Add parallel Print Page Options

10 А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.

І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.

І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,

і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!

І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!

Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!

Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.

10 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

11 І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.

12 І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!

13 А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.

14 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,

15 окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.

16 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,

17 та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

18 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.

19 У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

20 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

21 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

22 Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.

23 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

24 І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

25 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.

26 І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

28 А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.

29 І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.

11 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,

із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.

І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.

І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.

І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.

І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.

Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.

І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.

І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,

10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.

11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.

12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!

13 Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.

14 І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі.

15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.

16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.

17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.

18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.

19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.

20 І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.

21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!

22 А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене!

23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.

24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.

25 І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією.

26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.

27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.

28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.

29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.

30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.

31 І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.

32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.

33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.

34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.

35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.

36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.

37 А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.

38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.

39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні.

40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.

41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.

42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.

43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.

Цариця Шеби відвідує Соломона

10 Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, що прославляла ім’я Господнє, вона приїхала, щоб випробувати його складними питаннями. Прибувши до Єрусалима з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. Соломон відповів на всі її запитання, й нічого не було такого, чого б цар не міг їй роз’яснити. Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову, а також палац, який він збудував, страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, його чашників та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.

Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. Але я в це не вірила, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть половини мені не розповіли—у мудрості та багатстві ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. Якими щасливими повинні бути твої люди[a]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й помістив на троні Ізраїлю. Завдяки Господній вічній любові до Ізраїлю Він зробив тебе царем, щоб забезпечити справедливість та праведність».

10 Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів[b] золота, велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не ввозилося стільки спецій до Ізраїлю, ніж тоді, коли цариця Шеби подарувала царю Соломону.

11 Гірамові кораблі привозили золото з Офіру, і звідти ж—великі вантажі сандалового дерева й коштовне каміння. 12 З сандалового дерева цар зробив поруччя у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Стільки сандалового дерева відтоді[c] ніколи не ввозилося.

13 Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила, крім того, що він дав їй зі своєї царської щедрості. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.

Соломонове багатство

14 Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів[d], 15 не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.

16 Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів[e] золота пішло на кожен такий щит. 17 Він також зробив триста малих щитів з кованого золота, по три міни[f] золота на кожен щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу[g].

18 Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. 19 Престол мав шість сходинок, і його спинка була згори заокруглена. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. 20 Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. 21 Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння[h] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. 22 Бо цар мав флот торговельних суден на морі з судами Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.

23 Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. 24 Весь світ прагнув зустрітися з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. 25 Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.

26 Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. 27 Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. 28 Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое[i] та привозили їх Соломону. 29 Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів[j] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів[k]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.

Соломонові дружини

11 Цар Соломон, однак, любив багатьох іноземних жінок, крім фараонової дочки: моавітянок, аммонійок, едомійок, сидонянок та хиттянок. Вони були з тих народів, про які Господь сказав ізраїльтянам: «Ви не повинні одружуватися з ними, оскільки вони напевне повернуть серця ваші до своїх богів». Тим не менше, Соломон був прикутий коханням до цих жінок. Він мав сімсот дружин царського роду й триста наложниць, і його дружини збили його з пантелику. Соломон старів, і його дружини привертали його серце до своїх богів, і його серце не було повністю віддане Господу Богу його, як серце Давида, його батька. Він слідував Ашторет, богині сидонян, та Мілкому, огидному богу аммонійців. Тож Соломон зробив зло в очах Господа: він не слідував Господу у всьому, що робив, як його батько Давид.

На пагорбі на схід від Єрусалима Соломон збудував високий палац Хемошу, огидному богу моавійців, і Молоху, бридкому богу аммонійців. Він зробив те саме для всіх своїх іноземних дружин, які спалювали запашне куріння та приносили жертви своїм богам.

Господь розгнівався на Соломона, оскільки його серце відвернулося від Господа, Бога Ізраїлю, Який являвся йому двічі. 10 Він заборонив Соломону слідувати іншим богам, а Соломон не виконав Господнього наказу. 11 Тож Господь сказав Соломону: «Оскільки така твоя поведінка, оскільки ти не виконав Мого заповіту, якого Я наказав тобі дотримуватися, Я відберу царство від тебе й віддам його комусь із твоїх підлеглих. 12 Тим не менше, заради батька твого Давида я не робитиму цього за твого життя. Я заберу його з рук твого сина. 13 Я заберу від нього не все царство, а залишу йому один рід, заради спасіння Давида, слуги Мого, та заради спасіння Єрусалима, який Я обрав».

Соломонові вороги

14 Тоді Господь підняв проти Соломона ворога, едомійця Хадада, з царського роду Едома. 15 Раніше, коли Давид воював з Едомом, Йоав, командуючий військом, прийшов, щоб поховати мертвих і вбив усіх чоловіків Едома. 16 Йоав з усіма ізраїльтянами залишався там протягом шести місяців, поки не знищили всіх чоловіків Едома. 17 Але юний Хадад на той час утік до Єгипту з деякими едомськими урядовцями, що служили його батькові. 18 Вони вибралися з Мидіана та подалися до Парана. Потім, узявши разом з собою людей з Парана, вони пішли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, який дав Хададу будинок і землю і забезпечив його харчами.

19 Фараону так сподобався Хадад, що він віддав йому сестру своєї дружини, цариці Тапенес, щоб той одружився з нею. 20 Сестра Тапенес народила йому сина Ґенубата, якого Тапенес принесла в царський палац. Там Ґенубат жив разом з дітьми фараона.

21 Перебуваючи в Єгипті, Хадад чув, що Давид спочив зі своїми батьками, і що Йоав, командуючий військом, також помер. Тоді Хадад сказав фараону: «Дозволь мені піти, щоб повернутися в свою країну».

22 «Чого тобі бракує тут, що ти хочеш іти до своєї країни?»—запитав фараон.

«Всього вдосталь,—відповів Хадад,—але дозволь мені піти!»

23 І підняв Господь проти Соломона іншого ворога—Резона, сина Еліада, який втік від свого хазяїна, Хададезера, царя Зови. 24 Він зібрав людей навколо себе й став ватажком загону повстанців, коли Давид знищив сили Зови. Повстанці пішли до Дамаска, де поселилися й захопили владу. 25 Резон залишався ворогом Ізраїлю протягом усього Соломонового життя, додаючи неприємностей, окрім Хадада. Тож Резон правив в Арамі і був ворогом Ізраїлю.

Єровоам повстає проти Соломона

26 А ще Єровоам, син Невата, повстав проти царя. Він був одним із Соломонових урядовців, ефраїмець з Заретана, і його мати була вдовою на ім’я Зеруя.

27 Ось розповідь про те, як він повставав проти царя. Соломон збудував висячі тераси й позакладав провали в стіні міста Давида, свого батька. 28 Тоді Єровоам здобув собі добре ім’я, і коли Соломон побачив, як сумлінно юнак виконував свою роботу, він зробив його керівником над усіма робітниками дому Йосипа.

29 Якось у той час Єровоам їхав із Єрусалима, і пророк Агіжа з Шило зустрів його на шляху. На ньому було нове вбрання. Крім них двох не було нікого навколо. 30 І Агіжа зняв своє нове вбрання, що було на ньому, і порвав його на дванадцять частин. 31 Тоді він сказав Єровоаму: «Візьми десять частин собі, оскільки ось що сказав Господь Бог Ізраїлю: „Дивись, я відніму царство з рук Соломонових і дам тобі десять колін. 32 Але заради Мого слуги Давида й міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін ізраїльських, він матиме одне коліно. 33 Я зроблю це, оскільки вони забули мене й поклонялися Ашторет, богині сидонян, Хемошу, богу моавійців, і Мілкому, богу аммонійців, а не йшли Моїм шляхом, не робили того, що є правильним в Моїх очах, не дотримувалися Моїх настанов і законів, як Давид, Соломонів батько. 34 Але я не забиратиму все царство з Соломонових рук. Я зробив його правителем на всі дні його життя заради Давида, Мого слуги, якого Я обрав і який виконував Мої накази та настанови. 35 Я заберу царство з рук Соломонового сина і дам тобі десять колін. 36 Я дам одне коліно його сину, щоб Давид, Мій слуга, завжди мав нащадка, щоб правив переді Мною в Єрусалимі, місті, яке Я обрав, щоб залишити Своє ім’я. 37 Однак щодо тебе, то Я оберу тебе, і ти правитимеш усім, чого бажає твоє серце. Ти будеш царем ізраїльським[l]. 38 Якщо робитимеш те, що Я тобі накажу і йтимеш Моїм шляхом, і робитимеш те, що є правильним у Моїх очах, дотримуючись Моїх настанов і наказів, як робив Давид, Мій слуга, Я буду з тобою. Я зроблю твій рід таким же тривалим, як Давидів, і Я віддам Ізраїль тобі. 39 Я каратиму нащадків Давидових за це, але не завжди”».

40 Соломон намагався вбити Єровоама, але Єровоам утік до Єгипту, до царя Шишака, і залишався там до Соломонової смерті.

Смерть Соломона

41 А щодо інших подій Соломонового царювання: всього, що він робив, і мудрості, яку він виявляв,—все це описано у книзі Літописів Соломонових. 42 Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. 43 Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.

Footnotes

  1. 10:8 люди Цей варіант міститься виключно у древньогебрейських текстах. У древньогрецьких рукописах—«дружини».
  2. 10:10 сто двадцять талантів Приблизно 4,1 т.
  3. 10:12 відтоді Буквально «до цього дня», тобто «до того часу, коли була написана ця книга».
  4. 10:14 шістсот шістдесят шість талантів Приблизно 23 т.
  5. 10:16 Шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
  6. 10:17 три міни Приблизно 1,8 кг.
  7. 10:17 у палаці… Лісу Це була найбільша будівля Соломонового палацу.
  8. 10:21 начиння Тобто «посуд», «знаряддя» або «зброя».
  9. 10:28 Кое Очевидно, йдеться про «Сицилію».
  10. 10:29 шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
  11. 10:29 сто п’ятдесят шекелів Приблизно 1,7 кг.
  12. 11:37 царем ізраїльським Тобто «царем десяти північних племен Ізраїлю».