Add parallel Print Page Options

Книга П’ята

(Псалми 107-150)

Вславляйте Господа, бо добрий Він,
    за щирую любов, яка існує вічно!
Повторюйте це ті, кого Господь порятував,
    кого Він визволив від ворогів!
Він позбирав їх із усіх країв:
    із заходу і сходу, півночі і півдня[a].

Вони блукали по сухих пустелях,
    шукаючи, де б оселитися, та не знайшли.
Зів’яли життєдайні сили їхні
    від голоду та спраги.
Зверталися до Господа вони в своїй біді,
    і Він їх визволив з напасті.
Господь їх вивів до їхніх рідних міст.
Тож хай благословляють Господа за щирую любов,
    за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
Адже Господь напоїть спраглу душу,
    голодну душу він добром наситить.

10-11 Люд у пітьмі жив, чорній, наче смерть,
    з залізним ланцюгом на шиї,
за те, що проти Господа пішов,
    що не сприймав Всевишнього поради.
12 Їх працею впокорили, вони спіткнулись,
    й не було кому допомогти.
13 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
    і Він їх визволив з напасті.
14 Він вивів їх з пітьми, що чорна, наче смерть,
    й порозбивав кайдани їхні.
15 Хай Господу подякують за щирую любов,
    за всі ті чудеса, які зробив Він людям,
16     що розтрощив Він бронзові брами,
    й засуви поламав залізні.

17 Повстали проти Бога нетямущі
    і постраждали через підлі свої справи.
18 Вони були нездатні споживати їжу
    й до брами смерті близько підійшли.
19 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
    і Він їх визволив з напасті.
20 Він слово мовив і зцілив їх,
    послав їм порятунок від страшної згуби.
21 Хай Господу подякують за щирую любов,
    за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
22 Нехай приносять жертви дяки
    розкажуть весело про те, що Бог зробив.

23 Навіть мандрівники й купці, що вийшли
    кораблями в плавання до далеких берегів,
24 побачили усе, на що Він здатен:
    всі чудеса, що Він творив в безодні водної стихії.
25 Лиш слово мовив, й розгулялись хвилі,
    лиш наказав, і почалася буря.
26 До неба кораблі здіймалися миттєво
    й раптово падали у глибочінь морську.
    І мужність щезла, лиш біда настала.
27 Вони хитались, спотикались, наче п’яні,
    вся моряцька вправність зникла вмить.
28 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
    і Він їх визволив з напасті.
29 Він бурю стишив і хвилі вгамувались.
30 Вони зраділи, що затихло море,
    і Він привів їх у жаданий порт.
31 Хай Господу подякують за щирую любов,
    за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
32 Нехай уславлять Господа на зібранні,
    хай славлять Господа старійшин збори.

33 Річки перетворив Він на пустелі,
    джерела повноводі повсихали.
34 Солончаками Він зробив родючі землі
    за все те зло, що чинять люди на землі.
35 Та Він також перетворив пустелі на оази,
    сухі степи перетворив Він на джерельний край.
36 Він там людей голодних поселив,
    а вже вони для себе там звели рідні міста.
37 Вони засіяли лани,
    посадили лози й зібрали врожаї.
38 Він цей народ благословив, примножив,
    дав розплодитися худобі свійській.

39 Народів інших стало менше довкруги,
    тяжкі випробування і нещастя їх зігнули.
40 Господь вельможним пиху збив,
    пустив поневірятись по безлюдних, здичавілих землях.
41 А жебраків Він визволив з убозтва,
    примножує родини їхні, як отари.
42 Засвідчують це праведні й радіють,
    уста безбожників скувала німота.

43 У кого мудрості стає, щоб осягнути це,
    той розуміє справжню милість Божу!

Footnotes

  1. 107:3 півдня Буквально «моря».