2 Царств 6

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Ковчег переносять до Єрусалима

6 Давид знову зібрав найкращих воїнів Ізраїлю—всього тридцять тисяч. ² З усіма відданими йому людьми він вирушив з юдейської Ваали^[a], щоб узяти звідти ковчег Бога, названий іменем Господа Всемогутнього, Який сидіть на троні серед Херувимів, що зображені на Ковчезі. ³ Вони вивезли ковчег Божий з оселі Авінадава, що була на узвишші, і встановили його на новому візку. Узза та Агіо, сини Авінадава, супроводжували цей візок ⁴ з Господнім ковчегом. Агіо йшов попереду. ⁵ Давид і всі ізраїльтяни щиро веселилися перед Господом співали пісні, грали на різних музичних інструментах, виготовлених із кедра. Це були арфи, ліри, бубни, тимпани та цимбали.

⁶ Коли вони підійшли до Наконового току, Узза кинувся підтримати ковчег Божий, бо воли спіткнулися. ⁷ Але Господь дуже розгнівався на Уззу, побачивши його вчинок^[b]. Господь уразив Уззу за це, і той відразу ж помер біля Господнього ковчегу^[c].

⁸ Давид дуже розлютився через те, що Господній гнів вилився на Уззу, тому це місце й дотепер називається «Перез-Узза»^[d].

⁹ Того дня Давид злякався Господа і сказав: «Як може ковчег Господній до мене перейти?» ¹⁰ Він не хотів брати ковчег Господній в місто Давида, а замість цього він завіз його до дому Овед-Едома ґіттійського. ¹¹ Три місяці перебував ковчег Господній в оселі Овед-Едома, й Господь благословив його і всю його родину.

¹² Царю Давиду сказали: «Господь благословив дім Овед-Едома і все, що в нього є, завдяки ковчегу Божому». Тому Давид пішов до оселі Овед-Едома, забрав ковчег Господній і з великою радістю переніс його в місто Давида. ¹³ Як тільки ступали люди, що несли ковчег Господній, шість кроків, Давид приносив у жертву вола й відгодоване теля. ¹⁴ Давид, підперезаний лляним ефодом, танцював, як тільки вмів, перед Господом, ¹⁵ коли він і весь дім Ізраїлю супроводжували Господній ковчег під радісні вигуки, а також звуки сурм.

¹⁶ Коли Господній ковчег заносили до міста Давида, Міхал, дочка Саула, визирнула у вікно й, побачивши Давида, який танцював і веселився перед Господом, вона відразу відчула до нього зневагу.

¹⁷ Господній ковчег принесли і встановили на відведеному місці в наметі, який Давид спорудив для нього. Давид приніс жертву всеспалення та мирні жертви перед Господом. ¹⁸ Коли ж Давид скінчив приносити жертву всеспалення та мирні жертви, благословив він людей в ім’я Господа Всемогутнього. ¹⁹ Потім він роздав по буханцю хліба, пирогу з фініками та в’язку родзинок всім ізраїльтянам: чоловікам і жінкам. Згодом усі розійшлися по своїх домівках.

²⁰ Коли Давид повернувся додому, щоб благословити своїх рідних, назустріч йому вийшла Міхал, дочка Саула, яка сказала: «Як відзначився сьогодні цар Ізраїлю! Оголився на очах невільниць, своїх слуг, ніби якийсь покидьок».

²¹ Давид відповів Міхал: «Це було перед лицем Господа, Який обрав мене, а не твого батька й не когось із вашого дому. Це Він мене призначив правити Господнім народом ізраїльським, і саме тому я святкуватиму цю подію перед Господом. ²² Я буду ще недостойніше виглядати, я буду ще більш приниженим навіть у власних очах. Але я матиму повагу цих невільниць, про яких ти згадувала».

²³ Сталося так, що в Міхал, дочки Саула, не було дітей аж до смерті.