Add parallel Print Page Options

Господь позбавляє Саула царювання

15 Самуїл сказав Саулові: «Я—той, кого Господь послав, щоб помазати тебе на царя Свого народу ізраїльського; тому вислухай тепер Господнє послання. Ось що мовить Господь Всемогутній: „Я закарбував, що вони вчинили Ізраїлю, коли ті вийшли з Єгипту. Вирушайте, нападіть на амаликійців і розбийте вщент усе, що їм належить. Не жалійте їх: повбивайте чоловіків і жінок, дітей і немовлят, худобу й овець, верблюдів та віслюків”».

Саул скликав людей та провів огляд у Телаїмі. Там було двісті тисяч піхотинців та десять тисяч людей з Юдеї. Саул вирушив на місто Амалик і поставив засідку у вибалку. Тоді Саул звернувся до кенійців: «Ідіть, залиште амаликійців, щоб я вас не розгромив разом з ними. Ви ж бо проявили милосердя до всіх ізраїльтян, коли вони вийшли з Єгипту». Так кенійці залишили амаликійців.

Тоді Саул розгромив амаликійців від Хавіли до Шура, на схід від Єгипту. Він захопив царя амаликійців Аґаґа живого, народ же віддав мечу. Саул та його люди змилосердилися над Аґаґом та найкращою худобою, вівцями і всім добром, вгодованими телятами та ягнятами. Їм не хотілося винищити все, але вони знищили все, чим знехтували, що відкинули.

10 Тоді Самуїлу було слово Господнє: 11 «Я передумав щодо призначення Саула царем, адже він відвернувся від Мене і не виконав Моїх наказів». Самуїл стривожився; цілу ніч він говорив з Господом.

12 Самуїл піднявся дуже рано і пішов на зустріч з Саулом, але йому сказали: «Саул пішов до Кармела. Там він поставив собі пам’ятник, а потім повернувся до Ґілґала». Коли Самуїл прийшов до Саула, той щойно приніс у жертву всеспалення частину здобичі, яку він узяв з Амалика[a].

13 Коли Самуїл його наздогнав, Саул мовив: «Нехай Господь тебе благословить! Я виконав Господні веління».

14 Але Самуїл заперечив: «Що тоді означає мекання овець у моїх вухах? Що означає рев худоби, який я чую?»

15 Саул пояснив: «Воїни пригнали їх, відібравши в амаликійців; вони пожаліли найкращу худобу та овець, щоб принести жертву Господу, твоєму Богу, а всіх решту ми забили». 16 «Досить!—Зупинив Саула Самуїл.—Я розповім тобі те, що Господь мені сказав минулої ночі».

«Говори»,—відповів Саул.

17 Самуїл сказав: «Чи не правда, що колись ти був ніким навіть у власних очах, хіба ти не став на чолі ізраїльських племен? Господь помазав тебе царем усього Ізраїлю. 18 Він також вирядив, наказавши: „Йди й розбий вщент тих нечестивців амаликійців; воюй з ними, аж доки не зметеш їх з лиця землі”. 19 Чому ти не послухався Господа? Чому ти зайнявся мародерством і вчинив зле в очах Господніх?»

20 «Але ж я покорився Господу[b],—заперечив Саул.—Я пішов виконувати Господній наказ. Я винищив амаликійців, а царя їхнього, Аґаґа, привів з собою. 21 Воїни забрали як здобич найкращих овець та худобу, щоб принести жертву Господу, твоєму Богові у Ґілґалі».

22 Але Самуїл відповів:

«Хіба Господь втішається
    всеспаленнями й жертвами більше,
    ніж послухом твоїм?
Послухатися Бога—краще,
    ніж жертву до вогню тягти,
    і послух ліпший, аніж жир ягняти.
23 Бо непокірність—наче ворожбитства гріх,
    сваволя—як вина бовванам поклоніння.
Відринув слово ти Господнє,
    тому й тебе Він як царя відкинув».

24 Саул відповів Самуїлу: «Так, я згрішив. Я не виконав Господнього повеління і твоїх настанов. Я злякався народу, тому й послухався його. 25 Прошу тебе простити мій гріх і повернутися зі мною, щоб я міг поклонитися Господу».

26 Самуїл не погодився: «Я не повернуся з тобою. Ти відштовхнув слово Господнє, отже й Господь тебе як царя ізраїльського відринув!»

27 Тільки-но Самуїл повернувся, щоб іти, як Саул ухопився за полу його вбрання й порвав його. 28 Самуїл промовив до нього: «Господь сьогодні відірвав царство Ізраїлю від тебе і передав твоєму ближньому, більш гідному за тебе. 29 Той, Хто є славою Ізраїлю, не вводить в оману, не змінює Своєї думки, тому що Він—не людина, яка не виконує обіцянки».

30 Саул відповів: «Я провинився. Але заклинаю тебе вшанувати мене перед старійшинами мого народу та перед Ізраїлем; повернися зі мною, щоб я міг поклонитися Господу твоєму Богові». 31 Тож Самуїл повернувся з ним, і Саул поклонявся Господу. 32 Тоді Самуїл сказав: «Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликійського».

Аґаґ підійшов до нього впевнено, думаючи при цьому: «Гіркота смерті вже, певно, позаду[c]».

33 Але Самуїл промовив: «Як меч нещадний твій жінок лишив бездітними, так і твоя матір між жінками стане жити вже без сина».

І Самуїл порубав Аґаґа на шматки перед Господом у Ґілґалі.

34 Після того Самуїл вирушив до Рами, а Саул повернувся додому в Ґівеа. 35 Самуїл більше не бачився з Саулом аж до смерті, хоча Самуїл і тужив за ним. А Господь шкодував, що зробив Саула царем Ізраїлю.

Footnotes

  1. 15:12 Коли… Амалика Цей варіант міститься виключно у деяких древньогрецьких перекладах. З гебрейських списків ця фраза зникла, очевидно, через помилку при переписуванні.
  2. 15:20 Господу Цей варіант міститься виключно у древньогебрейському тексті. У древньогрецькому перекладі після цих слів сказано: «Бо я послухався народ».
  3. 15:32 Гіркота… позаду Цей варіант міститься виключно у древньогебрейському тексті. У древньогрецькому перекладі сказано: «Це ж гірше смерті!»