2 Летопись 21

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Єгорам, цар Юдеї

21 Потім Єгошафат спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида. А Єгорам, його син, став царем після нього. ² Єгорамовими братами, синами Єгошафата, були Азарія, Єгіел, Захарія, Азаріагу, Михаїл та Шефатія. Всі вони були синами Єгошафата, царя Юдеї^[a]. ³ Батько наділив їх багатими дарами: сріблом, золотом та коштовностями, а також укріпленими містами Юдеї. Але царство дісталося Єгораму, бо він був первістком.

Єгорам, цар юдейський

⁴ Коли Єгорам міцно укріпився в батьківському царстві, він віддав мечу всіх своїх братів, а також деяких ізраїльських вельмож. ⁵ Єгораму було тридцять два роки, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом восьми років. ⁶ Він жив як жили ізраїльські царі, чинив, як було заведено в домі Агава, адже він був одружений з його дочкою. В очах Господа він чинив зле. ⁷ Однак Господь не хотів нищити сім’ю Давида через Угоду, яку Він уклав з Давидом. Господь пообіцяв Давиду, що його нащадки будуть вічно сидіти на престолі.

⁸ Під час правління Єгорама Едом повстав проти Юдеї та настановив свого власного царя. ⁹ Тому Єгорам пішов на них зі своїми воєначальниками та всіма колісницями. Едомійці оточили його й командирів колісниць, але вони вночі прорвали оточення.

¹⁰ По сьогодні Едом повстає проти Юдеї. У цей самий час повстала й Ливна, бо Єгорам відступився від Господа, Бога його батьків. ¹¹ Він також побудував узвишшя на пагорбах Юдеї, завів розпусту серед жителів Єрусалима і споганив Юдею.

¹² Єгорам одержав листа від пророка Іллі, в якому говорилося:

«Ось що Господь Бог твого батька Давида каже: „Ти не йшов дорогою свого батька Єгошафата чи Аси, царя юдейського. ¹³ А йшов ти дорогою царів ізраїльських і призвів Юдею та людей Єрусалима до розпусти, як велося то в домі Агава. Ти також повбивав братів своїх, членів родини твого батька, людей, які були кращі за тебе. ¹⁴ Отож тепер Господь невдовзі покарає твій народ, твоїх синів, жінок та все, що тобі належить, і буде то страшна кара. ¹⁵ Сам же ти захворієш на смертельну хворобу нутрощів, через ту хворобу повилазять твої кішки”».

¹⁶ Господь викликав на Єгорама ворожість филистимлян та аравійців, що жили поруч із кушійцями. ¹⁷ Вони напали на Юдею, захопили її й позабирали все добро з царського палацу, а також Єгорамових синів та жінок. Жодного сина не лишили, крім Агазія^[b], наймолодшого.

¹⁸ Після цього Господь вразив Єгорама смертельною хворобою кишечника. ¹⁹ Згодом, наприкінці другого року, через ту хворобу в нього повилазили кишки, й він помер у страшних муках. Люди не розводили вогнища на його честь, як те вони зробили для його батька.

²⁰ Єгораму було тридцять два роки, коли він став царем, він правив у Єрусалимі протягом восьми років. Коли він помер, ніхто не сумував за ним. Поховали його у місті Давида, але не в гробницях, де ховали царів.