Add parallel Print Page Options

Пісня прочан.

Коли звалилося на мене горе,
    я Господа покликав, й допоміг Господь.
О Господи, врятуй моє життя
    від уст брехливих, язиків нещирих!

Ви брешете, людці зрадливі!
    Чого ви прагнете, що матимете з того?
Розжарене вугілля й гострі стріли—
    ось все, що вам дістанеться за те.

Ви брехуни, і жити з вами, як в Мешеху жити,
    як жити у наметах Кедара[a]!
Душа моя так довго томилась поміж тих,
    хто мир ненавидить.
Коли я промовляю: «Мир»,—
    із їхніх уст злітає лиш: «Війна».

Footnotes

  1. 120:5 Мешех, Кедар «Ці народи були славетні своїм лютим й жорстоким військом».