Add parallel Print Page Options

18 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

(18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

(18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

(18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

(18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

(18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

(18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

10 (18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

11 (18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

12 (18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

13 (18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

14 (18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

15 (18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

16 (18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

17 (18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

18 (18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

19 (18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

20 (18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

21 (18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22 (18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

23 (18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24 (18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25 (18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

26 (18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

27 (18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

28 (18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

29 (18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30 (18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

31 (18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32 (18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

33 (18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

34 (18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

35 (18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36 (18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

37 (18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

38 (18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39 (18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

40 (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

41 (18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

42 (18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

43 (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

44 (18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

45 (18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

46 (18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

47 (18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

48 (18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

49 (18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

50 (18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

[a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.

Сказав Давид:
    «Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».

Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
    Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
    Він—моя схованка в горах неприступних!
Я Господа покликав, гідного хвали,
    і врятувавсь від ворогів.

Мене оплутали тенета смерті.
    Потоки шалені змивали мене в небуття.
Тенета Шеола скували мене,
    розверзлися пастки смертельні.
У час небезпеки гукав я Господа,
    звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
    почув, як я волав про допомогу.

Тоді здригнулася земля і затремтіла,
    і захиталися підніжжя гір!
    Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
Із Його ніздрів дим пішов,
    нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
    посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
    спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
    ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
    які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
    з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
    До кожного доніс Всевишній голос Свій
    із-поміж блискавок і граду[c]!
15 Він випустив вогненні стріли,
    і розігнав Він ворогів,
    послав на них Він громовиці й блискавиці.
    Нажахані, розбіглись вороги.
16 А потім, Господи, коли Ти насварив їх,
    коли Твої уста на них подули вітром,
    відхлинула вода, відкрилося дно моря,
    й основи світу ми могли побачить.

17 Тоді Він руку простягнув із висоти, узяв мене,
    і витягнув із лиха вод ревучих!
18 Господь мене урятував
    від ворога могутнього мого,
    урятував від ворогів, за мене дужчих!
19 Вони накинулись на мене в час турбот,
    але мене Господь підтримав.
20 Мене затиснули з усіх боків,
    та вивів Він мене у край безпечний.
    Він врятував мене, бо любить!

21 Мені Він нагороду дав, бо я невинний.
    Він допоміг мені, бо чисті мої руки,
22 бо я шляху Господнього тримався,
    зла не чинив, аби не втратить Бога.
23 Чому? Бо я постійно думаю про Нього,
    про правила Його і настанови,
    й законів не порушую Його.
24 Я з Ним був щирий і від зла тримавсь подалі.
25 Він винагородив мене, бо я—невинний.
    Господь бо бачить—руки мої чисті.
26 Бог вірний з тим, хто вірний і Йому,
    Ти чесний з тим, хто і з Тобою чесний.

27 Ти добрий і чистий із тими,
    хто добрий і чистий.
    Але підступний Ти з підступними людьми.
28 Рятуєш Ти бідних людей,
    пихатих Ти ставиш на місце.
29 Ти, Господи, запалюєш світильник мій,
    і темряву мою Ти перетворюєш на світло.
30 З Тобою ворогів я переможу,
    з Твоєю допомогою мури я перескочу.

31 Шлях Божий—досконалий!
    Випробувані обіцянки Його!
    Він захищає тих, хто покладаються на Нього.
32 Немає іншого Бога, крім Господа,
    немає іншої скелі, крім нашого Бога!
33 Він сили зміцнює мої,
    і в чистоті допомагає жити.
34 Зробив мене Він прудконогим, ніби лань,
    дає мені Він стійкість навіть на узвишшях!
35 Готує мої руки Він до бою,
    дає їм силу найтугіший лук напнуть.

36 Ти, Боже, дав мені Свій щит звитяжний,
    правицею підтримуєш мене,
Ти знов і знов мені допомагав!
37 Зробив прудкими мої ноги
    і сильними стопи мої!

38 Тож ворога я можу гнати й наздогнати,
    й не відвертатися, аж доки не здолаю.
39 Розіб’ю ворогів, вони не зможуть встати,
    вони впадуть до моїх ніг.
40 Даєш Ти мені сили у бою,
    Ти змушуєш повсталих проти мене
    схилитися в покорі.
41 Перемогти допомагаєш ворогів,
    я ненависників збиваю з ніг.
42 Вони волали допомоги,
    але ніхто їх не порятував.
І навіть Господа вони просили,
    та незворушний Він лишивсь.
43 Я їх розвіяв, мов полову на вітру.
    Як пил дорожній, їх ногами потоптав.

44 Рятуєш Ти мене від натовпу людей,
    мене Ти ставиш на чолі народів інших,
    і ті служитимуть мені, хоч я раніше їх не знав.
45 Чужинці, до яких про мене
    раніше долітали лиш чутки,
    все зроблять, щоб підлеститись до мене.
46 І мужність втративши, чужинці ті,
    зі схованок повибігають, тремтячи від страху.

47 Нехай живе Господь. Благословенна Скеля,
    Мій Бог, Який дарує перемогу, хай піднесеться!

48 Він—Бог, Який моїх карає ворогів,
    підпорядковує мені людей Він.
49 Від ворога рятує Він мене,
    дає мені звитягу Він над тими,
    хто намагається мене здолати,
    рятує від жорстоких ворогів.
50 Тому вславлятиму я, Господи, Тебе
    поміж народами співатиму хвалу.

51 Багато, Боже, дарував Ти переміг царю, обранцеві[d] Своєму,
    Свою до нього проявив Ти доброту—
    Давиду і його нащадкам на віки.

Footnotes

  1. 18:1 Ця пісня також міститься у 2 Сам. 22.
  2. 18:3 ріг Символ сили, зброї.
  3. 18:14 із-поміж блискавок і граду Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких та древньогебрейських рукописах.
  4. 18:51 обранцеві Буквально «помазанику».