2 Летопись 29-31

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Езекія очищає храм

29 Езекії було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Авіжа, дочка Захарії. ² Езекія чинив праведно в очах Господа, як і його предок Давид.

³ У перший місяць першого року свого правління він відчинив двері в храм Господній і полагодив їх. ⁴ Він скликав священиків та левитів, зібрав їх на площі зі східної сторони храму і сказав: ⁵ «Послухайте мене, левити! Тепер самі очиститеся й освятіть храм Господа Бога ваших батьків. Викиньте все нечисте зі святині. ⁶ Наші батьки були невірні, вони чинили зле в очах Господа нашого Бога і покинули Його. Вони відвернулися від Господньої Оселі^[a]. Вони повернулися до Нього спиною.

⁷ Вони ж зачинили двері притвору й загасили світильники. Вони не спалювали запашне куріння і не приносили жертви всеспалення у Святеє Святих Бога Ізраїлю. ⁸ Тому гнів Господній упав на Юдею та Єрусалим. Він віддав їх на жах, страх і глум, як ви бачите це на власні очі. ⁹ Ось чому наші батьки полягли від меча, а наші сини, дочки й дружини потрапили в полон. ¹⁰ Тепер я вирішив укласти Угоду з Господом, Богом Ізраїлю, щоб відвернути Його гнів від нас. ¹¹ Сини мої^[b], не будьте байдужі, бо Господь обрав вас, щоб ви стояли перед Ним і служили Йому, правили служби й спалювали запашне куріння».

¹² Ось левити, що стали до роботи:

¹⁵ Коли вони зібрали своїх братів і освятили їх, то пішли очистити храм Господній, як наказав їм цар, що слідував слову Господа. ¹⁶ Священики ввійшли до Святеє Святих Господа аби очистити його. Вони винесли на подвір’я храму Господа все нечисте, що знайшли в храмі Господньому. Левити взяли все те й віднесли в долину Кідрон. ¹⁷ Вони почали освячення в перший день першого місяця, а на восьмий день того ж місяця дійшли до притвору Господа. Ще вісім днів вони освячували сам храм Господній і закінчили на шістнадцятий день першого місяця.

¹⁸ Тоді пішли вони до царя Езекії і доповіли: «Ми освятили весь храм Господній, вівтар всеспалення і все начиння, а також стіл для святих хлібів. ¹⁹ Ми освятили всі речі, які цар Агаз виніс, бо був він невірний під час свого царювання. І зараз усі ці речі—перед вівтарем Господнім».

²⁰ Рано-вранці наступного дня цар Езекія зібрав начальників міста і пішли вони до храму Господа. ²¹ Вони привели сім бичків, сім баранів та сім ягнят і сім козенят як жертви за гріхи царства, Святеє Святих та Юдеї. Цар наказав священикам, нащадкам Аарона, принести все до вівтаря Господнього. ²² Отож вони закололи бичків, священики зібрали кров і окропили вівтар. Потім вони закололи баранів і покропили їхньою кров’ю вівтар. Потім вони закололи ягнят і їхньою кров’ю покропили вівтар. ^23-24 Козенят, призначених для жертви за гріхи, було приведено до царя й усього зібрання, і вони поклали на них руки. Тоді священики закололи козенят і додали їхньої крові на вівтар як пожертву в спокуту гріхів цілого Ізраїлю, бо цар наказав принести жертви всеспалення та жертви за гріхи всього Ізраїлю.

²⁵ Він розмістив левитів у храмі Господа з цимбалами, арфами та лірами за приписом Давида й Ґада, царського провидця, та пророка Натана. Таку настанову дав Господь через пророків. ²⁶ Отож левити стояли напоготові з інструментами Давидовими, а священики—зі своїми сурмами.

²⁷ Езекія віддав наказ принести жертви всеспалення на вівтарі. Як почалося жертвопринесення, почався ще й спів у супроводі сурм та інструментів Давида, царя Ізраїлю. ²⁸ Уся громада схилилася в молитві, співці співали, сурмачі сурмили. Так тривало доти, доки не скінчилося принесення жертви всеспалення.

²⁹ Коли жертвопринесення скінчилося, цар та всі присутні впали на коліна й молилися. ³⁰ Цар Езекія та його наближені наказали левитам прославляти Господа словами пісень, що написали Давид і провидець Асаф, співати хвалу з радістю, схиливши голови й прославляючи Його.

³¹ Потім Езекія сказав: «Тепер ви, люди Юдеї, присвятили себе Господу. Приходьте й приносьте жертви, офіри подяки у храм Господній».

І громада принесла пожертви й офіри подяки, і всі, хто хотів, приносили жертви всеспалення.

³² Для жертв всеспалення громада принесла сімдесят бичків, сто баранів та двісті ягнят—усе це були жертви всеспалення Господу. ³³ Тварин для священних жертв було шістсот бичків та три тисячі овець і кіз. ³⁴ Однак недоставало священиків, щоб поздирати шкуру з усіх жертв всеспалення, отож їхні брати, левити, допомагали їм, доки роботу не було закінчено й поки інші священики не освятилися, бо левити з більшою відповідальністю й серйозністю підготувалися до служіння Господу, ніж священики. ³⁵ Жертв всеспалення було доволі, а також лою від мирних і ливних жертв, що додавалися до жертв всеспалення. Отож службу у храмі Господа було відновлено.

³⁶ Езекія та ввесь народ раділи з того, що Бог дав своїм людям, бо сталося все це так швидко.

Езекія святкує Пасху

30 Езекія розіслав послання по всьому Ізраїлю та Юдеї, а також написав листи до людей Ефраїма та Манассії^[c], запрошуючи їх прибути до храму Господа в Єрусалим і відзначити Пасху Господа Бога Ізраїлю. ² Цар та його наближені і вся громада в Єрусалимі вирішили відзначити Пасху в другому місяці. ³ Вони не мали змоги відзначити її в належний час, бо священики не були ще достатньо освячені й народ не зібрався в Єрусалимі. ⁴ Таке рішення здавалося правильним і цареві, і всій громаді. ⁵ Вони вирішили оголосити про це по всьому Ізраїлю від Беершеби до Дана, закликати людей прийти до Єрусалима й відзначити Пасху для Господа Бога Ізраїлю. Багатьма вона давно не відзначалася так, як це було предписано.

⁶ За наказом царя гінці вирушили по всьому Ізраїлю та Юдеї з листами від царя та його придворних, де було написано:

«Люди Ізраїлю, повертайтеся до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, щоб Він міг повернутися до тих із вас, хто ще залишився і врятувався від царів ассирійських. ⁷ Не наслідуйте гріхів ваших батьків та братів, які відвернулися від Господа Бога ваших пращурів. Отож, як ви й самі бачили, Він страшно покарав їх. ⁸ Не будьте такими впертими, як були ваші батьки, та підкоріться Господу. Приходьте до Святеє Святих, Він освятив це місце навічно. Служіть Господу вашому Богу, щоб страшний Свій гнів Він відвернув від вас. ⁹ Якщо ви повернетеся до Господа, тоді ваші брати й діти знайдуть співчуття у тих, хто захопив їх, і вони повернуться на цю землю, бо Господь ваш Бог—милостивий і добрий. Він не відвернеться від вас, якщо ви самі до Нього повернетеся».

¹⁰ Гінці переходили з одного міста до іншого в землі Ефраїма та Манассії, дійшли аж до Завулона, але люди насміхалися й глузували з них. ¹¹ Однак деякі люди Ашера, Манассії та Завулона підкорилися й прийшли до Єрусалима. ¹² В Юдеї також рука Божа об’єднала людей навколо рішення виконати наказ царя та його наближених, який ішов від слова Божого.

¹³ Величезний натовп зібрався в Єрусалимі святкувати свято Опрісноків на другий місяць. ¹⁴ Вони усунули з Єрусалима вівтарі, побудовані на честь бовванів, й вівтарі для спалення запашного куріння і повикидали їх у долину Кідрон. ¹⁵ Вони закололи пасхальне ягня на чотирнадцятий день другого місяця. Священики та левити були посоромлені й освятилися, і принесли жертви всеспалення у храмі Господа. ¹⁶ Тоді вони зайняли належні місця й, за Законом Мойсея, чоловіка Божого, левити дали кров священикам, і ті окропили вівтар. ¹⁷ Оскільки багато хто з натовпу не освятився, то левити забивали пасхальних ягнят тих, хто не був належно освячений і не міг виконувати цей священний обряд для Господа. ^18-19 Хоча більшість людей, які прийшли з земель Ефраїма, Манассії, Іссаха́ра та Завулона, не очистилися, вони все ж їли Пасху всупереч Закону. Але Езекія помолився й за них, сказавши: «Нехай Господь, Який є добрим, простить кожного, хто в серці своїм вирішив шукати Бога, Господа Бога своїх батьків, навіть якщо він і не є достатньо чистим, згідно з правилами Святеє Святих».

²⁰ І Господь почув Езекію і простив народ. ²¹ Сини Ізраїля відзначали в Єрусалимі свято Опрісноків протягом семи днів. Вони були щасливі. Левити й священики прославляли Господа кожен день що було сили^[d].

²² Цар Езекія надихав усіх левитів, які добре розумілися на тому, як відправляти службу Господню. Люди відзначали те свято протягом семи днів і приносили мирні жертви. Вони дякували Господу й прославляли Його, Бога своїх предків.

²³ Уся громада вирішила святкувати ще сім днів. Вони радісно відзначали Пасху іще сім дні. ²⁴ Езекія, цар юдейський, дав тисячу бичків та сім тисяч овець для зібрання. Вельможі дали одну тисячу бичків та десять тисяч овець для зібрання. Багато священиків освятилися для святої служби. ²⁵ Всі люди були щасливі: вся громада юдейська, священики, левити, громада ізраїльська—усі, хто прийшли з Ізраїлю до Юдеї. ²⁶ Отож було в Єрусалимі багато радості. Подібного свята не було з часів Соломона, сина Давида, царя ізраїльського. ²⁷ Священики та левити встали й просили Господа благословити народ. Бог почув їх. Їхня молитва долинула до священного дому Господа на небесах.

Забезпечення духовенства

31 Святкування Пасхи скінчилося. Ізраїльтяни, які були на святі, розійшлися по містах Юдеї. Вони позносили священні камені й повалили стовпи Ашери. Вони зруйнували узвишшя й вівтарі по всій Юдеї та на землях Веніамина, в Ефраїмі та Манассії. Зруйнувавши все те, ізраїльтяни повернулися в свої міста, до свого майна.

² Езекія призначив по підрозділах священиків та левитів, і кожен мав виконувати свої обов’язки священиків та левитів: приносити жертви всеспалення та мирні жертви, правити службу, дякувати й співати хвалу при брамах Господнього храму^[e]. ³ Цар віддав тварин, що належали йому, для жертв всеспалення. Ці тварини були призначені для щоденних жертв всеспалення, які приносили щоранку і щовечора, а також щосуботи під час свят Новолуння та для інших особливих зібрань, як записано в Законі Господньому. ⁴ Люди мали віддавати частину свого врожаю та речей священикам і левитам, щоб вони могли присвятити себе Закону Господньому.

⁵ Як тільки вийшов той наказ, ізраїльтяни щиросердо віддали перший врожай зерна, молоде вино, оливу та мед, багато всього іншого—десятину врожаю. ⁶ Ізраїльтяни та юдеї, що жили в містах Юдеї, також дали десятину великої рогатої худоби та отар і десятину святих речей присвятили Господу своєму Богу, і поскладали вони все те у великі купи. ⁷ Почали вони це робити на третій місяць, а закінчили в сьомому. ⁸ Коли Езекія прийшов зі своїми придворними й побачив ті купи, вони восхвалили Господа, й благословив Його ізраїльський народ.

⁹ Езекія спитав священиків та левитів про ті купи, ¹⁰ і первосвященик Азарія з роду Задока, відповів: «З того часу, як люди почали приносити жертви до храму Господнього, ми мали вдосталь їжі, ще й багато залишків, бо Господь благословив Свій народ і багато лишку зосталося».

¹¹ Езекія наказав підготувати комори у храмі Господа, і так було зроблено. ¹² Потім вони благоговійно позаносили данину: десятину й посвячені дари. Левит Конанія відповідав за це, а другим після нього відповідальним був його брат Шимей. ¹³ Єгіел, Азазія, Нагат, Асагел, Єримот, Йозавад, Еліел, Ісмакія, Магат і Беная були наглядачами, підпорядкованими Конанії та його брату Шимею, яких призначили цар Езекія та придворний Азарія, відповідальний за храм Божий.

¹⁴ Левит Коре, син Імни, головний охоронець Східної брами, відповідав за добровільні пожертви Богу, він розподіляв данину Господу, а також посвячені дари. ¹⁵ Едем, Миніамин, Ісус, Шемая, Амарія та Шеканія віддано допомагали йому в містах священиків, розподіляючи між своїми братами-священиками за підрозділами, порівну: найстаршим і найменшим.

¹⁶ Крім того, вони розподіляли данину між особами чоловічої статі старше трьох років, чиї імена було занесено до родоводів, серед усіх, хто мав приходили до храму Господнього й виконувати різні щоденні обов’язки, згідно з відповідальністю кожного, за підрозділами. ¹⁷ Вони вели розподіл між священиками, записаними за родами в родоводах, а щодо левитів, то між тими, кому виповнилося двадцять років і старше. ¹⁸ Вони враховували й малечу, і жінок, і синів та дочок—усіх записаних у родоводах. Бо вони, сповнені віри, присвятили себе цьому служінню.

¹⁹ А священики, нащадки Аарона, що жили на полях-пасовиськах довкола своїх міст та в будь-яких інших містах, також дістали свою частку на кожного чоловіка з-поміж них і кожного записаного в родоводах левитів.

²⁰ Отак зробив Езекія по всій Юдеї, чинив він правильно, праведно й щиросердо перед Господом його Богом. ²¹ В усьому, що робив він щодо служби в храмі Божому та послуху Закону й заповідям, він шукав Бога Й працював щиросердо. Отож він і процвітав.