Add parallel Print Page Options

Інші притчі Соломонові

25 Ось іще Соломонові притчі, зібрані людьми царя юдейського Езекії.

Велич Господа в тому, щоб приховувати,
    а слава царева в тому, щоб розкрити справу.

Незбагненні царські серця,
    як небеса недосяжні, як прірви земні.

Якщо очистити срібло від домішок,
    майстер зможе зробити різноманітні прикраси.
Якщо прогнати неправедних з царських очей,
    зміцниться трон його правосуддям.

Не хвалися в присутності царя,
    не ставай там, де місце знатним.
Краще, як тебе погукають: «Підійди сюди»,—
    аніж принизять на очах у всіх вельмож
    та відішлють до самих нищих.

Не спіши до суду, бо що робитимеш потім,
    коли твій ближній доведе, що ти неправий?

Сперечайся про справу з сусідом,
    але таємниці чужої не відкривай,
10 щоб судді не довелося присоромити тебе,
    і ти не втратив довір’я інших.

11 Золоті яблука в срібному обрамленні—
    ось чим є зважене, вчасне рішення.
12 Мудрий порадник для уважного слухача—
    це золота сережка, це прикраса зі щирого золота.

13 Вірний посланець—цінний для свого хазяїна,
    мов склянка води у жнивну днину[a].

14 Той, хто обіцяє подарунок, але не дає,
    мов хмара і вітер без дощу.

15 Маючи терпіння, можна й правителя переконати;
    м’яка розмова кістки ламає.

16 Якщо знайдеш мед, їж рівно стільки, щоб насититися,
    щоб не об’їстися, щоб не нудило.
17 Не муляй очі сусідові, щоб не обриднути йому,
    не викликати його зневагу.

18 Людина, що зводить наклеп на сусіда—
    то вітрогон з мечем і нагостреною стрілою.

19 Він, мов гнилий зуб, мов тремтячі ноги,
    на які марно сподіватися у лиху годину.

20 Сумному серцю радісна пісня—
    то все одно, що в холодний день роздягнутися,
    чи змастити рану оцетом.

21 Якщо твій ворог голодує, дай йому поїсти,
    якщо хоче пити, вгамуй його спрагу.
22 Тоді ти змусиш його відчути сором,[b]
    і Господь дасть тобі винагороду.

23 Північний вітер дощ приносить,
    плітки таємні гнів плодять.

24 Краще жити в закутку на горищі,
    ніж під одним дахом зі сварливою дружиною.

25 Гарні новини з далеких країв—
    ковток прохолодної води для спраглого.

26 Немов замулене джерело і отруєний потік,
    страждає праведний у руках безбожного.

27 Недобре об’їдатися медом,
    так само марно шукати слави.

28 Людина, яка не стримує гнів,
    немов беззахисне місто з поваленими мурами.

Footnotes

  1. 25:13 склянка води… днину Буквально «як сніг у жниву».
  2. 25:22 ти… сором Буквально «ти кинеш розжарені головешки на його голову».

25 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

15 Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

17 Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

18 Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25 Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

27 Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.