Add parallel Print Page Options

Молитва Давида.

Господи, почуй моє благання справедливості,
    прислухайсь до мольби моєї,
    почуй молитву, мовлену неложними устами.
Нехай мені від Тебе справедливість буде,
    бо видна істина Твоїм очам.
Ти завітав вночі і моє серце перевірив,
    мене Ти випробував і не знайшов щербинки.
    Я вирішив, що не грішитимуть уста мої.
Хоч що б робили інші, я тримався
    від кривдників подалі,
    бо слухаю Тебе!
Тож прошу, Господи, не дай
    мені звернуть з путі Твого,
    не дай спіткнутися і впасти.

Я попросив у Тебе допомоги,
    і, звісно ж, Боже, відгукнешся Ти!
Схили до мене вухо,
    вислухай мої мольби!
Тобі багато довіряється людей.
    Вони шукають допомоги в Тебе,
    як люди повстають на них.
І Ти могутньою правицею рятуєш.
    Яви ж любов прекрасну й безкінечну!
І захисти мене,
    немов зіницю Свого ока!
Сховай мене під крилами Своїми
    від тих людців, що хочуть погубить мене,
    від ворогів смертельних, які оточили мене.
10 У них жалю немає,
    бундючна їхня мова.
11 Ці люди мене гнали, потім оточили,
    й тепер уже готові кинутись на мене.
12 Вони мов лев, який на здобич зазіхає,
    мов левеня, що причаїлося в кущах.

13 Встань, Господи,[a] на них, і підітни їм ноги.
    Яви свій меч і мою душу порятуй
    від ворога лихого!
14 Правицею Своєю оборони моє життя від цих людців,
    які радіють надбанням своїм у цім лиш світі.
А людям тим, яких цінуєш, дай їжі досхочу,
    і їхнім дітям вволю їжі,
    щоб ще й онуків було чим нагодувати[b].

15 А я молив Тебе про справедливість,
    і я її побачу, коли Ти лице Своє мені покажеш,
    і яка то буде втіха!

Footnotes

  1. 17:13 Встань, Господи Таким був поклик юдеїв, коли вони йшли у бій, тримаючи над головою ковчег Заповіту. Тобто автор закликає Господа допомогти йому в боротьбі з ворогами.
  2. 17:14 А людям… нагодувати Можливе й інше прочитання другого речення цього вірша: «А людям тим, яких цінуєш, дай плід утробам їхнім, щоб привели дітей багато, щоб і онукам перейшло їхнє добро».