Add parallel Print Page Options

Яке тіло ми матимемо?

35 Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»

36 Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!» 37 І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше. 38 Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло». 39 Тіла живих істот не однакові. Ні, у людей вони одні, а у тварин—зовсім інакші. У птахів ще інші, а у риб іще інші.

40 Є тіла Небесні й земні, але краса Небесних і земних тіл різна. 41 Сонце має одну красу, а місяць і зірки—зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої. 42 Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю—тлінне, а як зросте, буде нетлінним. 43 Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі. 44 Посіяне тіло є земним, зросле—духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні.

45 Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою»[a].(A) Та останній Адам[b] став життєдайним духом. 46 Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна. 47 Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба. 48 Всі земні люди такі ж, як і перша людина, яка вийшла з землі. Небесні ж люди такі, як Той Чоловік Небесний. 49 Як носили ми образ земної людини, так само носитимемо і образ Небесної.

50 Кажу вам, брати і сестри, що тіла й кров не можуть успадквати Царства Божого. Адже тлінне не успадковує нетлінного. 51 Ось послухайте! Відкрию я вам таємницю: не всі ми зазнаємо смерті, але всі будемо змінені. 52 І оком не встигнемо змигнути, як просурмить остання сурма. Коли вона просурмить, мерці повстануть нетлінні, і ми перемінимося.

53 Бо це тлінне тіло мусить одягнутися в нетлінне, і це смертне тіло—в безсмертне. 54 І коли це тлінне тіло вдягнеться у все нетлінне, а смертне тіло—у безсмертне, тоді збудеться те, що написано у Святому Писанні:

«І перемога смерть поглинула».(B)
55 «Смерть, де ж твоя перемога?
    Смерть, де твоє жало?»(C)

56 Жало смерті—це гріх, а сила гріха—Закон. 57 Та дяка Богу, Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа!

58 Тож, брати і сестри мої любі, будьте твердими й непохитними. Присвятіть себе повністю трудам Господнім. Адже ви знаєте, що труд ваш Господній не марний.

Read full chapter

Footnotes

  1. 15:45 живою істотою Або «душею».
  2. 15:45 останній Адам У цьому вірші мова йде про Ісуса.