Add parallel Print Page Options

18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

Read full chapter

Раби, наслідуйте прикладу Христа

18 Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим. 19 То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього. 20 Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби. 21 До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:

22 «На Ньому не було гріха,
    і не було в устах Його обману».(A)

23 Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному. 24 Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами. 25 Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.

Read full chapter