2 хроніки 17-18
Ukrainian Bible
17 А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.
2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.
3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.
4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.
5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та слави.
6 І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди.
7 А третього року свого царювання послав він до своїх зверхників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захарія, і до Натанаїла, і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.
8 А з ними були Левити: Шемая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот, і Єгонатан, і Адонійя, і Товійя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики.
9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.
10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
11 А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів.
12 І Йосафат усе зростав угору. І побудував він в Юді твердині та міста на запаси.
13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі.
14 А оце їхній перегляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків.
15 А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двісті й вісімдесят тисяч.
16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.
17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом.
18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська.
19 Оці служили цареві, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.
18 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
18 А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...
23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
27 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
2 Летопись 17-18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Єгошафат, цар юдейський
17 Син Аси Єгошафат став царем після нього й зміцнився проти Ізраїлю. 2 Він розташував війська в усіх укріплених містах Юдеї і розмістив військові частини в Юдеї та містах Ефраїма, які захопив його батько Аса.
3 Господь був з Єгошафатом, бо з молодих років він ішов тим же шляхом, що і його предок Давид. Він не поклонявся бовванам Ваала, 4 а прагнув Бога свого батька й виконував усі Його заповіти, а не так, як чинили ізраїльтяни. 5 Господь установив царство під Своєю опікою, і всі юдеї приносили дари Єгошафату, отож став він вельми багатим і шановним. 6 Він щиросердо сповідував путі Господні, більше того, він позносив узвишшя та стовпи Ашери в Юдеї.
7-8 На третій рік свого царювання[a] він послав своїх наближених Бен-Гаїла, Овдія, Захарія, Нетанела та Михея навчати людей у містах Юдеї. З ними були ще й левити: Шемая, Нетанія, Зевадія, Асагел, Шемірамот, Єгонатан, Адонія та Товія[b], а також священики Елішама та Єгорам. 9 З собою вони мали книгу Закону Господнього і навчали людей по всій Юдеї. Вони ходили по всіх містах Юдеї і навчали людей.
10 Усі царства довкола Юдеї боялися Господа, тож не нападали на Єгошафата. 11 Деякі филистимляни приносили Єгошафату дарунки й срібло як данину, а аравійці привели йому отари: сім тисяч сімсот баранів та сім тисяч сімсот кіз.
12 Єгошафат ставав усе могутнішим, він збудував фортеці й міста-комори в Юдеї, 13 і мав у тих юдейських містах великі припаси. Він також мав досвідчених воїнів в Єрусалимі. 14 Перелік воїнів за їхніми родами був такий:
від Юдеї—командири тисячних загонів:
Аднах з трьомастами тисячами воїнів; потім Єгомат,
15 Єгоганан був командиром двохсот вісімдесяти тисяч воїнів;
16 далі Амазія, син Зикрі, який добровільно присвятив себе служінню Господу, командир двохсот тисяч воїнів.
17 Від Веніамина: Еліада, відважний воїн, з двомастами тисячами воїнів, озброєних луками зі стрілами та щитами;
18 потім Єгозавад із ста вісімдесятьма тисячами воїнів, озброєних до бою.
19 Оце люди, що були на службі в царя. Крім тих, кого він настановив в укріплених містах по всій Юдеї.
Михей пророкує проти Агава
18 Тепер Єгошафат був вельми багатий і славетний, і завдяки одруженню[c] поріднився з Агавом. 2 Через кілька років він пішов провідати Агава в Самарію. Агав забив багато овець та рогатої худоби для нього і людей, які його супроводжували, й намовив його напасти на Рамот-Ґілеад.
3 Агав, цар Ізраїлю, спитав Єгошафата, царя Юдеї: «Чи підеш ти зі мною проти Рамот-Ґілеада?»
Єгошафат відповів: «Я—як ти, а мої люди—як твої люди; ми будемо з вами в цій війні». 4 Але Єгошафат також сказав царю Ізраїля: «Спочатку спитаємо поради в Господа».
5 Отож цар Ізраїлю зібрав разом пророків, майже чотириста чоловік, і запитав їх: «Іти нам воювати проти Рамот-Ґілеада чи утриматися від цього?» «Ідіть,—відповіли вони,—оскільки Бог дасть царю перемогу».
6 Та Єгошафат спитав: «Чи є тут інший пророк Господній, через якого ми б могли запитати?»
7 Цар Ізраїлю відповів Єгошафату: «Є ще один чоловік, через якого ми можемо запитати Господа, але я ненавиджу його, бо він ніколи не пророкує про мене нічого доброго, а лише погане. Це Михей, син Імли». «Цар не повинен такого казати»,—відповів Єгошафат.
8 Отож цар Ізраїлю покликав одного зі своїх наближених і сказав: «Негайно приведіть Михея, сина Імли».
9 Одягнені в своє царське вбрання, цар Ізраїлю та Єгошафат, цар Юдеї, сиділи на своїх престолах на площі суду біля вхідної брами до Самарії, де всі пророки пророкували перед ними. 10 Тоді Седекія, син Кенаана, зробив залізні роги[d] й проголосив: «Ось що каже Господь: „З цими рогами ти нападеш на арамійців, доки не винищиш їх”».
11 Усі інші пророки пророкували те саме: «Напади на Рамот-Ґілеад і переможеш, оскільки Господь віддасть його в руки царя».
12 Посланець, який ходив покликати Михею, сказав йому: «Послухай, усі інші пророки, як один, передрікають успіх цареві. Нехай твоє слово узгодиться з їхніми, тож вислови свою згоду».
13 Але Михей відповів: «Так само правда, як і те, що Господь живий, я можу сказати лише те, що мій Бог говорить».
14 Коли він прибув, цар запитав його: «Михей, йти нам війною проти Рамот-Ґілеада, чи ні?» «Напади й переможи,—відповів Михей,—бо їх буде віддано у твої руки». 15 Та цар запитав його: «Скільки разів я повинен змушувати тебе заприсягатися, щоб ти не казав мені нічого, крім правди в ім’я Господнє?» 16 Тоді Михей мовив: «Я бачив весь Ізраїль, що розбрівся по горах, наче вівці без пастуха. І Господь сказав: „У цих людей немає господаря. Нехай кожен іде додому з миром”».
17 Цар Ізраїлю сказав Єгошафату: «Хіба я не казав тобі, що він ніколи не пророкує про мене нічого доброго, а лише погане?»
18 Михей вів далі: «Тому послухайте слова Господа. Я бачив Господа, Який сидів на Своєму престолі з усім військом Небесним по праву й по ліву руку. 19 І Господь сказав: „Хто намовить Агава, царя ізраїльського, напасти на Рамот-Ґілеад, де він і знайде свою смерть?” Одні пропонували одне, а інші—інше. 20 Нарешті один із духів вийшов наперед, став перед Господом і сказав: „Я намовлю його”. „Як саме?”—запитав Господь. 21 „Я піду й буду брехливим духом в устах усіх його пророків”,—відповів той. „Тобі вдасться намовити його,—сказав Господь.—Піди й зроби це”. 22 Отож зараз Господь вклав брехливий дух в уста всіх твоїх пророків. Господь призначив тобі біду».
23 Тоді Седекія, син Кенаана, підійшов і вдарив Михея по обличчю: «Куди подався Дух Господа, коли він пішов від мене поговорити з тобою?»—запитав він. 24 Михей відповів: «Ти дізнаєшся про це того дня, коли ховатимешся у внутрішніх палатах».
25 Тоді цар ізраїльський наказав: «Візьміть Михея і відправте його назад до Амона, правителя міста, й до Йоаша, царського сина, 26 і скажіть: „Ось що каже цар: „Киньте цього чоловіка до в’язниці й не давайте йому нічого, крім хліба й води, доки я не повернуся з миром”».
27 Михей промовив: «Якщо ти повернешся з миром, то Господь не говорив через мене». Потім він додав: «Увесь народе, запам’ятай мої слова».
Агава вбито при Рамон-Ґілеаді
28 Отож цар Ізраїлю та Єгошафат, цар Юдеї, пішли на Рамот-Гілеад. 29 Цар ізраїльський сказав Єгошафату: «Я піду на битву у простому одязі, а ти залишайся у царському вбранні». Тож цар Ізраїлю перевдягнувся у просте, й царі розпочали битву.
30 Тоді цар Арама наказав командирам колісниць: «Не воюйте ні з ким: ні з великим, ні з малим, крім царя ізраїльського».
31 Коли командири колісниць побачили Єгошафата, вони подумали: «Напевно, це і є цар Ізраїлю». Тож вони повернули, щоб напасти на нього, але Єгошафат звернувся до Господа, і Той йому допоміг, відвернув колісниці від нього. 32 Отож коли командири колісниць побачили, що це не цар Ізраїлю, вони припинили переслідувати його. 33 Але один з воїнів пустив стрілу навмання і поранив царя Ізраїлю. Вона влучила у щілину між обладунками. Цар сказав візнику своєї колісниці: «Повертай і вивези мене з битви, бо я поранений». 34 Увесь день тривала запекла битва, а цар ізраїльський, підтримуючи себе в колісниці, дивився на арамійців до вечора. При заході сонця він помер.
Від Івана 13:1-20
Ukrainian Bible
13 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
19 Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
Read full chapter
От Иоанна 13:1-20
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Таємна вечеря. Ісус обмиває ноги Своїм учням
13 Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса. 3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього. 4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним. 5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги[a] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?» 7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше». 8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
9 «Господи,—попросив Симон-Петро,—обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже: 10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі». 11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив? 13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я. 14-15 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
16 Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав. 17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила. 18 Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.(A) 19 Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я—Сущий[b]. 20 Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
Read full chapterFootnotes
- 13:5 мити… ноги Звичай, який існував у першому сторіччі, оскільки люди носили сандалії подорожуючи пильними шляхами. Цей обов’язок, як правило, виконувала прислуга. Також див.: у віршах 6-14.
- 13:19 Я—Сущий Або «Я Той, Хто Є». Це було ім’я Господа, яке використовувалося у Старому Заповіті. Див.: Іс. 41:4; 43:10; Вих. 3:14. Проте, воно також може означати «Я є Він (Христос)». Також див.: у віршах 28 та 58.
Copyright © 2007 by Bible League International