¹ Не віддавай нам, Господи, пошани,
    вона лише Тобі належить.
    І Твоя лиш слава за вірність і за щирую любов.

² Як можуть сумніватися погани
    й питати: «Де ваш Бог?»
³ Наш Бог—на Небесах,
    Він робить те, що забажає.
⁴ А їхні «боги»—це ніщо, шмат золота чи срібла,
    оброблений людей руками.
⁵ Хоч рота мають, але не говорять,
    хоч очі мають, все одно не бачать,
⁶     хоч вуха мають, та чути не спроможні,
    хоч мають носа, але запаху не чують.
⁷ Не можуть дотик їхні руки відчувати,
    ходити не спроможні їхні ноги,
    не здатне їхнє горло застогнати.
⁸ А той, хто робить їх, хоч покладається на них,
    сам незабаром їм подібним стане.

⁹ Ізраїлю, на Господа лиш покладайся,
    бо Він—твій прихисток, твій щит.
¹⁰ Лиш Господу довірся, Ааронів роде,
    Він допоможе вам, Він захистить.
¹¹ Усі, хто перед Господом схилився,
    на Господа свої надії покладайте.
    Він—захисник, Він—ваша поміч.

¹² Нас не забув Господь, благословення дасть нам,
    благословення дасть Він Ізраїлю,
    благословення дасть Він дому Аарона.
¹³ Господь пошле благословення всім
    своїм прихильникам: малим й великим.

¹⁴ Господь благословляти буде й далі
    і вас самих, і ваших діточок.
¹⁵ Благословенні ви у Господа,^[a]
    Який створив і небеса, і землю.

¹⁶ У владі Господа небесна височінь,
    а землю Він віддав людським створінням.
¹⁷ Померлі, ті, хто йде у світ мовчання,
    вже не співають Господу осанну.
¹⁸ Лиш ми, живі,
    благословляєм Господа віднині і навіки.

Славімо Господа!