3 Царств 19

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ілля тікає до Хорева

19 Тепер Агав розповів Єзевел усе, що зробив Ілля, і як він порубав усіх пророків. ² Тож Єзевел послала посланця до Іллі сказати: «Нехай я матиму справу з богами, нехай мене покарають вони, якщо завтра до цього часу я не зроблю твоє життя таким же, як у когось із них». ³ Ілля злякався і втік, щоб врятувати своє життя. Коли він пішов до Беершеби в Юдеї, то залишив там свого слугу, ⁴ а сам тим часом пішов на день блукати пустелею. Він підійшов до ракити, сів під нею і молився, щоб умерти. «Годі з мене, Господи,—сказав він.—Візьми моє життя. Я не кращий від своїх пращурів». ⁵ Потім він ліг під деревом і заснув. Аж Ангел торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж». ⁶ Він озирнувся й над головою побачив буханку хліба, спечену на вугіллі і жбан води. Він поїв і попив, а потім ліг знову.

⁷ Ангел Господній повернувся вдруге, торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж, інакше не будеш достатньо сил для далекої мандрівки». ⁸ Він підвівся, поїв і попив. Зміцнів від тієї їжі. Він подорожував сорок днів і сорок ночей, доки не дістався до Хореву, гори Божої. ⁹ Там він зайшов у печеру і перебув ніч.

Господь являється Іллі

І слово Господнє було йому: «Що ти тут робиш, Іллє?»

¹⁰ Він відповів: «Я дуже потерпів за Господа Бога Всемогутнього. Ізраїльтяни відмовилися від Твого Заповіту, зламали Твої вівтарі й віддали мечу Твоїх пророків. Я єдиний, хто залишився, і тепер вони хочуть убити й мене».

¹¹ Господь сказав: «Іди й стань на горі перед Господом, оскільки Господь тут скоро проходитиме»^[a].

Тоді великий вітер розбив гори й струсив скелі перед Господом, але Господь був не у вітру. Після вітру був землетрус, але Господь був не в землетрусі. ¹² Після землетрусу спалахнув вогонь, але Господь був не у вогні. А після вогню прошелестів ніжний шепіт^[b]. ¹³ Коли Ілля почув його, він натягнув плащ на обличчя, пішов і став біля входу в печеру.

Тоді голос сказав йому: «Що ти тут робиш, Іллє?»

¹⁴ Він відповів: «Я дуже потерпав за Господа Бога Всемогутнього. Ізраїльтяни відмовилися від Твого Заповіту, зламали Твої вівтарі й віддали мечу Твоїх пророків. Я єдиний, хто залишився, і тепер вони хочуть убити й мене».

¹⁵ Господь сказав йому: «Повертайся звідки прийшов і йди до пустелі Дамаської. Коли ти туди дістанешся, помаж Газаела царем арамійським. ¹⁶ Також помаж Єгу, сина Німші, царем ізраїльським, і помаж Елішу, сина Шафата з Авель-Мехоли, який стане пророком після тебе. ¹⁷ Єгу повбиває всіх, хто втече від меча Газаела, а Еліша повбиває всіх, хто втече від меча Єгу. ¹⁸ Але Я дозволю вціліти семи тисячам чоловік в Ізраїлі—всім тим, чиї коліна не схилялися перед Ваалом, і чиї вуста не цілували його».

Покликання Еліші

¹⁹ Тож Ілля пішов звідти і знайшов Елішу, сина Шафата. Він орав дванадцятьма упряжками волів, і сам вів дванадцяту пару^[c]. Ілля підійшов до нього й огорнув його своїм плащем^[d]. ²⁰ Еліша тоді залишив своїх биків і подався за Іллєю. «Дозволь мені поцілувати мого батька й мою матір на прощання,—сказав він,—а тоді я піду з тобою».

«Повертайся,—відповів Ілля.—Що я можу тобі зробити? Як я зможу тебе зупинити?»

²¹ Тож Еліша залишив його й повернувся. Він узяв пару своїх волів і зарізав їх. Він спалив знаряддя для оранки й приготував м’ясо, і роздав його людям, і вони з’їли. Потім він вирішив іти за Іллєю і став його помічником.