Числа 10
Ukrainian Bible
10 Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.
3 І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.
5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
8 А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9 А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.
10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!
11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13 І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.
14 І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
15 А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.
16 А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.
18 І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.
19 А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20 А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.
22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.
23 А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.
24 А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.
25 І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26 А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.
27 А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.
28 Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.
30 Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.
31 А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.
32 І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.
33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.
36 А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!
Числа 10
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Срібні сурми
10 І сказав Господь Мойсею: 2 «Зроби дві срібні сурми. Зробити їх із кованого срібла, вони служитимуть для того, щоб скликати громаду і будуть сигналом табору зніматися. 3 Коли сурмлять обидві, вся громада має збиратися перед тобою при вході до намету зібрання. 4 Та коли сурмить одна, тоді вожді колін Ізраїлю мають зібратися перед тобою.
5 Коли сурмите ви короткими звуками, рушати мають східні табори. 6 Коли ви вдруге засурмите на сполох, рушати мають південні табори (щоб вони рушили, треба сурмити короткими звуками). 7 А якщо ви збираєте громаду, то сурміть, але не короткими звуками. 8 Сурмити в сурми мусять сини Аарона, священики. Це буде законом для вас повіки, для прийдешніх поколінь.
9 Коли підете в землі ваші війною на ворога, який напав на вас, сурмити у сурми на сполох, і Господь ваш Бог помітить вас і врятує від ворогів. 10 І за днів радості, і на свята, і за днів Нового Місяця сурміть у сурми, коли приносите жертви всеспалення й мирні жертви, і сурми нагадуватимуть про вас Богу вашому. Я—Господь Бог ваш».
Народ ізраїльський знімається табором
11 Двадцятого дня другого місяця другого року хмара знялася зі святого намету Свідоцтва. 12 Тож народ Ізраїлю вирушив у мандри з пустелі Синай. Хмара зупинилася в пустелі Паран. 13 Тож вони рушили вперше за знаком Господа, даним через Мойсея.
14 Прапор табору Юди рушив першим за полками своїми. На чолі війська був Нашон, син Аммінадава. 15 Нетанел, син Зуара очолював військо коліна Іссаха́ра. 16 Еліав, син Гелона, очолював військо коліна Завулона.
17 Знявши святий намет і люди Ґершона, і люди Мерарі, що несли його, рушили.
18 Тоді вирушив прапор табору Рувима за полками. Очолював це військо Елізур, син Шедеура. 19 Шелуміел, син Цурішаддая, очолював військо коліна Симеона. 20 Еліасаф, син Деуела[a], очолював військо коліна Ґада. 21 Тоді вирушили люди Когата, що несли святі речі. Святий намет має бути поставлено, перш ніж вони прийдуть.
22 Тоді за полками вирушив прапор табору Ефраїма. Елішама, син Аммігуда, очолював це військо. 23 Ґамаліел, син Педазура, очолював військо коліна Манассії. 24 Авідан, син Гідоні, очолював військо коліна Веніамина.
25 Прапор табору Дана, охоронців тилу всіх таборів, вирушив полками. Агіезер, син Аммішаддая очолював це військо. 26 Паґіел, син Окрана, очолював військо коліна Ашера. 27 Агіра, син Енана, очолював військо коліна Нафталі. 28 Це був порядок, за яким ішов увесь народ Ізраїлю, за полками, коли вони вирушали.
29 Мойсей сказав Ховаву, сину Реуела-мидіанина, свого тестя: «Ми йдемо до того місця, про яке Господь сказав, що Він його дає нам, ходімо з нами, і ми будемо добре ставитися до тебе, бо Господь обіцяв добро Ізраїлю».
30 Але той відповів: «Я не піду, я піду до свого краю і до родини своєї».
31 Тоді Мойсей промовив: «Не кидай нас, будь ласка, бо ти знаєш, де ми можемо ставати табором у пустелі. Ти будеш очима нашими. 32 Якщо ти підеш з нами, то хоч які блага зробив би ти нам, ми таке ж зробимо для тебе».
33 Тож вони вирушили від гори Господньої і мандрували три дні. Ковчег Заповіту йшов поперед них усі ці три дні, щоб знайти їм місце для табору. 34 Хмара Господа щодня була над ними, відколи вони вийшли з табору.
35 Коли ковчег Заповіту вирушив, Мойсей мовив:
«Встань, о Господи!
Нехай розсіються вороги Твої.
Нехай розбіжаться ті,
хто ненавидить Тебе».
36 А коли ковчег поставили, Мойсей сказав:
«Повернись, о Господи,
до незліченних тисяч Ізраїлю».
Footnotes
- 10:20 Деуела Або «Реуела».
Copyright © 2007 by Bible League International