Add parallel Print Page Options

Пісня прочан.

О Господи, згадай Давида
    і всі його страждання!
Він присягнувся Господу,
    дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
Він сказав: «Не зайду до свого дому
    й спочити на ліжко не ляжу,
    повік не стулю, не дам задрімати очам,
аж доки я оселю Господу не відшукаю,
    де Всемогутній Якова житло Собі візьме».

Про той намет в Ефраті[a] ми почули,
    Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських[b].
Зайдемо у Його святу оселю,
    вклонімося підніжку[c] Його ніг.
Встань, Господи,[d]
    й піди з ковчегом у нову оселю.
Нехай священики Твої
    вдягнуться у освячене вбрання,
    нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!

10 В ім’я слуги Твого Давида
    не відвертайся від Свого царя-обранця[e].
11 Господь Давиду присягнувся,
    і Він ніколи не введе в оману:
    «Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12 якщо за Заповітом йтимуть твої діти
    і будуть слухати Мої повчання—
    усе, чого тебе навчив Я.
Тоді нащадки їхні
    посідатимуть престол віднині і довіку.

13 Бог обрав Сіон,
    і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14 Тут житиму Я відтепер і навіки,
    тому що вподобав Собі це місце.
15 Сіон благословлю Я щедрим збіжжям,
    Я бідним обіцяю дати хліб.
16 Священиків Я одягну в спасіння шати,
    а праведні Сіона підуть в радісний танок.

17 Я піднесу Давидів ріг[f],
    прославлю Я Свого царя-обранця.
18 Ганьбою вкрию недругів його,
    його ж корона осяйною буде».

Footnotes

  1. 132:6 Ефрат Або «Віфлеєм»—місто, де народився Давид.
  2. 132:6 Киріат-Єаримських Киріат-Єарим означає «Лісове місто». Отже, тут гра слів: «лісисті поля» й «лісове місто».
  3. 132:7 підніжку Можливо, мова йде про «ковчег Заповіту», «святий намет» або «храм».
  4. 132:8 Встань, Господи Таким був поклик юдеїв, коли вони йшли у бій, тримаючи над головою ковчег Заповіту. Тобто автор закликає Господа допомогти йому в боротьбі з ворогами.
  5. 132:10 царя-обранця Буквально «помазаника».
  6. 132:17 піднесу Давидів ріг Тобто «дам йому силу».