Пророцтва Агіжі проти Єровоама

14 Тим часом Авіжа, син Єровоама захворів, ² і Єровоам сказав своїй дружині: «Перевдягнися так, щоб ніхто не впізнав, що ти дружина Єровоама. Тоді піди до Шило. Там є пророк Агіжа, який сказав мені, що я буду царем над цими людьми. ³ Візьми з собою десять хлібин, кілька коржів і глечик меду, і йди до нього. Він скаже тобі, що станеться з хлопчиком». ⁴ Отже, дружина Єровоама зробила те, що той їй сказав і пішла до дому Агіжі в Шило.

На той час Агіжа став сліпим. Зір залишив його через його вік. ⁵ Але Господь сказав Агіжі: «Єровоамова дружина йде до тебе спитати про свого сина, оскільки той хворий, і ти повинен дати їй таку й таку відповідь. Коли вона прийде, то видаватиме себе за когось іншого».

⁶ Тож коли Агіжа почув її кроки біля дверей, він сказав: «Заходь, дружино Єровоама. Навіщо ти намагаєшся бути кимось іншим? Мене було послано до тебе з поганими новинами. ⁷ Піди скажи Єровоаму, що Господь Бог Ізраїлю сказав: „Я підніс тебе над людьми і зробив тебе ватажком над Моїм народом ізраїльським. ⁸ Я відірвав царство від дому Давидового й віддав тобі. Але ти поводишся не так, як Мій слуга Давид, який дотримувався Моїх наказів і йшов за Мною всім своїм серцем, роблячи лише те, що було правильним в очах Моїх. ⁹ Ти зробив більше зла, ніж усі, хто жив до тебе. Ти відкинув Мене, створив для себе інших богів, зробив бовванів із металу, ти змусив мене гніватися й настроїв проти себе.

¹⁰ Через це Я накличу біду на дім Єровоама. Я виріжу кожного наймолодшого чоловіка Єровоамового: раба чи вільного. Я спалю будинок Єровоамів, як дощенту спалюють гній. ¹¹ Пси з’їдатимуть тих з Єровоамового дому, хто вмиратиме в місті, а птахи небесні їстимуть тих, хто вмиратиме в полі. Господь так сказав!”

¹² Ти ж повертайся додому. Коли ввійдеш у своє місто, хлопчик помре. ¹³ Всі ізраїльтяни справлятимуть жалобу по ньому й поховають його. Він єдиний з Єровоамового роду, який буде похований, оскільки він єдиний серед дому Єровоамового, у кому Господь, Бог Ізраїлю, знайшов щось добре.

¹⁴ Господь піднесе для Себе царя над Ізраїлем, який виріже всю родину Єровоамову. ¹⁵ І Господь покарає Ізраїль так, що він тремтітиме, як тростина у воді. Він викорчує Ізраїль з цих добрих земель, які Він дав їхнім пращурам і розпорошить їх за Рікою^[a], оскільки вони змусили Господа розгніватися, зробивши стовпи Ашери^[b]. ¹⁶ І він віддасть Ізраїль за гріхи Єровоамові, який змушував Ізраїль грішити».

¹⁷ Тоді Єровоамова дружина підвелася, залишила його й пішла до Тирци. Як тільки вона переступила поріг дому, хлопчик помер. ¹⁸ Вони поховали його, і весь Ізраїль справляв жалобу по ньому, як Господь сказав через Свого слугу й пророка Агіжу.

¹⁹ Інші події царювання Єровоама, його війни і як він правив, описано у книзі Хронік Царів Ізраїлю. ²⁰ Він правив двадцять два роки, і потім спочив зі своїми батьками. І Надав, його син став царем після нього.

Реговоам, цар Юдеї

²¹ Реговоам, син Соломона, був царем Юдеї. Йому був сорок один рік, коли він став царем, і він правив сімнадцять років у Єрусалимі, місті, яке Господь обрав з усіх колін ізраїльських, щоб залишити Своє ім’я. Мати Реговоама звали Наама, вона була аммонійкою.

²² Юдея вчинила зле в очах Господа. Гріхами своїми вони розбудили лють Його ревнощів більше, ніж їхні батьки. ²³ Вони також встановили для себе узвишшя, священні камені й стовпи Ашери на кожному узвишші й під кожним розлогим деревом. ²⁴ Були навіть чоловіки, що служили іншим богам, продаючи своє тіло для розпусти. Тож ізраїльтяни чинили багато гидоти, як ті люди, що жили на цій землі до них. За те Господь і забрав у них землю й віддав її ізраїльтянам.

²⁵ На п’ятому році царювання царя Реговоама, Шишак, цар Єгипту, напав на Єрусалим. ²⁶ Він вивіз скарби храму Господнього й скарби царського палацу. Він забрав усе, в тому числі золоті щити^[c], які зробив цар Соломон^[d]. ²⁷ Тож цар Реговоам зробив бронзові щити замість золотих і дав їх командирам, що відповідали за охорону входу до царського палацу. ²⁸ Хоч коли б цар ішов до храму Господнього, охоронці несли щити, а після цього повертали їх до сторожової кімнати.

²⁹ Щодо інших подій Реговоамового правління та всіх його вчинків, то всі вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї. ³⁰ Між Реговоамом та Єровоамом точилися війни увесь час їхнього царювання. ³¹ Реговоам спочив зі своїми батьками й був похований разом з ними в місті Давида. Його матір звали Наама. Вона була аммонійкою. І Авіжа, син Реговоама, став царем після нього.

Авіжа, цар Юди

15 На вісімнадцятому році царювання Єровоама, сина Невата, Авіжа став новим царем Юдеї. ² Він правив у Єрусалимі протягом трьох років. Його матір звали Маака, яка була дочкою Авішалома^[e].

³ Він чинив усі ті гріхи, що й його батько перед ним. Його серце було не повністю присвячене Господу його Богу, як серце Давида, його діда. ⁴ Тим не менше заради Давида Господь його Бог дав йому царство в Єрусалимі, піднісши його сина до наслідування престолу й зміцнивши Єрусалим. ⁵ Оскільки Давид робив те, що було правильно в очах Господа, і не схибив, виконуючи всі накази Господа протягом усіх днів свого життя, крім того випадку з Урією-хиттитом.

⁶ Точилася війна між Реговоамом та Єровоамом упродовж усього життя Авіжі.^{[f] 7} Щодо інших подій правління Авіжі та всього, що він зробив, то вони описані у книзі Хронік Царів Юдеї. Була тоді війна між Авіжею та Єровоамом. ⁸ І Авіжа спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давидовому. І Аса, його син, став царем після нього.

Аса, цар Юдеї

⁹ На двадцятому році царювання Єровоама в Ізраїлі Аса став царем Юдеї. ¹⁰ Він правив в Єрусалимі сорок один рік. Його бабусю звали Маака, дочка Авішалома.

¹¹ Аса чинив правильно в очах Господніх, як його пращур Давид. ¹² Він прогнав чоловіків, що служили іншим богам, продаючи своє тіло для розпусти, з краю і позбувся бовванів, зроблених його предками. ¹³ Він навіть усунув свою бабусю з престолу цариці-матері, бо вона зробила відразливий стовп Ашери. Аса розрізав стовп і спалив його в долині Кідрон. ¹⁴ Хоча він і не знищив узвиш, серце Аси було віддане Господу впродовж усього його життя. ¹⁵ Він вніс у храм Господній срібло і золото, і речі, які він і його батько присвятили.

¹⁶ Була війна між Асою та Ваашею, царем Ізраїлю, впродовж усього їхнього правління. ¹⁷ Вааша, цар Ізраїлю, виступив проти Юдеї і зміцнив Раму, аби перекрити вхід та вихід на землі юдейського царя Аси.

¹⁸ Тоді Аса взяв усе срібло й золото, яке лишилося в скарбницях храму Господнього і в його власному палаці. Він дав його своїм урядовцям і вирядив їх до Бен-Гадада, сина Тавріммона, сина Гезіона, царя арамійського, який у цей час правив у Дамаску. ¹⁹ «Давай укладемо угоду між нами,—сказав він,—як то було між твоїм батьком та моїм. Ось я надсилаю тобі в подарунок срібло й золото. Отож тепер розірви свою угоду з Ваашей, царем Ізраїлю, і тоді він залишить мене у спокої».

²⁰ Бен-Гадад погодився з царем Асою і послав командирів своїх військ проти міст Ізраїлю. Він захопив Іжон, Дан, Авель-Бет-Мааку і весь Кіннерет на додачу до Нафталі. ²¹ Коли Вааша почув про це, він зупинив будівництво Рами й осів у Тирці. ²² Тоді цар Аса видав наказ усім мешканцям Юдеї, щоб кожний з них, без винятку, приніс з Рами каміння й деревину, що використовував Вааша. З них цар Аса збудував Ґеву у землі Веніамина, а також Міцпу.

²³ Щодо всіх інших подій Асиного правління, всіх його досягнень, всього, що він зробив, і міст, які він збудував, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. Однак на старість він занедужав на ноги.

²⁴ Потім Аса спочив біля своїх батьків й був похований у місті свого пращура Давида. І Єгошафат, його син, став царем після нього.

Надав, цар Ізраїлю

²⁵ Надав, син Єровоама, став царем Ізраїлю на другий рік правління Аси, царя Юдеї, і правив Ізраїлем протягом двох років. ²⁶ Він чинив зле в очах Господа, йдучи шляхом свого батька й батькового гріха, на який він штовхнув і весь Ізраїль.

²⁷ Вааша, син Агіжі, з дому Іссаха́ра, змовився проти нього і вбив його в Ґівветоні, филистимському місті, поки Надав і весь Ізраїль тримали його в облозі. ²⁸ Вааша вбив Надава на третьому році правління Аси, царя Юдеї, і став царем після нього.

²⁹ Як тільки він почав царювати, він убив усю родину Єровоама. Він не залишив жодного з роду Єровоамового в живих, а знищив їх усіх, згідно зі словом, яке дав Господь через слугу свого Агіжу шилонійського, ³⁰ за гріхи, які вчинив Єровоам і змушував Ізраїль чинити, і за те, що він розгнівив Господа, Бога Ізраїлю.

³¹ Щодо інших подій Надавового правління і всього, що він зробив, то їх записано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. ³² Була війна між Асою та Ваашею, царем Ізраїлю, впродовж усього їхнього правління.

Вааша, цар Ізраїлю

³³ На третьому році правління Аси, царя юдейського, Вааша, син Агіжі, став царем над усім Ізраїлем у Тирці і правив двадцять чотири роки. ³⁴ Він чинив зле в очах Господа, йдучи шляхом Єровоама та його гріха, на який штовхав і весь Ізраїль.

Випробовування Петра

(Мт. 26:31-35; Мк. 14:27-31; Ін. 13:36-38)

³¹ «Симоне^[a], Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від поганого. ³² Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх».

³³ Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть». ³⁴ Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене»^[b].

³⁵ І звернувся Ісус до Своїх учнів: «Коли Я посилав вас без гаманця, торби й сандалів, чи вам чогось бракувало?» Вони відповіли: «Нічого». ³⁶ Ісус продовжував: «Але зараз, якщо хто має гаманця, мусить взяти його. Так само, якщо хто має торбу, хай візьме торбу свою. І якщо хто не має меча, хай продасть свій плащ і придбає меч. ³⁷ Бо кажу вам, що сказане у Святому Писанні мусить збутися зі Мною: „І вважатимуть Його за злочинця”.^(A) Так, усе сказане про Мене наближається до здійснення».

³⁸ Учні кажуть: «Господи, подивись, ось тут два мечі». І Він відповів: «Цього достатньо»^[c].

Ісус молиться на самоті

(Мт. 26:36-46; Мк. 14:32-42)

³⁹ Потім, за звичаєм, Ісус вирушив на Оливну гору, та учні Його пішли за Ним. ⁴⁰ Прийшовши на місце, Ісус сказав їм: «Моліться, щоб не піддатися спокусам». ⁴¹ Відійшовши від учнів на відстань приблизно в 50 кроків, Ісус став на коліна й почав молитися: ⁴² «Отче, якщо на те воля Твоя, нехай обмине Мене ця чаша^[d] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». ⁴³ І з’явився перед Ним Ангел з небес і зміцнив Його сили. ⁴⁴ Долаючи біль, Ісус молився ще більш ревно. І піт Його падав на землю, мов краплі крові^[e].

⁴⁵ Закінчивши молитися, Ісус повернувся до Своїх учнів, та побачив, що вони сплять, виснажені горем. ⁴⁶ Ісус розбудив їх, кажучи: «Чому ви спите? Вставайте й моліться, щоб не піддатися спокусам».