Add parallel Print Page Options

Єгошафат перемагає Моав і Аммон

20 Згодом моавійці, аммонійці й частина меунійців[a] пішли війною на Єгошафата.

Люди прийшли і сказали Єгошафату: «Величезне військо йде проти тебе з Едома, з-за моря[b]. Вони вже в Хазазон-Тамарі» (тобто в Ен-Ґеді). Стривожений Єгошафат вирішив спитати поради в Господа і проголосив піст по всій Юдеї. Юдеї зібралися разом шукати Господньої допомоги. Вони й справді посходилися з усіх міст Юдеї шукати Його.

Тоді піднявся Єгошафат перед зібранням Юдеї та Єрусалима у храмі Господньому перед новим подвір’ям і сказав:

«О Господи Боже наших батьків, чи ж не Ти—Бог Небесний? Ти правиш усіма царствами й народами. Влада і могутність в руках Твоїх, і ніхто не може Тобі протистояти. О наш Боже, хіба ж не Ти вигнав жителів цієї землі заради Своїх людей Ізраїлю й віддав її навіки нащадкам Авраама, Твого друга? Вони жили на ній і побудували святиню в ім’я Твоє, кажучи: „Якщо нещастя впаде на нас: меч покарання, чи чума, чи голод—ми станемо перед лицем Твоїм у храмі, який носить ім’я Твоє. І коли ми звернемося до Тебе в розпачі, Ти почуєш нас і порятуєш”.

10 Але нині тут аммонійці, моавійці та люди з гори Сеїр, чиї землі не дозволено було завоювувати Ізраїлю, коли вони йшли з Єгипту[c], тож ізраїльтяни обминули ті землі й не знищили їх. 11 Подивися, як вони віддячують, вони йдуть проти нас, аби вигнати нас із землі, яку Ти дав нам у спадок. 12 О наш Боже, хіба не засудиш Ти їх? Адже не маємо ми сил, щоб протистояти такому величезному війську, що йде війною на нас. Ми не знаємо, що нам робити, і тому очі наші звернені до Тебе»[d].

13 Усі юдеї з жінками, дітьми та немовлятами стояли перед Господом. 14 Тоді Дух Господній зійшов на Ягазіела, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єєла, сина Маттанії, левита та нащадка Асафа, коли той стояв посеред зібрання. 15 Він сказав: «Слухай, царю Єгошафате, й усі, хто живе в Юдеї та Єрусалимі! Ось що каже вам Господь: „Не бійтеся й не лякайтеся цього величезного війська, бо битва це не ваша, а Божа. 16 Завтра виступайте проти них. Вони будуть підніматися перевалом Зіз, а ви доженіть їх у кінці долини в пустелі Єруел. 17 Не бийтеся в цій битві. Займіть свої лаштунки. Стійте непохитно й дивіться, як Господь спасе вас. О, Юдеє та Єрусалиме, не бійтеся й не лякайтеся. Виходьте завтра їм назустріч, і Господь буде з вами!”»

18 Єгошафат вклонився до землі, і всі люди Юдеї та Єрусалима впали долілиць у молитві Господу. 19 Потім кілька левитів з колін Когата й Кори підвелися й голосно уславили Господа, Бога Ізраїлю.

20 Рано-вранці вони пішли в пустелю Текоа. Коли вони виступили, Єгошафат став і сказав: «Послухайте мене, юдеї та люди Єрусалима! Вірте в Господа нашого Бога, то будете мати підтримку; і вірте в пророків, і будете мати успіх». 21 А потім Єгошафат призначив співців Господніх восхваляти Його велич і святість, і йшли вони поперед війська, вигукуючи:

«Дякуйте Господу,
    любов Його щира навічно!»

Read full chapter

Footnotes

  1. 20:1 меунійців Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких перекладах. У древньогебрейських текстах—«аммонійців».
  2. 20:2 моря Тобто «Мертвого моря».
  3. 20:10 чиї землі… Єгипту Див.: Повт. Закону 2:4-9, 19.
  4. 20:12 очі… до Тебе Тобто «ми сподіваємося на Твою допомогу».