2 Царств 2

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Помазання Давида царем Юдеї

2 Згодом Давид спитав у Господа: «Чи не напасти мені на одне з міст Юдеї?» Господь відповів: «Так, іди». Давид запитав: «Куди мені йти?»^[a] «До Хеврона»,—відповів Господь. ² Тож Давид і прийшов туди з двома дружинами: Агіноам із Єзрееля та Абігайл, вдовою Навала з Кармела. ³ Давид узяв з собою також людей, які його повсюди супроводжували, та їхні родини. Поселилися вони по містах Хеврону.

⁴ В Хеврон прийшли юдеї і помазали Давида царем Юдеї. Коли Давидові розповіли, що Саула поховали чоловіки з Явеш-Ґілеада, ⁵ Давид відрядив гінців до людей Явеш-Ґілеада з таким посланням: «Господь благословляє вас за виявлену доброту до вашого володаря Саула, за те, що поховали його^[b]. ⁶ Нехай тепер Господь виявить доброту й вірність до вас, а я теж виявлю свою прихильність до вас за ваші діла. ⁷ Будьте ж сильними і хоробрими, бо помер ваш володар Саул, а дім Юдеї помазав мене царювати над вами».

Війна між домами Давида і Саула

⁸ Тим часом Авнер, син Нера, командуючого Сауловим військом, забрав Іш-Бошета^[c], сина Саула, до Маганаїма. ⁹ Він поставив його царем над Ґілеадом, Ашуром,^[d] Єзреелом, а також над Ефраїмом, Веніамином і всім Ізраїлем.

¹⁰ Іш-Бошету, сину Саула, минуло сорок років, коли він став царювати на усім Ізраїлем. А правив він два роки. Дім Юди, однак, пішов за Давидом. ¹¹ Час правління Давида в Хевроні над домом Юди дійшов до семи років та шести місяців.

¹² Авнер, син Нера, разом зі слугами Іш-Бошета, сина Саула, вийшли з Маганаїма й попрямували до Ґівеона. ¹³ Йоав, син Зеруї, та слуги Давидові вийшли їм навперейми й зустрілися біля Ґівеонського ставу. Одна громада зібралася з одного боку ставу, а друга—з протилежного.

¹⁴ Тоді Авнер запропонував Йоаву: «Нехай кілька воїнів позмагаються зі зброєю в руках у нас на виду». «Що ж, нехай позмагаються»,—погодився Йоав.

¹⁵ І от встали юнаки, відрахували дванадцять воїнів Веніаминових та Іш-Бошета, сина Саула, і дванадцять воїнів Давидових. ¹⁶ Ухопив кожен воїн свого суперника за голову і встромили в бік одне одному мечі, та й попадали разом. Це місце в Ґівеоні відтоді називається Гелкат-Газзурим^[e].

¹⁷ Дуже жорстокою була битва того дня. Авнер та ізраїльські воїни зазнали поразки від Давидових людей.

¹⁸ Було там три сини Зеруї: Йоав, Авішай та Асагел. Асагел був прудким, як газель у чистому полі. ¹⁹ Він погнався за Авнером, не звертаючи ні праворуч, ні ліворуч. ²⁰ Авнер озирнувся й гукнув: «Це ти, Асагеле?» «Так, я»,—відповів той.

²¹ Тоді Авнер крикнув йому: «Годі гнатися за мною! Захопи когось із вояків і забери в нього все собі». Та Асагел не припиняв його переслідувати.

²² Знову Авнер застеріг: «Досить за мною гнатися! Навіщо мені тебе вбивати? Як мені тоді дивитися в очі твоєму братові Йоаву?» ²³ Проте Асагел відмовився припинити переслідування. Тоді Авнер встромив руків’я списа в живіт Асагела так, що спис вийшов через спину. Воїн упав і відразу ж помер. Кожний, хто підходив до того місця, де впав і помер Асагел, зупинявся.

²⁴ А Йоав та Авішай^[f] переслідували Авнера. Коли сонце вже сідало, вони дісталися до узвишшя Амма поблизу Ґіа, що по дорозі до Ґівеонської пустелі. ²⁵ Веніаминові воїни згуртувалися там навколо Авнера. Вони закріпилися на вершині пагорба в безпеці.

²⁶ Авнер звернувся до Йоава: «Чи мусить бій тривати вічно? Невже ти не розумієш, що все це скінчиться сумно. Коли вже ти накажеш своїм воїнам припинити переслідування братів?»

²⁷ Йоав на те відповів: «Присягаюся життям Бога: якби ти не заговорив, мої воїни переслідували б своїх братів аж до ранку». ²⁸ Тож Йоав засурмив, і всі воїни зупинилися. Вони вже більше не переслідували ізраїльтян, більше не билися.

²⁹ Цілу ніч Авнер зі своїм військом ішли через Араву^[g]. Вони перейшли Йордан, пройшли через увесь Бітрон і вийшли до Маганаїма.

³⁰ Коли Йоав повернувся після переслідування Авнера й зібрав усіх своїх людей, то виявилося, що не вистачає ще дев’ятнадцятьох Давидових воїнів, крім Асагела. ³¹ Але люди Давида вбили триста шістдесят веніаминіїв, що воювали на боці Авнера. ³² Вони забрали Асагела й поховали його в батьковій гробниці в Віфлеємі. А потім Йоав разом із воїнами після цілої ночі походу дістався на світанку до Хеврона.