Add parallel Print Page Options

19 Краще бідний, та чесний,
    аніж з лукавими устами, та дурний.

Звісно, бажання без знання пусті;
    а той, хто надто поспішає, губить шлях.

Невігластво підточує життя людині,
    вона ж гнівається на Господа за це.

Багатство притягує друзів,
    а вбогого друзі залишають.

Лжесвідок не уникне покарання,
    не врятується свідок брехливий.

Багато людей підлещуюється до щедрого вельможі,
    записуються в друзі до того, хто обдаровує.

Злидаря зневажають усі його брати,
    а що вже говорити про друзів!
    Ті його сахаються: він просить поради, а їх немає.

Хто любить життя, той набирається розуму.
    Хто шанує знання, той збагне, що є добро.

Брехливий свідок не залишиться без покарання,
    неправдивий свідок загине.

10 Пустоголовому багатію не годиться наживати скарби,
    це так безглуздо, як і рабу керувати князями.

11 Здоровий глузд породжує терпіння,
    людину звеличує вміння прощати образи.

12 Царський гнів, немов лева рик,
    а ласка його, мов роса на траві.

13 Нерозумний син—нещастя для батька,
    а пащекувата дружина дратує,
    як неспинне крапання дощу крізь дірявий дах.

14 Дім і багатство успадковуються від батьків,
    а розважлива дружина—від Господа.

15 Лінощі навівають глибокий сон,
    бажання ледакувати веде до голоду.

16 Хто підкоряється заповітам, той зберігає життя,
    хто не шанує Божий шлях—загине.

17 Давати жебраку, що позичати Господу.
    За ваше милосердя Бог воздасть вам.

18 Напучуй свого сина, в тому—єдина надія;
    не роблячи цього, тільки зла йому завдаєш.

19 Запальна людина повинна нести покарання;
    навіть якщо помилуєш її, потім усе повториться.

20 Вислухай пораду й прислухайся до повчань,
    щоб зрештою набратися мудрості.

21 Багато задумів у серці людському,
    але Господь вирішує, що має статися.

22 Скнарість—то ганьба,
    краще бути бідним, ніж брехливим.

23 Страх Господній дає прекрасне життя;
    тож роки минають без страху, що нагряне біда.

24 Лінько опускає в миску руку,
    та навіть до рота повернуть її не може.

25 Скарай пихатого, і дурень набереться розуму;
    Дай настанови розсудливому,
    і він сам помудрішає.

26 Хто не шанує батька й проганяє матір,
    той негідний і зганьблений син.

27 Слухайся повчань, мій сину,
    якщо бажаєш утекти від дурних помилок невігласів.

28 Нікчема висміює справедливість,
    а вуста неправедного живляться несправедливістю.

29 Покарання існує для пихатих самолюбців,
    а удари—для спин дурнів.