Add parallel Print Page Options

Міктам Давида.

Боже, опікуйся мною,
    в Тобі я шукаю розради!
Кажу я[a] Господу: «Ти—мій Володар.
    Благословення все моє—від Тебе!»
І послідовникам, всім праведним Твоїм,
    кого Ти любиш (я кажу):
    «Вшановую шляхетність їхню й велич!»[b]
А хто богів шукає інших,
    зазнає той тяжких страждань.
Мені не по дорозі з ними,
    і я не буду проливати за них жертовну кров!
    І ймення їхні з уст моїх не злинуть!

Господь—це спадщина моя,
    мого життя це чаша.
    Моє майбутнє у Твоїх руках.
Мені щасливий випав жереб,
    о так, чудесну частку я здобув[c].

Благословляю Господа.
    Дає мені поради Він і навіть уночі
    керують мною почуття оті.
Господь завжди переді мною[d].
    Коли зі мною Він, завжди я у безпеці.
Тому щасливий я, втішається душа,
    я житиму в безпеці.
10 Чому? Тому що не залишиш Ти мене в могилі[e],
    не даси зотліть Твоєму вірному учневі[f].
11 Навчи мене життя прожити!
    З Тобою поряд бути—
    для мене це велика насолода!
А при Твоїй правиці іти—
    то вже для мене щастя навіки!

Footnotes

  1. 16:2 Кажу я Також можливий переклад «Кажеш ти».
  2. 16:2-3 Кажу я… велич Значення древньогебрейського тексту непевне.
  3. 16:6 О так… здобув Тут перегук з тим, як розподілялися землі між ізраїльськими колінами—за жеребом.
  4. 16:8 Господь… мною Буквально «Я завжди ставлю Господа переді мною».
  5. 16:10 могилі Буквально «Шеолі». Див.: «Шеол».
  6. 16:10 вірному учневі Або «Своєму святому», тобто тому, хто всім серцем відданий Господу.