Add parallel Print Page Options

Мудрість—добра жінка

Хіба не кличе Мудрість?
    Хіба не озивається розум?
Стоїть вона на вершинах гір,
    на перехрестях, вздовж доріг.
Вона гукає біля брами, біля входу до міста,
    при міських воротах:

«До тебе, мій народе, я звертаюсь.
    Мій голос лине до синів людських.
Невігласи, розсудливість пізнайте,
    затямте, що є розважливість, ви, нерозумні!
Послухайте, бо маю вам сказати щось важливе,
    я справедливості навчаю вас.
Мої уста лиш правду мовлять,
    облудність не для губ моїх.
Усі слова, що з вуст злітають, справедливі,
    немає фальші, ані підступу у них.
Вони ясні для розуміння
    й ясні для того, хто шукає знань.
10 Візьміть напучування, а не срібло,
    знання, а не найщиріше золото.
11 Бо Мудрість краща за корал,
    скарби ніякі не зрівняться з нею».

Що робить Мудрість

12 «Я, Мудрість, з прозорливістю живу,
    знаннями й передбаченнями володію.
13 Господній страх—то ненависть до зла.
    Ненавиджу я зверхність і гординю,
    лихі діла й слова облудні.
14 Пораду добру маю і знаннями поділюся,
    я володію розумом і силу маю.
15 З моєю допомогою правителі царюють,
    закони справедливі пишуть можновладці.
16 Я допомагаю владикам правити,
    а мужі державні—справедливі[a].
17 Усіх люблю я тих, хто її любить,
    будь-хто мене знайде, аби шукав лиш.
18 Багатство й почесті зі мною,
    і праведність, і статки неминущі.
19 Мої плоди коштовніші за найчистіше золото,
    прибуток мій щедріший, ніж найкраще срібло.
20 Крокую я шляхами праведності,
    дорогою закону йду.
21 Даю Я спадок тим, хто мене любить,
    скарбниці їхні вщерть наповню.

22 Господь мене першою створив, за наміром Своїм,
    я виплекана так давно, задовго до всього.
23 З’явилась я в часи далекі,
    ще до народження землі.
24 Я роджена, як не було ще хвиль морських,
    ще не було струмків бурхливих,
25 ще гори на свої місця не стали,
    я народилася, як пагорбів ще не було,
26 коли Він не створив іще ні суші, ні полів,
    тоді ще порошинки жодної не існувало.
27 Я вже була, коли Він небеса на місце ставив,
    коли окреслив обрій на поверхні океану,
28 коли Він укріпив на небесах хмарини
    і ринули фонтани із безодні океану.
29 Це сталося, коли Бог морю межі встановив,
    щоб хвилі берега трималися,
    коли намітив Він землі основи.
30 Була я майстром[b] поряд з Ним,
    я насолодою Його була щодня,
    завжди я жартувала з Ним.
31 Знайти відраду можу в світі, створеному Ним,
    і радощі мої—з людськими синами.

32 Тепер ж, діти, слухайтесь мене:
    хто йде моїм шляхом, той матиме талан.
33 Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте,
    не відкидайте настанов моїх.
34 Тому, хто слухає мене,
    біля дверей моїх пильнує денно,
    чекає сторожко біля дверей,
    тому всміхнеться доля.
35 Хто мене знайде, той життя знайде,
    того благословить Господь.
36 А хто мене не відшукає, життя своє погубить.
    Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».

Footnotes

  1. 8:16 а мужі державні—справедливі У деяких древньогебрейських рукописах: «мужі державні і всі судді на землі».
  2. 8:30 Була я майстром Або «навчалася я, неначе мала дитина».