх нащадків Якова було сімдесят чоловік; а Йосип (один з дванадцяти синів) уже був в Єгипті.
6 З часом Йосип, усі його брати, і все те покоління померли. 7 Та Ізраїлеві сини були плодючі, й кількість їх надзвичайно зросла. Вони стали чисельні й могутні, тож заповнили всю ту землю.
Пригноблення Ізраїлевого народу
8 Та от у Єгипті почав царювати новий фараон, який не знав Йосипа. 9 І мовив він до свого народу: «Народ синів Ізраїлевих чисельніший і могутніший від нас. 10 Тож треба повестися з ними мудро, щоб вони не могли множитися, і якщо трапиться війна, вони пристануть до наших ворогів, боротимуться проти нас і підуть з нашої землі».
11 Отже, Єгиптяни поставили над Ізраїльтянами наглядачів, щоб ті гнобили їх тяжкою працею, примусивши побудували фараонові міста-комори Питом і Рамзес. 12 І що більше Єгиптяни пригноблювали Ізраїльтян, то більше ті множились і зростали. І почали вони тоді боятися народу Бога живого. 13 І завалили ізраїльтян іще тяжчою працею. 14 І зробили єгиптяни їхнє життя гірким від тяжкої праці: вапно та цегла, праця в полі—всі роботи, що вони виконували для гнобителів, були тяжкі.
Наказ повитухам убивати хлопчиків
15 І сказав єгипетський цар двом єврейським[a] повитухам, яких звали Шифра та Пуа: 16 «Коли допомагатимете єврейським жінкам під час пологів, глядіть, якщо буде хлопчик, то вбийте його, а якщо дівчинка, то нехай живе». 17 Однак повитухи були богобоязні[b], то не зробили так, як єгипетський цар їм наказав, та лишали хлопчиків живими.
18 І покликав єгипетський цар повитух і запитав: «Чому ви так зробили й лишили хлопчиків живими?» 19 Та повитухи відповіли фараонові: «Через те, що єврейські жінки міцніші, ніж єгиптянки, тому вони завжди народжують раніше, ніж повитуха приходить до них». 20-21 Оскільки повитухи боялися Бога й спасли багато Ізраїльтян, то Він влаштував їхні родини, а народ примножився й дуже зміцнів. 22 Наказав тоді фараон усьому своєму народові таке: «Кожного народженого хлопчика кидайте до Нілу, а кожну дівчинку лишайте живою».
Народження Мойсея
2 Один чоловік з Левієвого дому взяв за себе Левієву дочку[c]. 2 Жінка завагітніла й народила сина. І побачивши, який він гарненький, переховувала його три місяці. 3 Коли вже вона не могла його переховувати, то взяла для нього кошик і вимастила його смолою та дьогтем. Тоді, поклавши хлопчика в кошик, поставила його в очереті на узбережжі Нілу. 4 А його сестра стала віддалік і спостерігала, що буде з ним. 5 На той час до Нілу вийшла купатися фараонова дочка, а її служниці ходили берегом річки. Побачивши кошик в очереті, вона послала служницю взяти його. 6 Відкривши його, фараонова дочка побачила дитину. Дитина плакала, і вона зглянулася на неї, подумавши: «Це одне з єврейських[d] немовлят».
7 Сестра його спитала фараонову дочку: «Може, мені піти й покликати когось із єврейських жінок, щоб вигодували тобі дитину?» 8 Фараонова дочка сказала їй: «Іди». І пішла дівчина, й покликала матір немовляти.
9 Фараонова дочка й каже їй: «Візьми цю дитину й годуй її для мене, а я платитиму тобі». Жінка взяла немовля й годувала його. 10 Коли хлопчик підріс, вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І назвала вона його Мойсеєм, сказавши: «Я витягла його з води»[e].
Мойсей допомагає своєму народові
11 На той час, коли Мойсей подорослішав, він пішов і побачив тяжку працю своїх братів-євреїв. Одного разу, помітивши, як єгиптянин б’є єврея, одного з його братів, 12 Мойсей озирнувся навколо, і пересвідчившись, що нікого нема, убив єгиптянина і сховав його в піску.
13 Вийшов Мойсей наступного дня і, побачивши як б’ються два єврея, звернувся він до кривдника: «Навіщо б’єш свого ближнього?» 14 А той каже: «Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи ти й мене надумав убити, як учора[f] вбив єгиптянина?» Мойсей злякався й подумав: «Певно, це стало відомо».
15 Довідавшись про це, фараон шукав Мойсея, щоб стратити його. Мойсей же втік від фараона й зупинився в землі Мидіанській. Він поселився біля криниці.
16 У мидіанського священика було сім дочок. Вони прийшли набрати води, щоб наповнити ринви й напоїти батькових овець. 17 Та прийшли вівчарі й повідганяли їх. Тоді встав Мойсей, захистив дівчат і напоїв їхніх овець. 18 Коли прийшли вони до свого батька Реуела[g], він спитав їх: «Чому ви так швидко повернулися сьогодні?» 19 Дочки відповіли: «Якийсь єгиптянин урятував нас від вівчарів, набрав води для нас і напоїв овець». 20 Реуел сказав своїм дочкам: «То де ж він? Чому ви залишили чоловіка самого? Запросіть його поїсти».
21 Мойсей погодився залишитися в того чоловіка, а він віддав за Мойсея свою дочку Циппору. 22 Вона народила сина й назвала його Ґершомом[h], бо Мойсей сказав: «Я був зайдою в чужій землі».
Бог вирішує допомогти
23 Минуло багато часу, і єгипетський фараон помер. Діти Ізраїлеві стогнали від тяжкої праці й голосили. І їхнє благання про допомогу дійшло до Бога. 24 І почув Бог їхній стогін, і згадав про свою Угоду з Авраамом, Ісааком та Яковом. 25 Бог бачив дітей Ізраїлевих, Бог знав їхнє становище.
Footnotes
- 1:15 єврейським Або «ізраїльським». Також може йтися про «нащадків Евера» (див.: Вих. 10:25-31) або «народ, який мешкав за Євфратом». Також див.: Вих. 1:19.
- 1:17 богобоязні Тобто «вірили в Бога» або «поважали Його». Також див.: Вих. 1:20-21.
- 2:1 Левієву дочку Або «жінку з Левієва коліна». Також див.: Вих. 6:20; Числ. 26:59.
- 2:6 єврейських Або «ізраїльських». Також див.: Вих. 2:7, 11, 13.
- 2:10 Я… з води «Мойсей» єгипетською мовою звучить подібно як до слова «мати», так і до слів «врятований з води».
- 2:14 учора Ці слова наведені виключно у давньогрецькому тексті.
- 2:18 Реуел Його також звали «Єтрою».
- 2:22 Ґершом Ім’я «Ґершом» походить від слів «чужинець» і «там».
Copyright © 2007 by Bible League International