Add parallel Print Page Options

Для диригента. Для Єдутуна[a]. Одна з пісень Асафа.

До Бога я підношу голос,
    про допомогу Господа благаю.
У дні тривог я до Володаря звертаюсь
    і руки простягаю через ніч.
    Моя душа не знає спочинку.
Думками лину я до Бога через клопоти свої,
    я промовляю, але сам усе в турботах. Села

Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
    засмучений, я слова мовити не в силах.
Думки мої зверталися в минуле,
    постійно думаю про те, що сталося у давнину.
Я згадую свої пісні вночі,
    я з серцем сперечаюся своїм, шукаю відповідь:
«Чи ж нас Володар назавжди покинув?
    Невже не прийме більше нас ніколи?
Чи вже Його любов навік минула?
    Чи слово Його згасло для прийдешніх поколінь?
10 Чи Бог забув про милосердя?
    Невже Він співчуття змінив на гнів?» Села

11 Собі сказав я: «Що найбільш тривожить,
    чи Всемогутній силу не згубив?»

12 Я пам’ятаю всі діла Господні,
    я пам’ятаю всі дива,
    що Він зробив з часів прадавніх.
13 Я розмірковував про звершення Твої,
    про всі ті справи думав я невпинно.

14 Святі Твої шляхи, мій Боже,
    немає бога рівного Тобі.
15 Ти Бог, Який творить ці чудеса великі,
    це Ти явив народам Свою владу.
16 Своєю силою Ти визволив народ Свій,
    нащадків Якова і Йосипа Ти спас. Села

17 Тебе побачила вода й злякалась,
    безодня, й та тремтить від переляку.
18 Свинцеві хмари пролились водою,
    громи обвалюються з неба,
    а Твої стріли до землі ширяють.
19 У вихорі звучав Твій грім,
    а блискавиці всесвіт сяйвом залили,
    земля здригається і двиготить.
20 Твій шлях лежить через моря,
    Твоя дорога—через безодні океанів,
    та не знайти Твоїх слідів.
21 Немов овець отару, Ти народ провів
    за допомогою Мойсея та Аарона.

Footnotes

  1. 77:1 Єдутун Левит, якого Давид призначив диригентом хору або один з трьох головних музикантів в храмі. Див.: 1 Хр. 9:16; 16:38-42.

77 Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

10 (77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

11 (77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

12 (77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

13 (77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

14 (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

15 (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

16 (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

17 (77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

18 (77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

19 (77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

20 (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.