2 хроніки 22-24
Ukrainian Bible
22 А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.
3 Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.
4 І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.
5 Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.
6 І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.
7 І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.
8 І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.
9 І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа. І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.
10 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому...
11 А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати. І сховала його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.
12 І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.
23 А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.
2 І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.
3 І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.
4 Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.
5 А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому.
6 І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
7 І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.
8 І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
9 І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.
10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!
12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб'єте її в Господньому домі!
15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.
16 І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
17 І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.
18 А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.
19 А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.
20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.
21 І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.
24 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.
8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
11 І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.
13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
15 І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
20 А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...
21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому...
22 І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
2 Летопись 22-24
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Агазія, цар Юдеї
22 Люди Єрусалима настановили Агазію, молодшого сина Єгорама, царем, оскільки завойовники, які приходили з аравійцями в табір, повбивали всіх старших синів. Отож Агазія, син Єгорама, царя юдейського, почав царювати.
2 Було Агазії двадцять два[a] роки, коли він став царем, і правив він в Єрусалимі протягом одного року. Його матір звали Аталія, вона доводилась онукою Омрі.
3 Він жив так само, як родина Агава, бо його мати підтримувала його в неправедних справах. 4 Він робив зле в очах Господа, як заведено було в родині Агава, оскільки після смерті батька вони стали його радниками в негідних вчинках. 5 Так само він послухався їхньої поради, коли з Йорамом, сином Агава, ізраїльського царя, він пішов до Рамот-Ґілеада війною проти Газаела, арамійського царя. Арамійці поранили Йорама, 6 тож він повернувся до Єзреела загоювати рани, завдані йому біля Рамота в битві з Газаелом, арамійським царем. Згодом Агазія[b], син Єгорама, юдейського царя, прийшов в Єзреел, щоб побачитися з Йорамом, сином Агава, оскільки його було поранено.
7 І то від Бога було, що Агазія пішов до Йорама на свою погибель. Коли Агазія прибув, він виступив з Йорамом проти Єгу, сина Німші, котрого Господь призначив знищити рід Агава. 8 Оскільки Єгу виконував вирок щодо родини Агава, він знайшов юдейських вельмож та родичів Агазії, що служили при ньому. І він повбивав їх. 9 Тоді він узявся розшукувати Агазію, і його люди схопили того, коли він переховувався в Самарії. Його привели до Єгу і стратили. Вони поховали його зі словами: «Він був сином Єгошафата, який усім серцем шукав Господа». Отож нікого не було в домі Агазії, могутнього настільки, щоб утримати царство.
Аталія і Йоаш
10 Коли Аталія, Агазієва мати побачила, що її син мертвий, вона винищила весь царський рід Юдеї. 11 Однак Єгошеба, дочка царя Єгорама, забрала з-поміж царських синів, яких невдовзі мали стратити, Йоаша, сина Агазії. Вона сховала його та його няньку у внутрішніх кімнатах. Через те, що Єгошеба, дочка царя Єгорама й дружина священика, Єгояда була сестрою Агазії, вона сховала дитину від Аталії, тож та не змогла її вбити. 12 Він переховувався з нянькою у храмі Божому протягом шести років, поки Аталія правила країною.
Цар Йоаш
23 На сьомий рік Єгояда показав свою силу. Він уклав угоду з командирами сотень: Азарією, сином Єрогама, Ізмаїлом, сином Єгоганана, Азарією, сином Оведа, Маасією, сином Адаї, та Елішафатом, сином Зикрі. 2 Вони обійшли всю Юдею й позбирали левитів та голів ізраїльських родин по всіх містах. Коли вони прийшли до Єрусалима, 3 все зібрання уклало угоду з царем у храмі Божому. Єгояда сказав їм: «Син царя буде правити, як і пообіцяв Господь щодо нащадків Давида.
4 Тепер про те, що ви мусите зробити: „Третина з вас, священики та левити, які нестимуть варту в суботу, мають охороняти брами, 5 третина—в царському палаці, і ще третина—біля брами Заснування, а всі інші люди мають лишитися на подвір’ях храму Господнього. 6 Ніхто не має права заходити до храму Господнього, крім священиків та левитів, які на службі. Тільки вони можуть заходити, бо вони посвячені, а всі інші мусять пильно дотримуватися того, що Господь приписав їм. 7 Левити повинні стояти біля царя, кожен мусить мати в руках зброю. Кожного, хто ввійде в храм, належить убити. Будьте поруч із царем, хоч куди б він ішов”».
8 Кожен із начальників левитів виконали все точно так, як наказав священик Єгояда: кожен з них узяв своїх воїнів, як тих, хто мав вартувати в суботу, так і тих, хто був вільний від служби. Єгояда не відпускав жодну з груп. 9 Потім він роздав командирам підрозділів списи та великі й малі щити, які колись належали царю Давиду і зберігалися у храмі Божому. 10 Він розташував усіх людей, і кожен мав у руках зброю, навколо царя, біля вівтаря, від південної до північної сторони храму.
11 Єгояда вивів царського сина й увінчав його короною, вручив йому копію Угоди, і вони проголосили його царем. Єгояда та його сини помазали Йоаша й загукали: «Хай живе цар!»
12 Коли Аталія почула галас, бо люди бігли й радісно вітали царя, вона пішла до них у храм Господній. 13 Поглянувши, вона помітила царя, котрий стояв біля царської колони при вході. Командири підрозділів та сурмачі стояли біля нього, а всі люди раділи й сурмили в сурми, а співці з музичними інструментами вели хвальну пісню. Тоді Аталія розірвала на собі одяг[c] й заволала: «Зрада! Зрада!»
14 Тоді священик Єгояда послав сотників, які командували військом, і наказав їм: «Виведіть її за межі храму і віддайте мечу всіх, хто піде за нею». Бо священик сказав: «Не вбивайте її, поки вона перебуває у храмі Господньому». 15 Тож солдати схопили і вбили Аталію як тільки-но вона дійшла до Кінської брами біля царського палацу.
16 Потім Єгояда уклав заповіт про те, що він і народ, і цар будуть люди Господні. 17 Тоді всі пішли до храму Ваала і зруйнували його вщент. Вони поскидали вівтарі й бовванів і вбили Маттана, священика Ваала, перед жертовниками.
18 Після того Єгояда призначив священиків, щоб доглядати за храмом Господнім. Вони були левити, яким іще Давид доручив службу в храмі. Вони мали приносити Господу жертви всеспалення з радістю й співами, як записано в Законі Мойсея, та як наказував Давид. 19 Він також настановив вартових при брамах храму Господнього, щоб жоден нечистий не міг потрапити до нього.
20 Він узяв з собою командирів сотень, придворних, правителів та всіх людей цієї землі і вивів царя з храму Господнього. Вони ввійшли в палац через Верхню браму й посадовили царя на царський престол. 21 І весь народ цієї землі радів. У місті був мир, адже Аталію було вбито мечем.
Йоаш ремонтує храм
24 Йоашу сповнилося сім років, коли він почав царювати, і правив він у Єрусалимі протягом сорока років. Його матір звали Зивія; вона була родом з Беершеби. 2 Йоаш чинив праведно в очах Господа всі роки, поки живий був священик Єгояда. 3 Єгояда вибрав йому двох дружин, і він мав синів та дочок.
4 Згодом Йоаш вирішив відновити храм Господа. 5 Він скликав священиків і левитів і сказав їм: «Ідіть по містах Юдеї і позбирайте щорічну данину по всьому Ізраїлю на відбудову храму вашого Бога. Покваптеся й зробіть це». Та левити не поспішали.
6 Цар покликав первосвященика і сказав йому: «Єгоядо, чому ти не примушуєш левитів приносити з Юдеї та Єрусалима податок, який наклав Мойсей, слуга Господа, та зібрання Ізраїлю на відбудову намету Заповіту?»
7 Тепер сини цієї нечестивої жінки Аталії ввірвалися до храму Божого і навіть святі речі вживають для Ваала.
8 За розпорядженням царя було виготовлено скриньку й поставлено ззовні біля брами храму Господнього. 9 Тоді було оголошено розпорядження в Юдеї та Єрусалимі, що люди мають принести Господу данину, яку Мойсей, слуга Божий, наклав на Ізраїль іще в пустелі. 10 Всі наближені й увесь народ радо приносили данину й кидали в ту скриньку, аж поки вона не наповнилася доверху. 11 Хоч коли б левити заносили скриньку й царські наближені бачили, що там багато грошей, то писар царя й помічник первосвященика звільняли скриньку й відносили на те саме місце. Вони робили це регулярно й назбирали дуже багато грошей. 12 Цар та Єгояда віддавали їх людям, що виконували необхідні роботи в храмі Господньому. Вони наймали каменотесів та теслів, а також майстрів по залізу та бронзі для відбудови храму.
13 Люди, що відповідали за роботу, були дуже сумлінні, й відбудовчі роботи під їхнім керівництвом просувалися успішно. Вони відбудували храм Божий точно за його первісним проектом і зміцнили його. 14 Закінчивши роботу, вони принесли решту грошей царю та Єгояду, і на ті гроші було зроблено начиння для храму Господнього: речі, необхідні для проведення служби та всеспалення, а також посуд та інші речі з золота й срібла. Поки жив Єгояда, жертви всеспалення постійно приносилися в храмі Господа.
15 Тоді Єгояда зістарився, проживши довге життя. Він помер, коли йому було сто тридцять років. 16 Його поховали з царями в місті Давида, бо зробив він багато доброго в Ізраїлі для Бога та Його храму.
Гріх Йоаша
17 Після смерті Єгояди придворні Юдеї прийшли і вклонилися цареві, і він їх вислухав. 18 Вони покинули храм Господа, Бога їхніх батьків, і поклонялася Ашеровим стовпам та бовванам. Через їхню вину гнів Божий запалився на Юдею та Єрусалим. 19 Хоча Господь і посилав пророків до людей, аби навернути їх до Себе, і хоч ті застерігали їх, люди не дослухалися.
20 Тоді Дух Божий зійшов на Захарію, сина священика Єгояди. Він став перед народом і сказав: «Ось що каже Бог: „Чому ви не підкоряєтеся настановам Господа? Не буде вам добра, бо ви залишили Господа, а Він залишив вас!”»
21 Але проти нього вчинили змову і, за наказом царя, на смерть забили Захарію камінням на подвір’ї храму Господнього. 22 Цар Йоаш не пам’ятав добра, зробленого батьком Захарія Єгоядом, і вбив його сина. Перед смертю Захарія сказав: «Нехай Господь це побачить і воздасть тобі!»
23 Наприкінці року військо Арама виступило проти Йоаша. Вони завоювали Юдею та Єрусалим і повбивали всіх вождів народу. Всю здобич вони відіслали своєму царю в Дамаск. 24 Хоча військо Арама було малочисельне, Господь віддав у їхні руки значно більше військо юдейське. Бо Юдея залишила Господа, Бога їхніх батьків. Суд над Йоашем звершився. 25 Коли військо Арама забралося, вони залишили Йоаша тяжко пораненого. Його придворні змовилися проти нього за те, що він убив сина священика Єгояди. Вони вбили Йоаша в його ж ліжку. Отак він помер, і поховали його в місті Давида, але не в усипальниці царів.
26 Ось імена тих, хто змовилися проти нього: Завад, син аммонійки Шимеат, та Єгозавад, син моавійки Шимріт. 27 Докладно про його синів, про багато пророцтв щодо нього, про хроніку відбудови храму Божого записано в книзі царів. А після нього царем став його син Амазія.
Copyright © 2007 by Bible League International