Притчи 7
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Мудрість утримає від розпусти
7 Сину мій, слухайся моїх настанов
і бережи в собі заповіти мої.
2 Тримайся моїх заповідей і живи,
бережи, як зіницю ока, мою науку.
3 Зав’яжи їх на пальцях,
впиши їх у скрижалі свого серця.
4 Скажи мудрості: «Ти—моя сестра».
Назви далекоглядність своєю родичкою,
5 щоб врятували тебе від повії,
від розпусниці з облесливими словами.
6 Бо якось глянув я у вікно,
крізь ґрати глянув, подивився вниз,
7 і помітив юнаків простодушних,
і побачив серед молоді юнака нерозумного.
8 Він ішов вулицею до рогу, до її оселі.
9 Були вже сутінки, вечоріло,
насувалася ніч, пітьма.
10 Назустріч йому наближалася хтиво жінка,
вбрана, як повія, бажаючи його спокусити.
11 Вона—нахабна й норовлива,
ніколи вдома не сидить.
12 Ось вона на вулиці, ось вона на майдані,
ось вона на кожному розі вичікує, чатує.
13 Вона його хапає,
впивається поцілунком і сміливо каже:
14 «Мені довелося сьогодні скласти пожертви,
і я виконала свої обіцянки.
15 Тому я вийшла з нетерпінням, шукаючи тебе.
І я тебе знайшла!
16 Я постелила на ліжко кольорові покривала
з єгипетського полотна.
17 Я покропила постіль мирром,
алое та цинамоном.
18 Прийди, до ранку питимемо чашу кохання,
насолоджуватимемося любов’ю.
19 Чоловіка немає вдома, він поїхав далеко.
20 Узяв мішечок срібла з собою
і не повернеться аж до повного місяця».
21 Вона звабила його своїм щебетом,
спокусливими устами звела його.
22 Він одразу ж іде за нею бездумно,
немов віл на бійню, немов олень, що скаче в пастку,
23 доки стріла не проткне печінку.
Він схожий на пташку, що летить в сіті,
не знаючи, що заплатить за це своїм життям.
24 І тепер, сини, послухайте мене,
прислухайтеся до слів, які мовлять уста мої.
25 Не дозволяйте серцю збочити на її шлях,
не збийтеся на її манівці.
26 Адже вона вже багатьох до смерті довела,
не злічити її жертв.
27 В її домі дороги до Шеолу,
вони ведуть униз до покоїв смерті.
Приповісті 7
Ukrainian Bible
7 Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,
3 прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!
4 На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!
5 щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.
6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,
8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,
11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:
12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...
13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!
15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!
16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,
17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...
18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!
19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:
20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...
21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,
22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,
23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...
24 А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:
25 Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,
26 бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!
27 Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...
Copyright © 2007 by Bible League International