Add parallel Print Page Options

Давидова доброта до Саулового роду

Давид якось запитав: «Чи залишився ще хтось із дому Саула? Я б виявив ласку до нього заради Йонатана».

А був собі раб на ім’я Зіва, який служив у Сауловому домі. Його покликали до Давида. Цар його запитав: «Ти Зіва?»

«Так, твій слуга»,—відповів той.

Цар запитав: «Чи залишився ще хтось із дому Саула, кому б я подарував Божу ласку?»

Зіва відповів царю: «Ще залишався син Йонатана, він кульгавий на обидві ноги».

«Де він?»—запитав цар.

Зіва відповів: «Він у домі Макіра, сина Амміела з Ло-Девара».

Цар Давид наказав своїм слугам приставити його з дому Макіра, сина Амміела з Ло-Девара. Коли Мефівошет, син Йонатана, сина Саула, прийшов до Давида, він схилився, вшановуючи Давида. Давид сказав: «Мефівошете!»

«Твій слуга»,—відповів той.

«Не бійся,—звернувся до нього Давид,—я неодмінно виявлю ласку до тебе заради твого батька Йонатана. Я віддам тобі весь край, яким володів твій дід Саул, і ти завжди їстимеш за моїм столом».

Мефівошет уклонився й відповів: «Чи варто тобі помічати такого слугу, який схожий на мертвого пса?»

Тоді цар покликав Зіву, Саулового слугу, й наказав йому: «Я віддав онуку твого володаря все, що належало Сауловому роду. 10 І ти, і твої сини й твої слуги маєте обробляти йому землю, збирати врожай, щоб онука твого володаря завжди мав їжу. А Мефівошет, онука твого пана, завжди їстиме за моїм столом».

У Зіви було п’ятнадцять синів та двадцять слуг.

11 Зіва відповів царю: «Твій слуга зробить усе, що мій володар-цар звелить мені зробити». Тож Мефівошет їв за Давидовим столом, як цареві сини.

12 У Мефівошета був маленький син, якого звали Михей. Всі, хто жив у домі Зіви, служили Мефівошету. 13 Мефівошет жив у Єрусалимі, адже він завжди їв за царевим столом. А був він калікою: кривим на обидві ноги.