Font Size
2 царів 23-25
Ukrainian Bible
2 царів 23-25
Ukrainian Bible
23 А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.
2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
5 І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.
7 І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.
8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.
9 Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
10 І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.
11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.
12 А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.
13 А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.
14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
15 А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.
16 І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.
17 І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.
18 А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
19 А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
20 І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
21 І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.
22 Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
25 А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
26 Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.
27 І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!
28 А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
29 За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.
31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
32 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.
33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.
34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.
35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.
36 Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
37 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.
24 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.
2 А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.
3 Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив,
4 а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простити.
5 А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.
7 І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.
9 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу.
11 І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його.
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.
13 І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.
14 І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішло до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю...
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.
16 І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.
17 А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.
18 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
25 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
4 І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
4 Царств 23-25
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
4 Царств 23-25
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Йосія відновлює Угоду
23 Тоді цар скликав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима. 2 Він піднявся до храму Господнього з усіма людьми Юдеї, всіма мешканцями Єрусалима, священиками, пророками, та з усією громадою: від простолюдина до можновладця. Він прочитав так, щоб вони почули все, що було записано в книзі Заповіту, яку знайшли в храмі Господа. 3 Цар став біля колон і уклав Угоду перед Господом: йти за Господом, виконувати Його закони, настанови й правила від щирого серця і всієї душі, та підкорятися заповітам, записаним у цій книзі. Потім усі пристали до Угоди.
4 Цар наказав головному священику Гилкії, священикам другого рангу та охоронцям брами винести з Господнього храму все, що було виготовлене на честь Ваала, Ашери та всіх небесних світил. Він спалив усе те за Єрусалимом, в долині Кідрон, а попіл відправив у Бетел. 5 Він звільнив поганських священиків, яких наставили юдейські царі для служби, і які спалювали запашне куріння на узвишшях юдейських міст та довкола Єрусалима та курили ладан на честь Ваала, сонця й місяця, сузір’їв та всіх небесних світил. 6 Він виніс стовп Ашери з Господнього храму за околицю Єрусалима, в долину Кідрон, і там спалив його. Потім стер на порох і розвіяв той порох по могилах простих людей[a]. 7 Він знищив будинки чоловіків-розпусників, що були в Господньому храмі, де жінки ткали покривала для вшанування Ашери.
8 Йосія привів усіх священиків з юдейських міст і осквернив усі узвишшя від Ґеви й до Беершеби, на яких священики спалювали запашне куріння. Він зруйнував місця поклоніння біля брам, а також на вході до брами Ісуса, володаря міста, зліва від міської брами. 9 Однак священики узвиш не правили службу біля жертовника Господу в Єрусалимі, вони їли опрісноки разом зі своїми братами-священиками.
10 Йосія осквернив Тофет, що в долині Бен-Гінном, так, що ніхто не міг там принести в жертву Молоху сина чи дочку, пославши їх на вогонь. 11 Він розчистив вхід до Господнього храму, прибравши звідти коней, які стояли на подвір’ї біля кімнати служителя на ймення Натан-Мелех, і яких юдейські царі посвятили сонцю. Потім Йосія спалив колісниці, посвячені сонцю.
12 Цар позбивав вівтарі, поставлені юдейськими царями на даху біля горішньої кімнати Агаза й вівтарі, які Манассія збудував у двох подвір’ях Господнього храму. Він потрощив і розвіяв попіл у долині Кідрон. 13 Цар осквернив також узвишшя на схід від Єрусалима, на південь від Нищівної гори. Ці узвишшя збудував ізраїльський цар Соломон, для Ашторет, гидоти сидонян, Хемоша, гидоти Моава й Мілкома, бридкому богу народів Аммона. 14 Йосія потрощив священні камені й збив стовпи Ашери, засипав ці місця людськими кістками.
15 Він розвалив навіть вівтар у Бетелі й те узвишшя, що насипав Єровоам, син Невата, який штовхнув Ізраїль на переступ[b]. Він знищив навіть той вівтар і ті пагорби. Отже, він спалив те узвишшя, стер на порох вівтарні камені, а також спалив стовп Ашери. 16 Озирнувшись довкола, Йосія побачив поховання, розкидані на схилі гори. Він звелів витягнути кістки з поховань і спалити на вівтарі, щоб осквернити їх. Усе відбулося справді так, як мовив Господь устами Божого чоловіка, що передбачив ці події[c]. Божий чоловік пророкував про ці події, коли Єровоам знаходився біля вівтаря під час святкування. Потім Йосія озирнувся і побачив могилу Божого чоловіка.[d]
17 Цар запитав: «Що то за пагорбок я побачив?»
Тамтешні люди йому відповіли: «Це поховання Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї і передрік усе те, що ти зробив із жертовником у Бетелі».
18 «Дайте йому спокій,—сказав цар.—Нехай ніхто не тривожить його кісток». Ось так вони не рушили ні його кісток, ні кісток пророка, який прийшов із Самарії.
19 Так само, як і в Бетелі, Йосія усунув усі будинки поклоніння на узвишшях, які ізраїльські царі спорудили в містах Самарії, чим прогнівали Господа. 20 Йосія вигубив усіх священиків узвиш на жертовниках, попаливши там людські кістки. Згодом він повернувся в Єрусалим.
21 Цар віддав наказ усім людям: «Відсвяткуйте Пасху Господа вашого Бога, як записано в цій книзі Заповіту». 22 Ніколи ще так не відзначали Пасху ні з часів суддів, які правили Ізраїлем, ні в добу правління ізраїльських та юдейських царів. 23 Лише на вісімнадцятому році правління царя Йосії святкували Пасху Господа в Єрусалимі.
24 Та це ще не все. Йосія позбавився людей, які займалися чаклунством і ворожбою. Він повикидав з осель божків, бовванів та всіляку гидоту, яку можна було зустріти в землі юдейській та в Єрусалимі. Роблячи це все, він пильнував за словами Закону, написаними в книзі, яку в Господньому храмі знайшов священик Гилкія. 25 Ні до правління Йосії, ні після нього не було схожого на нього царя, який би так повернувся до Господа: з щирим серцем, до глибини душі, віддаючи всі сили, як і вимагав того Закон Мойсея[e].
26 Однак Господь не охолов від киплячої люті, якою горів до Юдеї за всі ті справи, що вчинив Манассія, збуривши Господній гнів. 27 Тому Господь і сказав: «Я усуну Юдею з-перед очей Своїх, як усунув Я Ізраїль. Відрину Я й Єрусалим, обране Мною місто, й забуду про цей храм, про який сказав: „Тут бути Моєму імені!”»[f] 28 А щодо інших подій за часів правління Йосії та всього, що він робив, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї.
29 Коли царем був Йосія, єгипетський цар Неко підійшов до Євфрата на допомогу ассирійському царю. Цар Йосія вирушив йому назустріч, щоб зустрітися в бою, але Неко вбив його в Меґіддо, коли побачив його. 30 Слуги Йосії перевезли в колісниці його тіло з Меґіддо до Єрусалима й поховали в його гробниці. А народ цієї землі взяв Єгоагаза, сина Йосії, й помазав його і зробив царем замість батька.
Єгоагаз, цар Юдеї
31 Єгоагазові було двадцять три роки, коли він став царем, і правив він в Єрусалимі протягом трьох місяців. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії, родом з Ливни. 32 Єгоагаз чинив зле в Господніх очах, як і його пращури. 33 Фараон Неко закував його в кайдани в Ривлі, Гаматському краї, аби той не правив у Єрусалимі. А на Юдею наклав данину в сто талантів[g] срібла та один талант[h] золота. 34 Фараон Неко поставив Еліакима, сина Йосії, царювати замість Йосії, але замінив ім’я Еліаким на Єгояким. А Єгоагаза він відправив до Єгипту, де той і помер. 35 Єгояким платив фараону Неко сріблом та золотом, як той і вимагав. А щоб збирати ці кошти, він обклав податком землю, залежно від земельних володінь.
Єгояким, цар Юдеї
36 Єгоякиму було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років. Його матір звали Зевіда, дочка Педаї. Була вона родом з Руми. 37 Він чинив зле в очах Господа, як і його батьки.
Єгояким і Навуходоносор
24 Під час правління Єгоякима на його землі напав вавилонський цар Навуходоносор. Єгояким на три роки став його васалом. Потім, відвернувшись, він повстав проти Навуходоносора. 2 Господь наслав на нього вавилонських, арамійських, моавських та аммонійських грабіжників, Він послав їх проти Юдеї, щоб знищити її, як про те заявив Він словом Своїх слуг-пророків. 3 Безсумнівно, таке сталося з Юдеєю, бо так звелів Господь, щоб усунути їх з-перед очей Своїх, 4 пам’ятаючи про переступи Манассії та про все, що той накоїв, не забувши й того, як той пролив невинну кров. Він залив невинною кров’ю Єрусалим, і Господь не хотів йому того прощати.
5 А щодо інших подій за часів правління Єгоякима та всього, чим він займався, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. 6 Єгояким упокоївся зі своїми пращурами, а після нього царем став його син Єгояхин.
7 Єгипетський цар не виходив знову за кордони своєї країни, бо вавилонський цар загарбав увесь його край: від єгипетської Ваді аж до річки Євфрат.
Єгояхин, цар Юдеї
8 Єгояхину було вісімнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом трьох місяців. Його матір звали Негушта, дочка Елнатана. Родом вона була з Єрусалима. 9 Єгояхин чинив зле в очах Господа, як і батько його.
10 Саме тоді воїни Навуходоносора, вавилонського царя, підступили до Єрусалима і взяли його в облогу. 11 А Навуходоносор особисто підійшов до міста, коли його воїни тримали облогу. 12 Єгояхин, юдейський цар, його мати, урядовці, вельможі, слуги—всі здалися в полон. Це сталося на восьмий рік правління вавилонського царя, коли він узяв Єгояхина в полон.
13 Як і попереджав Господь, Навуходоносор пограбував усі скарби з храму Господнього і з царського палацу, вивіз усі золоті речі, які ізраїльський цар Соломон виготовив для Господнього храму. 14 Він вислав з Єрусалима всіх командирів і воїнів, ремісників і майстрів—усього десять тисяч чоловік. В краю залишилися тільки найбідніші.
15 Навуходоносор забрав полоненого Єгояхина до Вавилона. Він вивіз також із Єрусалима до Вавилона цареву матір, його дружин, урядовців та вельмож краю. 16 Вавилонський цар вислав до Вавилона усі сім тисяч воїнів та ще тисячу ремісників і майстрів, усіх дужих і здатних до бою. 17 Єгояхинового дядька Маттанію він поставив царювати замість Єгояхина, змінивши тому ім’я на Седекію.
Седекія, цар Юдеї
18 Седекії був двадцять один рік, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії. Була вона родом з Ливни. 19 Цар чинив зле в очах Господа, як і Єгояким. 20 Усі ці події відбулися в Єрусалимі та Юдеї через Господній гніві, зрештою, Він відринув їх з-перед очей Своїх. Тоді Седекія повстав проти вавилонського царя.
Падіння Єрусалима
25 Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали. 2 Місто було в облозі аж до одинадцятого року правління царя Седекії. 3 На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі. 4 Зрештою мур міста було проломлено, і все ізраїльське військо вночі втекло через пролом між двома стінами біля царського саду, прямуючи до Арави[i], хоча вавилоняни й тримали облогу міста. 5 Але вавилонське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських, а усі ізраїльські воїни порозбігалися від нього. 6 Його схопили й привели до царя Вавилону у Ривлу, де він проголосив йому вирок. 7 Вавилоняни стратили синів Седекії на його очах. Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона.
8 На сьомий день п’ятого місяця дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора, вавилонського царя, до Єрусалима прибув представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною. 9 Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен великий будинок було спалено вогнем. 10 Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима. 11 Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті, хто перейшов на бік вавилонського царя, і решту простих людей. 12 Але декого з найбідніших людей краю царський урядовець залишив, щоб ті працювали на виноградниках та полях.
13 Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона. 14 Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, тарелі та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи. 15 Командир царської охорони прихопив кадильниці й чаші—усе, зроблене з золота заради золота, і все срібне заради срібла.
16 Щодо двох стовпів, одне Море, рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо. 17 Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів[j] заввишки. Зверху була бронзова капітель, завдовжки три лікті[k], оздоблена довкола мереживом та гранатами—все бронзове. Друга колона з її мереживом була подібна до першої.
Юдея у неволі
18 Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам. 19 А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та п’ятьох царських вельмож[l]. Він також узяв писаря, який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих. 20 Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу. 21 У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.
22 Вавилонський цар призначив Ґедалію, сина Агікама, сина Шафана, правити народом, який він лишив в Юдеї. 23 Коли військові командири та їхні воїни прочули, що вавилонський цар призначив Ґедалію намісником, вони прийшли до Ґедалії в Міцпу. Це були Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан, син Кареа, Серая, син нетофатійця Тангумета, Яазанія, син маакатійця, та їхні люди. 24 Ґедалія присягнувся їм та їхнім підданим: «Не бійтеся вавилонських начальників. Порядкуйте на цій землі і служіть цареві Вавилона, тоді для вас все буде гаразд».
25 На сьомому місяці правління Ґедалії прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішама, який був царського роду, а з ним ще десять чоловік. Вони вбили Ґедалію та інших юдеїв та вавилонян, що були з ним у Міцпі. 26 Після цього всі краяни, від найменшого до найбільшого, та всі військові командири знялися й повтікали до Єгипту, побоюючись помсти вавилонян.
Звільнення Єгояхина
27 На тридцять сьомому році вигнання царя Юдеї Єгояхина, двадцять сьомого дня дванадцятого місяця Евіл-Меродах став царем Вавилону. Він звільнив Єгояхина з в’язниці. 28 Він прихильно з ним розмовляв й дав йому почесне місце—вище, ніж іншим царям, які були з ним у Вавилоні. 29 Отак Єгояхин скинув одяг в’язня й до кінця своїх днів завжди сидів за царським столом. 30 День у день, аж до самісінької смерті Єгояхина, цар давав йому постійне утримання.
Footnotes
- 23:6 стер… людей Цим способом він знищив символ святості зі стовпів Ашери, тому люди не повинні були поклонятися їм.
- 23:15 Єровоам… на переступ Див.: 1 Цар. 12:26-30.
- 23:16 Усе відбулося… ці події Див.: 1 Цар. 13:1-3.
- 23:16 Божий… чоловіка Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах.
- 23:25 з щирим серцем… Закон Мойсея Див.: Повт. Закону 6:4, 5.
- 23:27 Тут… імені Див.: 1 Цар. 8:29.
- 23:33 сто талантів Приблизно 3450 кг.
- 23:33 один талант Приблизно 34,5 кг.
- 25:4 Арава Пустеля між Єрусалимом та Мертвим морем.
- 25:17 вісімнадцять ліктів Приблизно 9 м.
- 25:17 три лікті Приблизно 1,5 м.
- 25:19 царських вельмож Буквально «тих, хто бачив обличчя царя».
2 Kings 23-25
New International Version
2 Kings 23-25
New International Version
Josiah Renews the Covenant(A)(B)(C)(D)
23 Then the king called together all the elders of Judah and Jerusalem. 2 He went up to the temple of the Lord with the people of Judah, the inhabitants of Jerusalem, the priests and the prophets—all the people from the least to the greatest. He read(E) in their hearing all the words of the Book of the Covenant,(F) which had been found in the temple of the Lord. 3 The king stood by the pillar(G) and renewed the covenant(H) in the presence of the Lord—to follow(I) the Lord and keep his commands, statutes and decrees with all his heart and all his soul, thus confirming the words of the covenant written in this book. Then all the people pledged themselves to the covenant.
4 The king ordered Hilkiah the high priest, the priests next in rank and the doorkeepers(J) to remove(K) from the temple of the Lord all the articles made for Baal and Asherah and all the starry hosts. He burned them outside Jerusalem in the fields of the Kidron Valley and took the ashes to Bethel. 5 He did away with the idolatrous priests appointed by the kings of Judah to burn incense on the high places of the towns of Judah and on those around Jerusalem—those who burned incense(L) to Baal, to the sun and moon, to the constellations and to all the starry hosts.(M) 6 He took the Asherah pole from the temple of the Lord to the Kidron Valley(N) outside Jerusalem and burned it there. He ground it to powder(O) and scattered the dust over the graves(P) of the common people.(Q) 7 He also tore down the quarters of the male shrine prostitutes(R) that were in the temple of the Lord, the quarters where women did weaving for Asherah.
8 Josiah brought all the priests from the towns of Judah and desecrated the high places, from Geba(S) to Beersheba, where the priests had burned incense. He broke down the gateway at the entrance of the Gate of Joshua, the city governor, which was on the left of the city gate. 9 Although the priests of the high places did not serve(T) at the altar of the Lord in Jerusalem, they ate unleavened bread with their fellow priests.
10 He desecrated Topheth,(U) which was in the Valley of Ben Hinnom,(V) so no one could use it to sacrifice their son(W) or daughter in the fire to Molek. 11 He removed from the entrance to the temple of the Lord the horses that the kings of Judah(X) had dedicated to the sun. They were in the court[a] near the room of an official named Nathan-Melek. Josiah then burned the chariots dedicated to the sun.(Y)
12 He pulled down(Z) the altars the kings of Judah had erected on the roof(AA) near the upper room of Ahaz, and the altars Manasseh had built in the two courts(AB) of the temple of the Lord. He removed them from there, smashed them to pieces and threw the rubble into the Kidron Valley.(AC) 13 The king also desecrated the high places that were east of Jerusalem on the south of the Hill of Corruption—the ones Solomon(AD) king of Israel had built for Ashtoreth the vile goddess of the Sidonians, for Chemosh the vile god of Moab, and for Molek the detestable(AE) god of the people of Ammon.(AF) 14 Josiah smashed(AG) the sacred stones and cut down the Asherah poles and covered the sites with human bones.(AH)
15 Even the altar(AI) at Bethel, the high place made by Jeroboam(AJ) son of Nebat, who had caused Israel to sin—even that altar and high place he demolished. He burned the high place and ground it to powder, and burned the Asherah pole also. 16 Then Josiah(AK) looked around, and when he saw the tombs that were there on the hillside, he had the bones removed from them and burned on the altar to defile it, in accordance(AL) with the word of the Lord proclaimed by the man of God who foretold these things.
17 The king asked, “What is that tombstone I see?”
The people of the city said, “It marks the tomb of the man of God who came from Judah and pronounced against the altar of Bethel the very things you have done to it.”
18 “Leave it alone,” he said. “Don’t let anyone disturb his bones(AM).” So they spared his bones and those of the prophet(AN) who had come from Samaria.
19 Just as he had done at Bethel, Josiah removed all the shrines at the high places that the kings of Israel had built in the towns of Samaria and that had aroused the Lord’s anger. 20 Josiah slaughtered(AO) all the priests of those high places on the altars and burned human bones(AP) on them. Then he went back to Jerusalem.
21 The king gave this order to all the people: “Celebrate the Passover(AQ) to the Lord your God, as it is written in this Book of the Covenant.”(AR) 22 Neither in the days of the judges who led Israel nor in the days of the kings of Israel and the kings of Judah had any such Passover been observed. 23 But in the eighteenth year of King Josiah, this Passover was celebrated to the Lord in Jerusalem.(AS)
24 Furthermore, Josiah got rid of the mediums and spiritists,(AT) the household gods,(AU) the idols and all the other detestable(AV) things seen in Judah and Jerusalem. This he did to fulfill the requirements of the law written in the book that Hilkiah the priest had discovered in the temple of the Lord. 25 Neither before nor after Josiah was there a king like him who turned(AW) to the Lord as he did—with all his heart and with all his soul and with all his strength, in accordance with all the Law of Moses.(AX)
26 Nevertheless, the Lord did not turn away from the heat of his fierce anger,(AY) which burned against Judah because of all that Manasseh(AZ) had done to arouse his anger. 27 So the Lord said, “I will remove(BA) Judah also from my presence(BB) as I removed Israel, and I will reject(BC) Jerusalem, the city I chose, and this temple, about which I said, ‘My Name shall be there.’[b]”
28 As for the other events of Josiah’s reign, and all he did, are they not written in the book of the annals of the kings of Judah?
29 While Josiah was king, Pharaoh Necho(BD) king of Egypt went up to the Euphrates River to help the king of Assyria. King Josiah marched out to meet him in battle, but Necho faced him and killed him at Megiddo.(BE) 30 Josiah’s servants brought his body in a chariot(BF) from Megiddo to Jerusalem and buried him in his own tomb. And the people of the land took Jehoahaz son of Josiah and anointed him and made him king in place of his father.
Jehoahaz King of Judah(BG)
31 Jehoahaz(BH) was twenty-three years old when he became king, and he reigned in Jerusalem three months. His mother’s name was Hamutal(BI) daughter of Jeremiah; she was from Libnah. 32 He did evil(BJ) in the eyes of the Lord, just as his predecessors had done. 33 Pharaoh Necho put him in chains at Riblah(BK) in the land of Hamath(BL) so that he might not reign in Jerusalem, and he imposed on Judah a levy of a hundred talents[c] of silver and a talent[d] of gold. 34 Pharaoh Necho made Eliakim(BM) son of Josiah king in place of his father Josiah and changed Eliakim’s name to Jehoiakim. But he took Jehoahaz and carried him off to Egypt, and there he died.(BN) 35 Jehoiakim paid Pharaoh Necho the silver and gold he demanded. In order to do so, he taxed the land and exacted the silver and gold from the people of the land according to their assessments.(BO)
Jehoiakim King of Judah(BP)
36 Jehoiakim(BQ) was twenty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother’s name was Zebidah daughter of Pedaiah; she was from Rumah. 37 And he did evil(BR) in the eyes of the Lord, just as his predecessors had done.
24 During Jehoiakim’s reign, Nebuchadnezzar(BS) king of Babylon invaded(BT) the land, and Jehoiakim became his vassal for three years. But then he turned against Nebuchadnezzar and rebelled.(BU) 2 The Lord sent Babylonian,[e](BV) Aramean,(BW) Moabite and Ammonite raiders(BX) against him to destroy(BY) Judah, in accordance with the word of the Lord proclaimed by his servants the prophets.(BZ) 3 Surely these things happened to Judah according to the Lord’s command,(CA) in order to remove them from his presence(CB) because of the sins of Manasseh(CC) and all he had done, 4 including the shedding of innocent blood.(CD) For he had filled Jerusalem with innocent blood, and the Lord was not willing to forgive.(CE)
5 As for the other events of Jehoiakim’s reign,(CF) and all he did, are they not written in the book of the annals of the kings of Judah? 6 Jehoiakim rested(CG) with his ancestors. And Jehoiachin(CH) his son succeeded him as king.
7 The king of Egypt(CI) did not march out from his own country again, because the king of Babylon(CJ) had taken all his territory, from the Wadi of Egypt to the Euphrates River.
Jehoiachin King of Judah(CK)
8 Jehoiachin(CL) was eighteen years old when he became king, and he reigned in Jerusalem three months. His mother’s name was Nehushta(CM) daughter of Elnathan; she was from Jerusalem. 9 He did evil(CN) in the eyes of the Lord, just as his father had done.
10 At that time the officers of Nebuchadnezzar(CO) king of Babylon advanced on Jerusalem and laid siege to it, 11 and Nebuchadnezzar himself came up to the city while his officers were besieging it. 12 Jehoiachin king of Judah, his mother, his attendants, his nobles and his officials all surrendered(CP) to him.
In the eighth year of the reign of the king of Babylon, he took Jehoiachin prisoner. 13 As the Lord had declared,(CQ) Nebuchadnezzar removed the treasures(CR) from the temple of the Lord and from the royal palace, and cut up the gold articles(CS) that Solomon(CT) king of Israel had made for the temple of the Lord. 14 He carried all Jerusalem into exile:(CU) all the officers and fighting men,(CV) and all the skilled workers and artisans—a total of ten thousand. Only the poorest(CW) people of the land were left.
15 Nebuchadnezzar took Jehoiachin(CX) captive to Babylon. He also took from Jerusalem to Babylon the king’s mother,(CY) his wives, his officials and the prominent people(CZ) of the land. 16 The king of Babylon also deported to Babylon the entire force of seven thousand fighting men, strong and fit for war, and a thousand skilled workers and artisans.(DA) 17 He made Mattaniah, Jehoiachin’s uncle, king in his place and changed his name to Zedekiah.(DB)
Zedekiah King of Judah(DC)
18 Zedekiah(DD) was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother’s name was Hamutal(DE) daughter of Jeremiah; she was from Libnah. 19 He did evil(DF) in the eyes of the Lord, just as Jehoiakim had done. 20 It was because of the Lord’s anger that all this happened to Jerusalem and Judah, and in the end he thrust(DG) them from his presence.(DH)
The Fall of Jerusalem(DI)(DJ)(DK)
Now Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
25 So in the ninth(DL) year of Zedekiah’s reign, on the tenth day of the tenth month, Nebuchadnezzar(DM) king of Babylon marched against Jerusalem with his whole army. He encamped outside the city and built siege works(DN) all around it. 2 The city was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah.
3 By the ninth day of the fourth[f] month the famine(DO) in the city had become so severe that there was no food for the people to eat. 4 Then the city wall was broken through,(DP) and the whole army fled at night through the gate between the two walls near the king’s garden, though the Babylonians[g] were surrounding(DQ) the city. They fled toward the Arabah,[h] 5 but the Babylonian[i] army pursued the king and overtook him in the plains of Jericho. All his soldiers were separated from him and scattered,(DR) 6 and he was captured.(DS)
He was taken to the king of Babylon at Riblah,(DT) where sentence was pronounced on him. 7 They killed the sons of Zedekiah before his eyes. Then they put out his eyes, bound him with bronze shackles and took him to Babylon.(DU)
8 On the seventh day of the fifth month, in the nineteenth year of Nebuchadnezzar king of Babylon, Nebuzaradan commander of the imperial guard, an official of the king of Babylon, came to Jerusalem. 9 He set fire(DV) to the temple of the Lord, the royal palace and all the houses of Jerusalem. Every important building he burned down.(DW) 10 The whole Babylonian army under the commander of the imperial guard broke down the walls(DX) around Jerusalem. 11 Nebuzaradan the commander of the guard carried into exile(DY) the people who remained in the city, along with the rest of the populace and those who had deserted to the king of Babylon.(DZ) 12 But the commander left behind some of the poorest people(EA) of the land to work the vineyards and fields.
13 The Babylonians broke(EB) up the bronze pillars, the movable stands and the bronze Sea that were at the temple of the Lord and they carried the bronze to Babylon. 14 They also took away the pots, shovels, wick trimmers, dishes(EC) and all the bronze articles(ED) used in the temple service. 15 The commander of the imperial guard took away the censers and sprinkling bowls—all that were made of pure gold or silver.(EE)
16 The bronze from the two pillars, the Sea and the movable stands, which Solomon had made for the temple of the Lord, was more than could be weighed. 17 Each pillar(EF) was eighteen cubits[j] high. The bronze capital on top of one pillar was three cubits[k] high and was decorated with a network and pomegranates of bronze all around. The other pillar, with its network, was similar.
18 The commander of the guard took as prisoners Seraiah(EG) the chief priest, Zephaniah(EH) the priest next in rank and the three doorkeepers.(EI) 19 Of those still in the city, he took the officer in charge of the fighting men, and five royal advisers. He also took the secretary who was chief officer in charge of conscripting the people of the land and sixty of the conscripts who were found in the city. 20 Nebuzaradan the commander took them all and brought them to the king of Babylon at Riblah. 21 There at Riblah,(EJ) in the land of Hamath, the king had them executed.(EK)
So Judah went into captivity,(EL) away from her land.(EM)
22 Nebuchadnezzar king of Babylon appointed Gedaliah(EN) son of Ahikam,(EO) the son of Shaphan, to be over the people he had left behind in Judah. 23 When all the army officers and their men heard that the king of Babylon had appointed Gedaliah as governor, they came to Gedaliah at Mizpah—Ishmael son of Nethaniah, Johanan son of Kareah, Seraiah son of Tanhumeth the Netophathite, Jaazaniah the son of the Maakathite, and their men. 24 Gedaliah took an oath to reassure them and their men. “Do not be afraid of the Babylonian officials,” he said. “Settle down in the land and serve the king of Babylon, and it will go well with you.”
25 In the seventh month, however, Ishmael son of Nethaniah, the son of Elishama, who was of royal blood, came with ten men and assassinated(EP) Gedaliah and also the men of Judah and the Babylonians who were with him at Mizpah.(EQ) 26 At this, all the people from the least to the greatest, together with the army officers, fled to Egypt(ER) for fear of the Babylonians.
Jehoiachin Released(ES)
27 In the thirty-seventh year of the exile of Jehoiachin king of Judah, in the year Awel-Marduk became king of Babylon, he released Jehoiachin(ET) king of Judah from prison. He did this on the twenty-seventh day of the twelfth month. 28 He spoke kindly(EU) to him and gave him a seat of honor(EV) higher than those of the other kings who were with him in Babylon. 29 So Jehoiachin put aside his prison clothes and for the rest of his life ate regularly at the king’s table.(EW) 30 Day by day the king gave Jehoiachin a regular allowance as long as he lived.(EX)
Footnotes
- 2 Kings 23:11 The meaning of the Hebrew for this word is uncertain.
- 2 Kings 23:27 1 Kings 8:29
- 2 Kings 23:33 That is, about 3 3/4 tons or about 3.4 metric tons
- 2 Kings 23:33 That is, about 75 pounds or about 34 kilograms
- 2 Kings 24:2 Or Chaldean
- 2 Kings 25:3 Probable reading of the original Hebrew text (see Jer. 52:6); Masoretic Text does not have fourth.
- 2 Kings 25:4 Or Chaldeans; also in verses 13, 25 and 26
- 2 Kings 25:4 Or the Jordan Valley
- 2 Kings 25:5 Or Chaldean; also in verses 10 and 24
- 2 Kings 25:17 That is, about 27 feet or about 8.1 meters
- 2 Kings 25:17 That is, about 4 1/2 feet or about 1.4 meters
Ukrainian Bible (UKR)
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.