Псалтирь 106

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

¹ Славімо Господа!

Дякуйте Господу за Його доброту,
    за справжню милість Його вічну!
² Ніхто не годен полічити сил Господніх!
    Ніхто не виспіває всі хвали Йому!
³ Благословенний той, хто зберігає справедливість,
    хто праведність вершить!

⁴ Згадай мене, о Господи, коли народу явиш милість,
    коли народ спасатимеш, про мене не забудь.
⁵ Дозволь мені побачити благополуччя обраних Твоїх,
    Твого народу радощі мене також хай тішать,
    дозволь радіти з того, що Тобі належу.

⁶ Ми, як і пращури, грішили, були неправедні,
    і це провина наша.
⁷ З твоїх чудес в Єгипті не навчилися нічого,
    не пам’ятали наші предки Твоєї щирої любові.
Там, де Червоне море розлилося,
    вони повстали проти Бога.

⁸ Але Господь їх врятував, щоб показати Свою велич,
    порятував заради імені Свого.
⁹ Він море посварив, і висохло воно,
    Він їх провів по дну морському, наче по пустелі.
¹⁰ Від ненависників Він врятував їх
    і викупив від ворогів.
¹¹ А їхніх кривдників вода накрила,
    не врятувався жоден з них.

¹² Тож слову Божому повірили вони
    і прославлять Його піснями почали.
¹³ Та швидко знов забули всі Його діяння,
    були занадто нетерплячі для Його порад.
¹⁴ В пустелі піддались спокусам
    і випробовувати Бога почали.
¹⁵ Тоді Він дав їм те, чого бажали:
    наслав на них Він згубну моровицю.

¹⁶ В святому таборі Господньому вони
    палко підтримали Мойсея та Аарона.
¹⁷ А щодо послідовників Датана й Авірама,
    то розверзлася, поглинула й зімкнулася земля.
¹⁸ Перед збіговиськом вогонь зметнувся
    й спалив зловмисників усіх.

¹⁹ А потім спорудили золоте теля в пустелі
    і долілиць попадали в покорі.
²⁰ Преславного зміняли на боввана,
    подобу травоїдного вола.
²¹ Забули, Хто творив великі справи у Хамовій землі,
    чудесні дива на Червонім морі.
²² У Хамовій землі Він творив великі справи
    і неймовірні дива на Червонім морі.
²³ Він знищив би усіх, якби не раб Його Мойсей,
    який вступився, гнів Господній пригасив
    і від загибелі порятував їх.

²⁴ І знов вони Його відринули,
    й в жаданім краї відкинули Його веління.
²⁵ Вони сиділи по наметах і на Бога нарікали,
    не прислухалися до голосу Господнього.
²⁶ Тож Він поклявся знову їх пожбурити в пустелю,
²⁷     нащадків їхніх вимести й розвіяти по світу.

²⁸ У Ваал-Пеорі вони пристали до поклоніння Ваалу
    і поділяли жертви мертвих^[a].
²⁹ Тож вчинками своїми прогнівили Бога,
    і Він за те наслав на них хвороби.
³⁰ Встав Фінегас, помолився й спинив моровицю^[b].
³¹ Той вчинок праведним вважають,
    із роду в рід і навічно.

³² Та знову Бога прогнівили у Меріві
    і через те примусили Мойсея зле вчинити.
³³ Мойсея гірко засмутили,
    він нерозсудливо заговорив.

³⁴ Не знищили вони народів інших,
    як наказав Господь.
³⁵ Натомість розбрелися між племенами,
    навчилися чинити, як народи інші.
³⁶ І почали бовванам поклонятись,
    що стало пасткою для них.
³⁷ Дітей приносити почали в жертву,
    то ж віддавати демонам дітей.
³⁸ Невинну кров вони лили синів і дочок,
    принесених бовванам ханаанським в жертву,
    тією кров’ю землю осквернили^[c].
³⁹ Й себе неправедністю осквернили,
    немов розпустою повії.

⁴⁰ Тож розлютивсь Господь на Свій народ,
    почав Свій спадок зневажати.
⁴¹ Господь віддав їх іншим племенам,
    тож їхні вороги вже ними керували.
⁴² Їх вороги нещадно гнобили й гнітили.
⁴³ Він знову й знову рятував їх,
    Його ж не слухались вони, чинили що хотіли,
    тому й приймали кару за вину свою.

⁴⁴ Але щоразу у біді, коли молились Богу,
    Він чув їх, дбав про них, не залишав в біді.
⁴⁵ Він згадував Свій Заповіт
    і щирою любов’ю їх втішав.
⁴⁶ Він змусив ворогів їм ласку виявляти.

⁴⁷ Тож нині, Господи наш Боже,
    врятуй нас, збери нас із-поміж народів,
    щоб ми до храму повернулись прославляти Твоє ім’я
    й Тебе піснями величати.
⁴⁸ Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!
    І весь народ сказав: «Амінь!»

Славімо Господа!