2 Царств 22
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Давидова хвальна пісня
22 [a] Давид заспівав Господу цю пісню, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів і від Саула. 2 Він сказав:
«Господь—моя Скеля, твердиня моя;
Господь—мій Спаситель.
3 Мій Бог—моя Скеля, де завжди ховаюся я,
мій щит і моя сила[b], що спасіння несе,
фортеця, мій притулок,
мій Спаситель рятує мене від жорстоких людей.
4 До Бога, достойного слави, я лину словами,
і ось врятований я від моїх ворогів.
5 Загибелі хвилі бурхливі навколо здіймались,
потоки руїни мене огортали.
6 Мене оплутали тенета смерті;
загибелі пути мені накидали.
7 У відчаї й горі до Господа лину словами,
взиваю до Бога мого.
Він з храму мій голос почув,
мій крик Його вуха торкнувся.
8 Здригнулася земля і затряслася,
небес основи затремтіли, все стугоніло,
Він бо лютував.
9 Із ніздрів клубочилися дими,
з уст виривався пломінь нищівний,
й розпечене вугілля полум’ям взялося.
10 Він небеса розверзлі скинув долу,
ступні Його на хмарах темних.
11 Він сів на Херувимів й полетів,
підхоплений крилом вітрів.
12 Із темряви Він прикриття Собі зробив:
дощові темні хмари в небесах.
13 Його присутність, осяяна, немов розжарене вугілля,
кресала білі нитки блискавиць.
14 Господь громами із небес Себе явив,
голос Всевишнього луною відгукнувся.
15 Він стріли запустив і ворогів розкидав,
а блискавиць удари їх смертельно пронизали.
16 Морські глибини оголились,
земні підвалини відкрились,
коли Господь сварити нас почав,
коли із ніздрів Його дихання прорвалось[c].
17 Він дотягнувся з висоти до мене і підніс.
З глибин морських (з біди) мене підняв.
18 Від ворога могутнього мене порятував,
Він спас мене від недругів, яких би не здолав я.
19 У день мого нещастя навалилися вороги,
але Господь мені підтримку дарував.
20 Мене Він виніс на простори неозорі,
Він врятував мене, бо вподобав.
21 За праведність Господь мені воздасть,
мене Він вподобав, бо руки мої чисті.
22 Тому що я з путі Господнього не збочив.
Я не вчинив того, що є лихим в очах Бога.
23 Усі Його закони—переді мною;
від заповітів Господа не відвернувся я.
24 Не маю я провини перед Ним.
Тримався від гріхів подалі.
25 Мене за праведність Господь винагородив,
воздав за чистоту в Його очах.
26 На вірність вірністю відповідаєш,
являєш Ти певним цнотливість Свою.
27 Являєш чистим чистоту Свою,
із крутіями Ти обходишся підступно.
28 Сумирного врятуєш Ти,
Ти поглядом Своїм упертого пригнеш.
29 Світильник мій, о мій Господь;
Коли я в темряві, мене освітлює Господь.
30 З Твоєю поміччю на військо можу йти,
із Богом я мури здолати можу.
31 Путь Божий—досконалий,
Господнє слово—непогрішне,
Він—щит для тих, хто в Нього порятунку просить.
32 То хто ж є Бог, якщо не Сам Господь?
Хто Скеля непорушна, як не Бог наш?
33 Це Бог мене озброїв міццю,
мої шляхи цнотливими Він робить.
34 Прудкими зробить мої ноги, як в оленя,
дасть силу втриматись на висоті.
35 До бою руки Він мої навчає,
що бронзового лука я зігнути зможу.
36 Щит переміг своїх Ти дав мені;
з Твоєю допомогою я став великим.
37 Торуєш шлях широкий Ти мені,
щоб не спіткнувся я в дорозі.
38 Я мчав за ворогами, їх давив,
не повертався, доки їх не знищив.
39 Ущент розбив я ворогів,
їм не підвестися уже ніколи,
вони попадали до моїх ніг.
40 Щоб битися міг я, силу дарував Ти.
Упасти недругам до ніг моїх звелів.
41 Ти змусив ворогів п’ятами накивати,
і показати спини,
я знищив супротивників лихих.
42 На допомогу кликали вони, та марно,
спасіння не було, Господь їм не відповів.
43 На порох придорожній їх стираю,
на місиво доріг поколотив, стоптав їх.
44 Ти врятував мене від заколотників моїх,
зберіг мене для керівництва племенами.
Незнаний досі люд мені на службу передав.
45 Уже й чужинці б’ють чолом, плазують,
лиш слово долетить до них моє,
відразу ж і готові підкоритись.
46 Від переляку серце в них у п’яти скаче,
з твердинь своїх, тремтячі, вибігають.
47 Господь живий! Хвала і шана моїй Скелі!
Славімо Бога, Скелю і мого Рятівника!
48 Він—Бог, Який за мене мстить,
Який народи упокорює для мене,
49 Який мене від ворогів рятує.
Над супротивниками Ти мене підніс.
Ти спас мене від кривдників злостивих!
50 Тому хвалу тобі співаю, мій Господи, серед народів,
прославлю в пісні я Твоє ім’я.
51 Царю Він посилає перемоги незабутні,
помазанику[d] доброту Свою нев’янучу дарує.
Давиду та його нащадкам ласку на віки дає!»
Copyright © 2007 by Bible League International