Судьи 5

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

³ Слухайте, царі!
    Правителі, зважайте!
Я співатиму до Господа,
    і музика моя—теж Господу, Богу Ізраїлю.

⁴ О Господи, коли з Сеїра^[b] Ти зійшов,
    коли пройшов Ти із Едома,
    земля тряслася і з небес лило,
    так хмари воду проливали.
⁵ І гори рушились перед лицем Господнім,
    перед Отим з гори Синай,
    перед Господом, Богом Ізраїлю.

⁶ За днів Шамґара, Анатового сина^[c],
    та у дні Яель каравани не могли пройти,
    і доводилось мандрівникам шукати об’їзні шляхи.

⁷ Не стало воїнів серед селян,
    хоробрих воїнів в Ізраїлі не стало,
    аж доки ти, Деборо, не прийшла до них,
    мов мати Ізраїлю ти прийшла.

⁸ Коли Господь обрав нових лідерів,
    щоб битись при брамі міський^[d],
    то не знайшлося жодного щита чи меча в Ізраїлі,
    хоч люду сорок тисяч там жило.

⁹ І моє серце з суддями Ізраїлю,
    які на бій зібрали добровольців.
    Благословімо Господа!

¹⁰ Ви, ті хто верхи на ослицях білих,
    хто на розкішних попонах сидить,
    хто йде дорогою—усі ви говоріть про це!
¹¹ Прислухайтесь до голосу джерел,
    які співають Господній перемозі славу
    і воїнів Господніх перемозі,
    коли Господнє військо до міської брами вийшло.

¹² Вставай, вставай, Деборо! Піднімайся!
    Підводься! І пісень співай!
Вставай і ти, Вараче, син Авіноама,
    і полонених у неволю поведи.

¹³ Та купка воїнів пішла з могутнім ворогом на бій,
    Господнє військо билося за Нього.

¹⁴ Від Ефраїма ті прийшли,
    хто жив поміж амаликійців.
За Веніамином, за його людьми.
    Законодавці вийшли від Макіра,
    від Завулона йшли писарчуки.
¹⁵ Вожді Іссаха́ра з Деборою вийшли,
    аби підтримати Варака,
    вони в долину разом з ним пішли.

Рувимові бійці були рішучі.
¹⁶     Чому ж ви, воїни, із вівцями лишились?
Чому ріг пастуший замінив вам сурми звук?
    Рувимові бійці вкрай стали нерішучі.
¹⁷ А за Йорданом дома залишився Ґілеад^[e],
    а Дан, чому він теж лишився з кораблями?
Й коліно Ашера від моря не пішло,
    воно за гавані свої трималось,
¹⁸ в той час, коли люди Завулона й Нафталі
    життям своїм ризикували в горах.

¹⁹ Царі прийшли на бій,
    і бились царі ханаанські при Таанаху,
    при меґіддських водах,
    та срібла їм награбувати не вдалось.
²⁰ Зірки йшли війною з небес на Сісеру,
    з небесних шляхів своїх йшли на борню.
²¹ І води Кішона, старої ріки,
    поглинули ті колісниці Сісери.
Вперед сміливо, моя душе!
²² Потім розлігся тупіт копит,
    то могутня кіннота Сісери наступала.

²³ «Прокляття Мерозу!»—
    Ангел Господній гукнув.
«Прокляття страшні його мешканцям»,—Ангел гукнув,
    «бо не прийшли вони Господу допомогти,
    допомогти Йому у битві з ворогом могутнім».
²⁴ Благословенна навічно Яель,
    благословенна дружина кенійця Хевера.
Благословенна вона між жінок,
    що в наметах живуть.
²⁵ Води попросив він, вона ж молока принесла,
    принесла вершків йому в глечику тому,
    який подавати належить вождям.
²⁶ У ліву руку кийок непомітно взяла,
    а в праву взяла молоток непомітно.
До скроні Сісери приклала кийок
    і невідпорним ударом у скроню ввігнала.
²⁷ До ніг її зсунувшись, мертвий упав і лежить.
    До ніг її зсунувшись, впав і сконав він негайно.

²⁸ Мати Сісера в вікно виглядала і голосила:
    «Чом же так довго не їде його колісниця?
    Чом же не чутно тупоту кінських копит?»

²⁹ Наймудріші із служок їй відповідають,
    й сама себе хоче запевнить вона:
³⁰ «Чи не здобич там вони розподіляють:
    кожному воїну жінку чи й дві.
Захоплений одяг розшитий Сісері,
    одяг захоплений, весь різнобарвний,
    коштовне вбрання для переможця!»

³¹ О Господи, всі вороги твої отак нехай загинуть!
    А ті, хто любить Господа, хай будуть
    могутні, мов ранкове сонце!