Естер 1-10
Ukrainian Bible
1 І сталося за днів Ахашвероша, це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім округ,
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Сузи.
3 Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ,
4 показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день.
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього народу, що знаходився в замку Сузи, від великого й аж до малого, гостину на сім день на садковому подвір'ї царського палацу.
6 Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віссоновими та пурпуровими шнурами, висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах. Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру.
7 А напої подавали в золотому посуді, в посуді все різному, і царського вина було вельми щедро, за великою спроможністю царя.
8 А пиття було за встановленим порядком, ніхто не примушував, бо цар так установив усім значним свого дому, щоб чинили за вподобою кожного.
9 Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша.
10 Сьомого дня, коли цареві стало весело на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом евнухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,
11 привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, щоб показати народам та зверхникам її красу, бо була вона вродливого вигляду.
12 Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом, що було передане їй через евнухів. І сильно загнівався цар, і в ньому горіла його лютість!
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право,
14 а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перських та мідійських, які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві:
15 Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала слова царя Ахашвероша, переданого їй через евнухів?
16 І сказав Мемухан перед царем та князями: Не перед самим царем провинилася цариця Вашті, але й перед усіма князями та перед усіма народами, що по всіх округах царя Ахашвероша.
17 Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла!
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву!
19 Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї.
20 А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.
21 І була приємна ця рада в очах царя та князів, і цар зробив за Мемухановим словом.
22 І порозсилав він листи до всіх царських округ, до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі своєму, і говорив про це мовою свого народу.
2 По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашвероша, згадав він про Вашті, і що вона зробила, і що було заряджене про неї.
2 І сказали царські отроки, його слуги: Нехай пошукають для царя дівчат, уродливих на вигляд паннів,
3 і нехай цар призначить урядників по всіх округах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, паннів уродливого вигляду, до замку Сузи, до дому жінок під руку Геґая, царського євнуха, сторожа жінок, і дати їм потрібне для їхнього причепурення.
4 А та дівчина, що буде найкраща в царських очах, буде царювати замість Вашті. І була приємна ця рада у царевих очах, і він зробив так.
5 А в замку Сузи був один юдеянин, а ім'я йому Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, муж Веніяминівець,
6 що був узятий з Єрусалиму з тим полоном, який був узятий разом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоносор, цар вавилонський.
7 І він виховував Гадассу, вона ж Естер, дочку свого дядька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку.
8 І сталося, коли був оголошений царський наказ та закон його, і коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку Геґая, то взята була й Естер до царського дому під руку Геґая, сторожа жінок.
9 І була та дівчина хороша в його очах, і мала ласку перед ним, і він приспішив видати їй потрібне для її причепурення й її частки, та дати їй сімох відповідних дівчат із царського дому. І він перемістив її та дівчат її до найкращого місця в домі жінок.
10 Естер не виявила ні про народ свій, ні про місце свого народження, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виявляла.
11 А кожного дня Мордехай ходив до подвір'я дому жінок, щоб довідатись, як мається Естер та що вона робить.
12 А коли приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ахашвероша, коли кінчалися дванадцять місяців установленого порядку для жінок, бо так виповнялися дні їхнього причепурювання: шість місяців мирровою оливою, а шість місяців пахощами та іншим потрібним для причепурювання жінок,
13 то з тим дівчина приходила до царя: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царського.
14 Ввечорі вона приходила, а ранком вона верталася до другого дому жінок під руку Шаазґаза, царського евнуха, сторожа наложниць. Вона вже не входила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покликана за ім'ям.
15 А коли настала черга для Естери, дочки Авіхая, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за дочку, щоб іти до царя, вона нічого не жадала, як тільки того, що казав Геґай, царський евнух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
16 І була взята Естер до царя Ахашвероша, до царського дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царювання його.
17 І цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям понад усіх дівчат, і він поклав царську корону на її голову, і зробив її царицею замість Вашті.
18 І справив цар велику гостину для всіх своїх князів та своїх слуг, гостину для Естери, і зробив полегшення для округ, і дав дарунка за царською спроможністю.
19 А коли збирали дівчат другий раз, то Мордехай сидів при царській брамі.
20 Естер же не виявляла місця свого народження та народу свого, як наказав був їй Мордехай, бо Естер виконувала Мордехаєве слово так, як коли була в нього на вихованні.
21 Тими днями, коли Мордехай сидів у царській брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські евнухи зо сторожів порогів, і задумували простягнути руку на царя Ахашвероша.
22 І стала відома ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Естер, а Естер переказала цареві в імені Мордехая.
23 І була розвідана ця справа, і знайдено так, і ті обоє були повішені на шибениці. І було записане це в хроніці перед обличчям царським.
3 По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.
2 А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.
3 І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?
4 І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.
5 І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...
6 І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.
7 Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.
8 І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.
9 Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!
10 І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.
11 І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!
12 І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.
13 І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.
14 Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.
15 Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.
4 А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!
2 І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні.
3 А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...
4 І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це. І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.
5 І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого то жалоба?
6 І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.
7 І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.
8 І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.
9 І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.
10 І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:
11 Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір'я непокликаний, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар простягне золоте берло, і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...
12 І переказали Мордехаєві Естерині слова.
13 І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв...
14 Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...
15 І сказала Естер відповісти Мордехаєві:
16 Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...
17 І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.
5 І сталося третього дня, і вбрала Естер царські шати, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царського дому. А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому.
2 І сталося, як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.
3 І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!
4 А Естер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я вчиню йому!
5 І сказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман у гостину, що вчинила Естер.
6 І сказав цар до Естери при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!
7 І відповіла Естер та й сказала: Моє жадання та моє прохання таке:
8 Якщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві вгодне, щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє, нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом.
9 І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая.
10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.
11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.
12 І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!
13 Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...
14 І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.
6 Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав принести Книгу пам'яток, Хроніки, і вони читалися перед обличчям царським.
2 І знайдене було написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царських евнухів, зо сторожів порога, що задумували були простягнути руку на царя Ахашвероша.
3 І сказав цар: Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це? І сказали цареві отроки, що прислуговували йому: Нічого йому не зроблено...
4 І спитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського дому, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготовив для нього.
5 І сказали отроки царя до нього: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Нехай увійде!
6 І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче чести? І подумав Гаман у серці своїм: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?
7 І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар жадає чести,
8 нехай принесуть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.
9 І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І нехай зодягнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай возять його на коні на міській площі, і нехай кличуть перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
10 І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що ти говорив!
11 І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і кричав перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
12 І вернувся Мордехай до царської брами, а Гаман поспішив до дому свого сумний та закривши голову...
13 І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впадеш перед ним!...
14 Ще вони говорили з ним, а евнухи царські прибули й поспішили відвести Гамана на гостину, яку зробила Естер.
7 І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.
2 І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!
3 І відповіла цариця Естер та й сказала: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій на прохання моє!
4 Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння...
5 Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?
6 І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...
7 А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...
8 І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...
9 І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній!
10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...
8 Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.
2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.
3 І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...
4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,
5 та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?
7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.
8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.
9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.
10 І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,
12 одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.
13 Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.
14 Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.
15 А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!
16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!
17 І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.
9 А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,
2 зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.
4 Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.
5 І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.
6 А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,
8 і Пората, і Адалію, і Арідата,
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,
10 десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.
11 Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.
12 І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.
13 І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.
14 І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.
15 І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.
16 А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.
17 Це було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.
18 А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.
19 Тому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,
21 щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,
22 які ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.
23 І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,
24 що аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.
26 Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,
27 юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.
28 А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.
29 І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.
30 І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,
31 щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.
32 А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.
10 І наклав цар Ахашверош данину на землю та на морські острови.
2 А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар, ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських.
3 Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив мир! для всіх нащадків своїх.
Есфирь 1-10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Цариця Вашті не підкоряється цареві
1 Це сталося за часів царювання Артасеркса[a], який правив ста двадцятьма сімома провінціями від Індії до Ефіопії. 2 Це було в ті дні, коли цар Артасеркс сидів на престолі у палаці в столичному місті Сузі.
3 На третій рік свого царювання Артасеркс влаштував свято для своїх воєначальників та придворних, для головнокомандуючих персів та мидіан та знаті, були там присутні й намісники провінцій. 4 Свято тривало сто вісімдесят днів, протягом яких він демонстрував величезні багатства царства та пишні скарби його величності. 5 А по закінченні того свята цар влаштував свято для всього народу, що жив у місті Сузі, для бідних і багатих. І свято те тривало сім днів і відбувалося в саду царського палацу, обнесеного парканом. 6 Білі та фіолетові завіси з тонкої бавовни, перев’язані віссоновими та пурпуровими шнурами, звисали зі срібних карнизів, вмонтованих між мармурових колон. Золоті та срібні дивани стояли на помості, оздобленому порфіром[b], мармуром, перлами та коштовним камінням. 7 Напої подавалися в позолочених кубках, і всі кубки були різні. І рікою лилося царське вино, як личить царській щедрості. 8 За наказом, питво було в необмеженій кількості. Бо цар наказав кожному наливати досхочу.
9 У цей самий час цариця Вашті справляла свято для жінок у палаці царя Артасеркса.
10 На сьомий день, як цар розвеселився від вина, він мав розмову з Мегуманом, Візтою, Харбоном, Віґтою, Аваґтою, Зетаром, Карказом—сімома євнухами, що прислужували царю Артасерксу. 11 Він наказав привести царицю Вашті до нього в царському вінці. Він хотів показати її красу люду та вельможам, бо була вона дуже вродлива.
12 Але цариця Вашті відмовилася прийти до царя, за наказом, переданим через євнухів. Цар був украй розлючений і розгніваний. 13 Отож він порадився з мудрецями, які добре зналися на поточних справах, бо він завжди так робив—звертався до людей, обізнаних у справах закону та права. 14 А близькими до нього були царські радники та наближені: Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерез, Марсена та Мемукан. То були сім найвпливовіших вельмож Персії та Мидії. Вони мали особливу ласку: бачити царя. То були найвищі службовці царства. 15 Цар запитав їх: «Що слід зробити з царицею Вашті, згідно з законом, яка не виконала наказу царя Артасеркса, що їй передано було через євнухів?»
16 І відповів Мемукан цареві та наближеним: «Цариця Вашті образила не самого царя, а й усіх наближених, а також усі народи, що живуть у провінціях царя Артасеркса. 17 Бо вчинок цариці стане відомий усім жінкам, і це може викликати їхню непокору та зневагу до своїх чоловіків. Вони казатимуть: „Коли цар Артасеркс наказав цариці Вашті прийти до нього, вона не прийшла”. 18 Уже сьогодні чутки поширюються серед жінок перських та мидіанських вождів як цариця вчинила. І поширюють вони ті чутки серед усіх наближених царя, і це породить зневагу й гнів. 19 Якщо цар згоден, то нехай видасть він царський указ, нехай його буде записано до законів персів та мидіан, щоб ніхто не міг його порушувати. В указі тому має говоритися, що Вашті віднині ніколи не має права з’являтися на очі цареві Артасерксу, а царські її привілеї буде передано іншій жінці, кращій за неї. 20 І як почують про той указ по всьому царстві великому, то всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого».
21 Ця порада сподобалася цареві та його вельможам. Цар послухався поради і зробив, як казав Мемукан. 22 І розіслав він листи по всіх царських провінціях, кожному народу його мовою, проголошуючи, що кожен чоловік має бути правителем свого дому.
Естер стає царицею
2 Після того, як вгамувався гнів царя Артасеркса, згадав він Вашті й те, що зробила вона, і ухвалу, яку він видав щодо неї. 2 Тоді особистий царський слуга сказав: «Треба підібрати цареві молодих вродливих незайманих дівчат. 3 Нехай цар призначить довірених осіб для цього по всіх провінціях. Нехай зберуть вони гарних дівчат до палацу в Сузі, до гарему під наглядом Хеґая, царського євнуха, наглядача гарему. І той має дати їм усім необхідні прикраси. 4 І та дівчина, яка сподобається цареві, займе місце цариці Вашті в палаці». Ця думка сподобалася цареві, і він так і зробив.
5 Був у Сузі, в столиці, один юдей на ім’я Мордекай, син Яїра, сина Шимея, сина Кіша, з коліна Веніаминового. 6 Він був взятий з Єрусалима разом із полоненими з Єгояхином[c], царем юдейським. Його виселив Навуходоносор, цар вавилонський. 7 Він був опікуном Хадасси (яку також звали Естер), дочки свого дядька, бо не було в неї ні батька, ні матері. Він удочерив її, як рідну, після смерті її батьків. Хадасса була прекрасна і чарівна.
8 Коли слово царське і його наказ стали відомі й коли багато дівчат було зібрано до Хеґая до столиці Сузі, Естер також взяли до царських палат під опіку Хеґая, наглядача гарему. 9 Дівчина сподобалась йому й добилася його прихильності. Хеґай забезпечив їй добрий нагляд, її смачно годували і вдягали. І ще царського дому було відібрано для неї сім служниць-дівчат. Потім він перевів Естер із служницями до найкращого покою в гаремі. 10 Естер ніколи не згадувала про свій народ і своїх предків, бо Мордекай заборонив їй про це говорити. 11 Щодня Мордекай ходив по подвір’ю гарему, аби дізнатися, як живеться Естер і що діється з нею.
12 Згідно з правилами того часу, дівчата перед тим, як прийти до палат царя Артасеркса, мали дванадцятимісячний термін плекання краси. Шість місяців вони приймали миртові ванни, і шість місяців намазувалися бальзамовими оліями та жіночими пахощами. 13 І тільки після того дівчина могла прийти до царя. І хоч би що бажала, вона могла взяти з собою з гарему до царських палат. 14 Увечері вона мала йти до царя, а вранці поверталася до іншого гарему під нагляд Шаашаґаза, царського євнуха, наглядача наложниць. І не могла вона повернутися до царя, доки він сам не схоче її бачити й не покличе на ім’я.
15 Коли настала черга Естер, дочки Авігаїла, Мордекаєвого дядька, який виховував її, як рідну доньку, йти до царя, вона не просила нічого, крім того, що порадив їй Хеґай, царський євнух, наглядач над жінками. Естер подобалася всім, хто бачив її. 16 Естер було взято до палат царя Артасеркса десятого місяця, то був місяць Тевет, на сьомому році його царювання.
17 Цареві Естер сподобалася більше всіх інших жінок. Вона завоювала його прихильність і відданість більше, ніж інші дівчата. Він увінчав її царською короною і зробив царицею замість Вашті. 18 Цар влаштував велике свято на честь Естер для своїх вельмож та слуг, та й для провінцій зробив вільний від роботи день. І роздав він дари—справжні царські дарунки.
Лихий задум стає відомий Мордекаю
19 Мордекай саме сидів біля царської брами, коли вдруге було зібрано всіх дівчат. 20 Естер так і не згадувала своїх пращурів, ані свій народ, як і наказував їй Мордекай. Вона слухалася всього, що казав їй Мордекай, як то було й тоді, коли він виховував її.
21 Отож саме в той час, коли Мордекай сидів біля царської брами, Біґтана й Тереш, царські євнухи й стражники, були дуже розлючені. І змовилися вони вбити царя Артасеркса. 22 Мордекай дізнався про ту змову і розповів цариці Естер, а Естер розповіла цареві, посилаючись на Мордекая. 23 Справу було розслідувано, і виявилося, що то була правда. І тих двох повісили на шибениці. І було те записано в царських літописах.
План Гамана знищити євреїв
3 Після цих подій цар Артасеркс звеличив Гамана, сина Гаммедата аґаґійського. Він надав йому більше влади і поставив над усіма своїми наближеними вельможами. 2 І усі слуги царя, які охороняли царську браму, мали бити поклони й ставати на коліна перед Гаманом, бо так наказав цар. Але Мордекай не бив поклонів і не ставав на коліна. 3 І слуги царя, які охороняли царську браму, спитали його: «Чому ти порушуєш царський наказ?»
4 День-у-день вони нагадували йому, та він не слухався. Тоді вони розповіли про те Гаманові, щоб побачити, чи пояснення Мордекая, який посилався на те, що він єврей, чогось варті. 5 Гаман побачив, що Мордекай не б’є поклони і не стає перед ним на коліна, і страшенно розлютився. 6 Але він подумав, що знищити одного Мордекая замало, бо йому сказали, до якого народу належить Мордекай. Отож Гаман задумав знищити всіх євреїв як народ Мордекая, щоб не жили вони в царстві Артасеркса.
7 В перший місяць (нісан) дванадцятого року царювання Артасеркса було кинуто пур, тобто жереб, перед Гаманом, щоб вибрати певний день і місяць. Випав дванадцятий місяць Адар. 8 Гаман сказав царю Артасерксу: «Ми маємо один народ, що розкиданий і розсіяний поміж народами в усіх провінціях твого царства, їхні звичаї відрізняються від звичаїв усіх інших народів, вони не додержуються царських законів, тож не годиться цареві терпіти їх. 9 Якщо ласка царя, то нехай буде видано наказ про їхнє знищення. І дозволь одважити мені десять тисяч талантів[d] срібла, що буде платнею для виконавців цього наказу. І нехай будуть вони покладені до царської скарбниці».
10 Тож цар зняв з руки перстень з печаткою і віддав його Гаману, сину Гаммедата аґаґійського, ворогові євреїв. 11 І сказав цар Гаманові: «Гроші нехай лишаться у тебе. Чини з цими людьми так, як вважаєш за потрібне».
12 Отож тринадцятого дня першого місяця було скликано царських писарів, і за наказом Гамана було написано укази до царських сатрапів, до правителів усіх провінцій, до намісників царя у кожного народу й кожній провінції їхніми письмом та мовою. І було то написане від імені царя Артасеркса і запечатане царським перснем-печаткою. 13 Накази ті були розіслані через уповноважених гінців по всіх царських провінціях. Усіх євреїв слід було винищити і вбити, стерти з лиця землі: від малого до старого, дітей і жінок, в один день—тринадцятий день дванадцятого місяця Адара. Майно їхнє наказано було вважати воєнною здобиччю. 14 Примірник того наказу треба було розповсюдити як закон у кожній провінції, проголосити всім народам, щоб усі були готові до його виконання в призначений день.
15 Гінці розлетілися з царським наказом, несучи закон, що прийнятий був у палаці в місті Сузі. Цар та Гаман сиділи, випивали, а місто Суза перебувало в страшній тривозі.
Естер говорить з царем
4 Як почув Мордекай, що сталося, то розідрав одяг свій на шматки, вбрався у волосяницю й посипав голову попелом. Потім вийшов він у центр міста й плакав і побивався голосно та гірко. 2 Тоді підійшов він і став біля царської брами, бо ніхто у волосяниці не міг пройти крізь царську браму.
3 А по всіх провінціях, куди дійшов царський наказ, стояв великий смуток, піст, плач і голосіння євреїв.
4 Коли прислужниці та євнухи Естер прийшли до неї і розповіли про те, що сталося, цариця вельми засмутилася. І послала вона вбрання, щоб перевдягнути Мордекая, бо хотіла, щоб зняв він ту волосяницю. Однак він того вбрання не прийняв. 5 Потім Естер покликала Гатака, одного з царських євнухів, який був її слугою. Вона дала йому розпорядження щодо Мордекая дізнатися, що відбувається і чому. 6 Гатак вийшов до Мордекая на міську площу, що перед царською брамою. 7 І розповів йому Мордекай про все, що відбулося, і про ту суму грошей, що призначив Гаман на винищення євреїв. 8 Мордекай дав Гатаку копію указу, проголошеного в Сузі про знищення євреїв, щоб той дав почитати Естер, і попросив його все їй розповісти. І сказав, щоб він змусив Естер піти до царя й молити його про ласку до її народу.
9 Тож пішов Гатак і розповів Естер усе, що повідав Мордекай.
10 Тоді Естер звернулася до Гатака й наказала передати Мордекаю таке: 11 «Усі підлеглі царя і люди по всіх провінціях знають, що будь-кого: чоловіка чи жінку—хто ввійде до царя без його запрошення у внутрішнє подвір’я, буде покарано на смерть. Тільки якщо цар простягне до незапрошеного своє золоте берло, той залишиться в живих. А мене цар не запрошував уже тридцять днів».
12 І Гатак передав Мордекаю слова Естер. 13 На те Мордекай дав Естер таку відповідь: «Не сподівайся, що лиш ти одна з усіх євреїв уникнеш смерті в царському палаці. 14 Але якщо ти промовчиш зараз, то спасіння євреям прийде, однак якимось іншим шляхом. Але ти і рідня твого батька загинуть. І хто знає, може те становище, яке ти зараз посідаєш в царстві, надано тобі було саме заради цієї години?»
15 Тоді Естер передала Мордекаю таке: 16 «Іди збери всіх євреїв, яких тільки можна знайти в Сузі, і постіться за мене. Не їжте й не пийте три дні й три ночі. Я і служниці мої теж будемо поститися. А потім, як я піду до царя всупереч закону, то, якщо мені судилося загинути, я загину».
17 Мордекай пішов і зробив саме так, як наказала йому Естер.
Естер говорить з царем
5 А на третій день вбралася Естер у свій царський одяг й вийшла у внутрішнє подвір’я перед палацом. Цар саме сидів на троні в царському палаці, навпроти вхідних дверей до будівлі. 2 І як побачив цар царицю Естер, яка стояла в дверях, вона йому приглянулася, то простяг цар до неї золоте берло. Естер підійшла ближче й торкнулася того берла з іншого кінця.
3 Тоді цар сказав їй: «Чого ти бажаєш, царице Естер? Хоч чого б ти побажала, тобі буде дано, хоч би й півцарства».
4 Та Естер відповіла: «Якщо ласка царя, нехай цар і Гаман прийдуть сьогодні на бенкет, що я влаштовую на честь царя». 5 І цар наказав: «Швидко приведіть Гамана, щоб могли ми вчинити, як попросила Естер». Цар і Гаман прийшли на бенкет, що влаштувала Естер. 6 І як пили вони вино, цар сказав Естер: «Хоч чого б ти попросила, я дам тобі. Навіть якщо півцарства забажаєш, одержиш».
7 На те Естер відповіла: «Моє прохання і бажання таке. 8 Якщо є на те царська ласка і якщо цар хотів би вдовольнити те, про що я прошу, то нехай цар і Гаман прийдуть на бенкет, який я влаштую завтра, а я все зроблю за царським словом».
Гаманів гнів на Мордекая
9 Гаман того дня вийшов із царського палацу щасливий і вдоволений. Але як побачив Гаман Мордекая біля царської брами, і той не підвівся навіть, щоб шану йому виказати й не тремтів перед ним, то розлютився Гаман на Мордекая страшенно. 10 Але Гаман стримався й пішов додому. І послав він по своїх друзів та дружину своєю Зереш. 11 І розповів Гаман про своє багатство, про величезну кількість підлеглих і про те, як звеличив його цар і як підніс його над усією знаттю й слугами царевими. 12 І Гаман вів далі: «А також цариця Естер не запросила нікого, крім мене, на бенкет, який вона влаштувала на честь царя. І на завтра я теж із царем запрошений. 13 Але все те для мене нічого не варте, як побачу я єврея Мордекая, що сидить біля царської брами».
14 І дружина його Зереш і всі його друзі сказали: «Хай збудують шибеницю заввишки в п’ятдесят ліктів[e]. А зранку скажи цареві: „Нехай Мордекая на ній повісять”. І йди собі з радістю на бенкет із царем». Та порада сподобалась Гаману і наказав він поставити шибеницю.
Вшанування Мордекая
6 Тієї ночі цар не міг заснути. Він наказав слугам принести книгу Хронік Царів, і вони читали її Артасерксу. 2 І як дійшли до записів про те, як Мордекай сповістив про змову проти царя Артасеркса двох царських євнухів з вартових брами Біґтани й Тереша, 3 цар спитав: «Яку шану й винагороду дістав за це Мордекай?» Та слуги відповіли: «Для нього нічого не було зроблено».
4 Цар спитав: «Хто зараз стоїть у дворі?» А якраз Гаман вийшов на подвір’я царського палацу, щоб поговорити з царем, щоб повісити Мордекая на шибениці, яку він йому спорудив.: 5 І слуги царя сказали йому: «Гаман якраз стоїть на подвір’ї». Цар мовив: «Хай він зайде».
6 Гаман зайшов. І цар звернувся до нього: «Що б таке зробити людині, яку б цар хотів вшанувати?» Гаман собі подумав: «То кого ж би цар хотів вшанувати, як не мене?» 7 Отож відповів він цареві: «Для того, кого цар хоче вшанувати, зробіть таке: 8 нехай принесуть царське вбрання, яке сам цар вдягає, і коня, на якому сам цар верхи їздить, і нехай вінець йому на голову одягнуть. 9 Одяг і коня нехай тримає найпочесніший придворний. Нехай вдягнуть того чоловіка, якого цар хоче вшанувати, і нехай він верхи проїде міською площею. І нехай той, хто йтиме поперед нього, вигукує: „Отакі почесті для людини, яку хоче вшанувати цар”».
10 І цар сказав Гаману: «Мерщій візьми царське вбрання й коня, точнісінько як ти сказав, і зроби це для єврея Мордекая, який сидить біля царської брами. Та щоб нічого не упустив із того, як сказав».
11 Отож узяв Гаман вбрання і коня й одягнув Мордекая, і проїхав той верхи міською площею, а Гаман перед ним вигукував: «Отакі почесті для людини, яку цар хоче вшанувати».
12 Після того Мордекай повернувся до царської брами, а Гаман поспішив додому, і ридав, покривши голову. 13 Тоді Гаман розповів про все, що сталося, своїй дружині Зереш та друзям. Його мудрі дорадники та жінка Зереш сказали йому: «Якщо Мордекай, перед яким ти схилився, один з юдеїв, то тобі його не перемогти. Натомість він тебе переможе».
14 Вони все ще розмовляли, коли прийшли царські євнухи. Вони поспішили забрати Гамана на бенкет, що влаштувала Естер.
Страта Гамана
7 Отож цар і Гаман пішли на бенкет до цариці Естер. 2 І цар сказав Естер: «Це другий день, як ми п’ємо вино. Хоч яке було б твоє прохання, царице Естер, воно буде виконане. Навіть якщо забажаєш півцарства, то отримаєш».
3 На те цариця Естер відповіла: «Якщо така милість твоя до мене, о царю, якщо твоя ласка, то нехай життя моє буде віддане мені, це моє прохання, та життя мого народу—моєму народу. 4 Бо я і мій народ віддані на знищення, вбивство і винищення. Таке моє бажання. І якби були ми запродані, як раби й рабині, я б мовчала, бо цим не варто було б турбувати царя».
5 Цар Артасеркс спитав Естер: «Хто він? Де той, хто міг таке замислити?» 6 І сказала йому Естер: «Цей недруг і ворог—підлий Гаман». І затремтів Гаман перед царем і царицею. 7 Тоді цар страшенно розлютився, залишив келих і вийшов у сад, а Гаман стояв і молив царицю Естер за своє життя, бо розумів, що кара царя буде сповна.
8 Коли цар повернувся з саду знову до бенкетної зали, Гаман лежав долілиць біля дивана Естер. І цар сказав: «Невже він навіть і царицю буде ґвалтувати, коли я в домі?» Не встиг цар мовити ті слова, як Гамана вже вбили[f]. 9 Тоді Харбона, один із царських євнухів, сказав: «Якраз і шибениця стоїть у Гамана біля дому, п’ятдесят ліктів[g] заввишки, Гаман приготував її для Мордекая, чоловіка, що попередив царя». І сказав цар: «Гамана там повісити». 10 Отож повісили Гамана на тій самій шибениці, яку він приготував для Мордекая. І гнів царський вгамувався.
Царський наказ допомогти євреям
8 Того ж дня цар Артаксеркс віддав цариці Естер маєток Гамана, ворога євреїв. Цар наблизив до себе Мордекая, бо Естер розповіла йому, що Мордекай її родич. 2 І передав цар перстень з печаткою Мордекаю, а Естер призначила Мордекая відповідальним за маєток Гамана.
3 Естер впала до царевих колін і знову звернулася до царя. Вона плакала й благала милості його, аби відвернути зло Гамана аґаґійського, ту змову, що плів він проти євреїв. 4 І цар простягнув до Естер золоте берло, і підвелася Естер, і встала перед царем.
5 Тоді вона мовила: «Якщо ласка царя, і я знайшла милість у тебе, і якщо моє прохання справедливе в очах царя, і він добрий до мене, то нехай відізвані будуть ті листи, що є змовою Гамана, сина Гаммедата аґаґійського, в яких Гаман наказав винищити євреїв по всіх царських провінціях. 6 Бо як я можу витримати, коли бачу, яке лихо спіткало мій народ? Як я можу пережити, коли бачу винищення свого роду?»
7 Цар Артасеркс сказав цариці Естер і єврею Мордекаю: «Я віддав маєток Гамана Естер, а його повісили на шибениці, бо замислив він повбивати євреїв. 8 Тепер ви напишете до євреїв, що ви вважаєте за потрібне, від імені царя. І скріпите царською печаткою, бо наказ, писаний від імені царя й запечатаний царською печаткою, не може бути змінено».
9 Тоді ж покликали царських писарів. І було то на третій місяць, місяць Сиван, двадцять третього дня. І новий наказ було написано, такий, як звелів Мордекай, до євреїв, до сатрапів, до правителів і вельмож у провінціях від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій: до кожної провінції її писемністю, і до кожного народу його мовою, і до євреїв їх письмом та їхньою мовою. 10 І писав Мордекай той наказ від царського імені й запечатував царським перснем з печаткою. І розіслав він листи гінцями, і помчали вони верхи на найкращих конях з царської стайні.
11 Ось що згідно з царським наказом дозволялося євреям по всіх містах:
«Збиратися й захищати своє життя. Знищувати, вбивати й винищувати всіх озброєних людей з будь-яких народів чи провінцій, які на них нападають, на їхніх жінок і дітей, а маєтки ворогів грабувати».
12 День, установлений для всіх провінцій царя Артасеркса, був тринадцятим днем дванадцятого місяця Адара. 13 Той наказ було передано як закон в усі провінції і проголошено всім народам. Усе було зроблено, щоб євреї підготувалися до того особливого дня, коли могли б помститися своїм ворогам. 14 Гінці на царських конях за царським наказом гнали якнайшвидше. Отож закон той також було проголошено і в столиці Сузі.
15 А Мордекай вийшов від царя, вбраний у царський одяг, пурпурний та білий, у золотому вінці, в білому вбранні й пурпуровій мантії. А місто Суза веселилося й раділо. 16 Для євреїв то був світлий день радості, щастя й честі.
17 І в кожній провінції, в кожному місті, куди лиш приходив царський наказ і хоч де був би проголошений той закон, радість і щастя, свято й благоденство наставали для юдеїв. І багато інших народів землі ставали юдеями, бо вони почали боятися євреїв.
Перемога євреїв
9 На тринадцятий день дванадцятого місяця Адара, того дня, коли мав бути виконаний царський наказ, саме того дня вороги євреїв мали підкорити їх, а сталося навпаки: євреї взяли гору над тими, хто ненавидів їх. 2 Євреї збиралися в містах, по всіх провінціях царя Артасеркса, щоб розправитися з тими, хто хотів заподіяти їм зло. І ніхто не міг їм протистояти, бо жах охопив народи. 3 І всі вельможі та сатрапи, правителі й царські намісники—всі підтримували євреїв, бо боялися Мордекая. 4 Бо ж був Мордекай поважною людиною при дворі, і вплив його був відчутний по всіх провінціях, бо був той чоловік Мордекай впливовий і владою наділений.
5 Тоді вдарили євреї по своїх ворогах мечами, знищуючи й руйнуючи все. І що хотіли, те й робили зі своїми ворогами. 6 І в столиці Сузі євреї вбили та знищили п’ятсот чоловік. 7 Отож вони вбили Парсандату, Далфона, Аспата, 8 Порату, Адалію, Арідату, 9 Пармашту, Арізая, Арідая та Вайзату, 10 десятьох синів Гамана, сина Гаммедата, ворога євреїв. Але жодного грабунку не чинили.
11 Того ж дня царю доповіли про кількість убитих у столиці Сузі. 12 І цар сказав цариці Естер: «У столиці Сузі євреї вбили та винищили п’ятсот чоловік, серед них десять синів Гамана. Що ж зробили вони в царських провінціях? Хоч яке було би прохання твоє, хоч чого б ти забажала, все буде зроблено».
13 І сказала Естер: «Якщо на те воля царя, дозволь тим юдеям, що в Сузі, завтра чинити так само, як сьогодні. А також нехай сини Гамана будуть повішені на шибеницях».
14 Отож цар наказав, щоб було так, як попросила Естер, і наказ було оголошено в Сузі, й повісили вони десятьох синів Гамана. 15 Отож євреї, що були в Сузі, зібралися на чотирнадцятий день місяця Адара і вбили вони триста чоловік у Сузі. Але жодним грабунком не займалися.
16 Та й інші євреї, що жили в царських провінціях, зібралися разом, захистили себе, звільнилися від своїх недругів і повбивали ворогів—усього сімдесят п’ять тисяч. Та жодного грабунку не чинили. 17 То було на тринадцятий день місяця Адара, а на чотирнадцятий день вони відпочивали. І призначили вони той день днем свята й бенкету.
Свято Пурим
18 А євреї, що були в Сузі, зібралися на тринадцятий день місяця й на чотирнадцятий. Отож відпочинок вони мали на п’ятнадцятий день і зробили той день святковим і радісним. 19 Саме тому євреї, які живуть по селах і містах, відзначають чотирнадцятий день місяця Адара як славний день свята й радості, і всі обдаровують одне одного.
20 Мордекай написав про ті події і розіслав листи всім євреям, які жили по провінціях царя Артасеркса, 21 щоб святкували вони чотирнадцятий день місяця Адара і п’ятнадцятий день щорічно. 22 То були дні, коли євреї звільнилися від ворогів своїх, місяць, коли туга перетворилася на свято, а плач на день щастя. Мордекай наказав їм, щоб відзначали цей день як радісне свято. Вони мусили влаштовувати учти, дарувати одне одному дарунки й обдаровувати бідних.
23 Отож євреї погодилися відзначати це свято, яке самі й започаткували і про яке написав їм Мордекай.
24 Гаман, син Гаммедата аґаґійського, ворог усіх євреїв, змовився знищити всіх євреїв. І кинув він пур, тобто жереб, щоб обрати день, коли він вигубить та винищить їх. 25 Але коли Естер пішла до царя поговорити з ним, Артасеркс розіслав нові укази, які не тільки зруйнували плани Гамана, але й обернули проти нього все те зло, що він замислив заподіяти юдеям. Отож Гамана та його і синів повісили на стовпах.
26 Отож люди прозвали ті дні «Пурим», від слова пур, тобто жереб. Отак, згідно з Мордекаєвим листом, і з усім, що самі вони бачили й пережили. 27 Юдеї утвердили й прийняли для себе та нащадків своїх і до всіх, хто до них пристав, відзначати ті два дні у певний час року. 28 Ці дні слід пам’ятати й відзначати в кожному наступному поколінні, в кожному роді, в кожній провінції, в кожному місті. Ці дні Пурим завжди мають святкуватися євреями, і пам’ять про них навіки має лишитися з їхніми нащадками.
29 Тоді цариця Естер, дочка Авігаїла, разом з євреєм Мордекаєм написала з усією владою, щоб підтвердити другий лист Мордекая стосовно Пурима. 30 Листи зі звісткою про Пурим було надіслано до ста двадцяти семи провінцій царя Артасеркса, зі словами миру та злагоди[h]. 31 Листи було розіслано, аби встановити належний час святкувань, як постановив для них єврей Мордекай і цариця Естер і як самі євреї визначили для себе та своїх нащадків—правила інших своїх свят із днями святкування, посту й жалоби. 32 У листі Естри були встановлені правила для пуримських вельмож. І було те записано в літопис.
Вшанування Мордекая
10 По тому цар Артасеркс встановив податки по всій землі аж до моря. 2 А всі владні й могутні діяння Артасеркса та великі діла Мордекая, якого наблизив до себе цар, описані у книзі Хронік Царів Мидіанських та Перських. 3 Бо єврей Мордекай був другою людиною після царя Артасеркса, дуже впливовим і шанованим своїми одноплемінниками-євреями. Він дбав про добробут і завжди виступав як поборник миру для всього свого народу.
Footnotes
- 1:1 Артасеркса Або «Ахазуеруса», який царював у Персії приблизно від 464 до 438 рр. до Р. Х.
- 1:6 порфір Каміння червоного або пурпурного кольору.
- 2:6 Єгояхин У гебрейському тексті «Єхонія»—цар, якого полонили у 597 р. до Р. Х. Також див.: Ест. 27:20, 28:4; 29:2.
- 3:9 десять тисяч талантів Приблизно 345 т.
- 5:14 п’ятдесят ліктів Приблизно 25 м.
- 7:8 вбили Буквально «накрили Гаманове обличчя».
- 7:9 п’ятдесят ліктів Приблизно 25 м.
- 9:30 зі словами миру та злагоди Див.: Зах. 8:19 де розповідається про те, як потрібно відсвятковувати Божі свята та навіщо Бог їх встановив.
Copyright © 2007 by Bible League International